За інформацією: Суспільне Херсон.
Налагоджують взаємодію з місцевою владою та жителями прифронтових територій, займаються евакуацією, вирішенням гуманітарних питань, організовують спортивні заходи для дітей тощо. Все це про фахівців цивільно-військового співробітництва (ЦВС), які відзначають своє професійне свято 5 травня.
Пошук тіл загиблих – один з напрямів роботи відділення ЦВС 121-ї окремої бригади територіальної оборони, яка працює на деокупованій частині Херсонщини, де відбувалися бойові дії у 2022-му році.
Розповідаємо, як налагоджена ця робота та які фахівці у ній задіяні.
Пошуковий загін відділення цивільно-військового співробітництва 121-ої окремої бригади територіальної оборони. Суспільне Херсон
Безпілотник піднімають над лісосмугою. За картинкою визначають, де найімовірніше можуть лежати останки загиблих. Тут були позиції армії РФ – за три з половиною роки окопи поросли травою. Першим йде сапер, прокладає коридор для пошукової групи.
"Окопи, бліндажі та позиції для артилерії і танків — все, що вони (військові РФ — ред.) облаштовували. Коли їх звідти вибили, після них залишилося багато небезпечних речей. Ми знаходили різні боєприпаси — від протипіхотних і протитанкових мін з пастками до розтяжок, нерозірваних снарядів і патронів. Фактично — весь арсенал, який використовувала російська армія у 2022–2023 роках. При цьому ніхто точно не знає, що ще могло залишитися. Навіть у вже перевірених місцях знову з’являється небезпека", — розповідає командир другого саперного відділення "Француз".
У місцях, де військові РФ облаштовували позиції, можна знайти багато небезпечних предметів. Тому територію обстежують і працюють обережно. Суспільне Херсон
Фахівці відділення цивільно-військового співробітництва оглядають окопи. Один з місцевих жителів повідомив, що бачив у лісосмузі останки.
"Після деокупації на цих територіях залишилося багато загиблих — як українських військових, так і військових країни-агресора. Вже кілька років ми займаємося пошуком і поверненням їхніх решток. Часто знаходимо їх у полях, посадках, лісосмугах або в зруйнованих будинках", — розповідає начальник відділення ЦВС 121-ї окремої бригади тероборони Сергій Ворона.
Пошуком тіл займаються вже не перший рік. У своїй роботі викристовують дрони. Суспільне Херсон
Тривають розкопки. Для ідентифікації використовують спеціальний плакат — за ним визначають, чи належать останки людині. Цього разу — це рештки тварини.
"Ми перевіряємо всі повідомлення про можливі місця, де можуть бути людські рештки. Але часто знаходяться і тіла тварин — за час роботи ми діставали з колодязів котів, собак, велику та дрібну худобу. Усе це потрібно перевіряти, щоб бути впевненими, що в землі не залишилося людських решток. Якщо ми знаходимо рештки людей, їх обов’язково мають поховати належним чином і з повагою", — говорить Ворона.
Для ідентифікації решток використовують спеціальний плакат. Суспільне Херсон
Старший офіцер Василь Волобаєв розповідає: з липня 2025 року займається пошуковою роботою. В одному із звільнених сіл разом з групою розбирали зруйновану обстрілом будівлю. Це було емоційно складно, говорить військовослужбовець.
"Там були саме російські військові — вони займали цю школу. По ній було кілька влучань, ймовірно, з HIMARS. Після цього розбирали завали та шукали їхні рештки. Роботи тривали приблизно тиждень. Мотивація проста — згодом ці рештки обмінюють на тіла українських військових, які загинули", — розповів Василь.
Пошуковий загін відділення цивільно-військового співробітництва 121-ї окремої бригади тероборони на місці розкопок. Суспільне Херсон
Пошук тіл загиблих – один з напрямів роботи відділення цивільно-військового співробітництва 121-ї окремої бригади тероборони. Фахівці налагоджують взаємодію з жителями прифронтових територій, говорить Тетяна Гудзь. У відділенні вона — з серпня 2025 року, загалом у лавах Сил оборони — з початку повномасштабної війни.
"Я ніколи не думала, що у своєму віці знову повернуся до служби. Але зараз я саме там, де повинна бути. І дуже на це сподіваюся. Я хочу, щоб наша країна була вільною. Щоб наші діти росли у мирній, рідній, добрій країні, де немає війни. Щоб люди могли радіти життю. Я думаю, що саме заради цього ми тут — щоб захистити свою землю і щоб цю навалу, нечисть, трохи прибрати ", — говорить Тетяна.
