За інформацією: Суспільне Херсон.
На правобережжі Херсонщини, за даними обласної державної адміністрації, на початок червня 2026 року вже вдалося відновити полив на майже чотирьох тисячах гектарів землі.
Над цим працюють разом фермери, науковці, державні установи та міжнародні партнери. Вони відновлюють системи поливу — крапельне зрошення та спеціальне обладнання, яке подає воду на поля.
Ми з’ясували, що саме вирощують аграрії на цих землях, звідки беруть воду для поливу та які перспективи відновлення зрошення на правобережжі області.
У фермерському господарстві Максима Максимова близько 350 гектарів земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин. Кожен вид зрошення має свою перевагу, каже фермер. На крапельному тут вирощують овочі , цьогоріч додали також кукурудзу і соняшник.
"Крапельне зрошення зручніше тим, що ти можеш його переносити щороку на різні ділянки. Також тим, що ти контролюєш весь процес з добривами від початку і до кінця вегетації. Якби можна локально підживлювати в потрібні тобі періоди для рослини. Та й, напевно, ще буде економія самої зрошувальної води, тому що менша площа випаровування і безпосередньо ближче до самої рослинки ти змочуєш ґрунт", — розповідає фермер.
Люди працюють на полі у фермерському господарстві Максима Максимова. Херсонщина, травень 2026 року. Суспільне Херсон
За його словами, крапельне наземне зрошення у цьому господарстві використовували з 2011 року. Відновили його після деокупації.
"Повномасштабна почалася в лютому місяці. Воно у нас було все зібране. Нічого там такого не постраждало, крім обладнання: фільтри та насосні станції", — каже Максимов
Він розповів, що під час тимчасової окупації росіяни пошкодили дощувальні машини. Вони були посічені з перебитими дротами та пошкодженими колесами.
"Під'їжджали просто впритул, розстрілювали нам електроніку на дощувальних машинах і керування саме ними. Техніку вдалося відновити. Труби всі варили, там латали, кабелі й електроніку міняли, насоси відновлювали, тому що були побиті також. То слава Богу запустили це все", — розповідає фермер.
Дощувальна техніка на полях у господарстві Максима Максимова. Херсонщина, травень 2026 року. Суспільне Херсон
Запустили установки у вересні 2023-го року, коли була відновлена подача води від Інгулецької зрошувальної мережі.
"З водою проблем немає, з запчастинами теж немає проблем. Площі поливні — десь 300 га ріпаку, 150 га пшениці, 200 га кукурудзи. В цьому році буде десь 300 га соняшнику, гектарів 20 баштанних культур, гектарів 20 картоплі", — говорить Максимов.
Фермер каже, що через жорсткість води зараз деякі культури не висівають. Такі, як, наприклад, соя. Тому висаджують та висівають тільки ті культури, які можуть використовувати цю воду.
"Програми державні є. 80% компенсації йде за відновлення зрошувальних мереж і 40% компенсації від вартості зрошувальної техніки, якщо вона українського виробництва", — розповів Максим Максимов.
Цвітіння гороху на полі у фермерському господарстві Максима Максимова. Херсонщина, травень 2026 року. Суспільне Херсон
На правобережній Херсонщині триває відновлення Інгулецької зрошувальної системи, говорить директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов.
"Першою чергою, у 2024 році, відремонтували дюкер на дорозі М-14 біля Покровського, що відновило доступ до 3000 га. В минулому році наші фермери відновили ще на 1000 гектарів. І цього року ми плануємо збільшити площі зрошення до 5000 гектарів. Більшість наших господарств збільшує кожного року на 1000–1500 гектарів", — говорить Юнусов.
Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.
Загальна кількість зрошувальних земель правобережжя до початку повномасштабного вторгнення становила близько 40 000 гектарів, каже завідувач кафедри землеробства Херсонського державного аграрно-економічного університету Олександр Аверчев. Йдеться й про крапельне зрошення, й про дощувальні установки.
Станом на початок червня 2026 року відновлено майже 10%. Працюють, використовуючи енергозберігаючі технології . Сучасний підхід застосовують аграрії і до вирощування культур.
"Фермери, науковці відпрацьовують такі системи зрошення, які забезпечуватимуть економічну активність ведення сільського господарства. Це вирощування навіть тих культур на зрошувальних системах, про які раніше забули. Це те саме просо або сорго. А також необхідно враховувати і застосовувати покривні культури, які дають можливість зберегти наші ґрунти від вітрової та водної ерозії. Додаткові добрива. Науковці не сидять на місці: розроблені і нові гібриди, і сорти культур, які можуть вирощувати на території Херсонщини", — розповів Аверчев.
Завідувач кафедри землеробства Херсонського державного аграрно-економічного університету Олександр Аверчев. Суспільне Херсон
За словами науковця, система зрошення на Херсонщині почала створюватися у 1950-х роках. Розбудову почали через екстремальні погодно-кліматичні умови.
"В 1956 році було побудоване Каховське водосховище, яке мало за обсягом близько 2000 кілометрів. І саме завдяки такій меліоративній споруді на Херсонщині було побудовано більше ніж 420–430 тисяч гектарів меліоративних систем", — говорить Аверчев.
На лівобережжі після підриву російськими військовими Каховської ГЕС у червні 2023 року зрошення знищене повністю. Відновлення системи на правому березі не буде швидким і відбувається поступово, говорить науковець.
Зрошувальний канал. Херсонщина, травень 2026 року. Суспільне Херсон
В першу чергу це можливо коштом міжнародних партнерів і грантів, розповів директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов:
"Нам допомогли United24, які залучили донора АBT з Баварії. Також цього року фермери отримують перші гранти від благодійної організації Говарда Баффета та Mercy Corps. І фермер у нас отримав кошти, за які відновив повністю зруйновані, знищені дощувальні машини. Також у нас були гранти від міжнародної організації "Проєкт Агро", який фінансується урядом США".
Поле ячменю. Херсонщина, травень 2026 року. Суспільне Херсон
За його словами, аграрії Херсонщини також користуються державними програмами з відновлення зрошення.
"Наші аграрії, які відновлюють зрошення й будують нове, проводять реконструкцію зрошувальних систем, мають право на компенсацію 80% від витрачених коштів. Це дуже велика допомога. І планується збільшення в грошовому еквіваленті цієї допомоги до 48 000 гривень на гектар. Зараз ця сума складає 26 500. І також ми співпрацюємо зараз з банками і з фермерами для того, щоб отримати пільгові кредити на інвестиційний проєкт з відновлення зрошення", — каже Юнусов.
Зрошувальний канал на правобережжі Херсонщині біля фермерського господарства, травень 2026 року. Суспільне Херсон
Також він розповів, що Лиманецьку та Батумську зрошувальні мережі відновити наразі неможливо через бойові дії. Обмеженість поливних земель змушує аграріїв переглядати свої плани.
"Багато фермерів на зрошуванні вирощують кукурудзу, в основному за допомогою крапельного зрошування. Наші фермери вирощують і пшеницю на зрошуваних полях, і ячмінь, і соняшник. Тобто не такі традиційні культури, які, можливо, дають більшу рентабельність на зрошенні. Але також у нас деякі фермери планують вирощувати сою на зрошенні", — розповів директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення.
