За інформацією: Суспільне Полтава.
Під час досліджень Глинського археологічного комплексу на Полтавщині експедиція виявила нову курганну групу. Знахідка змінює уявлення науковців про масштаби та структуру середньовічного могильника, а сучасні технології допомогли зафіксувати об’єкти, які раніше залишалися майже непомітними.
Про це Суспільному розповів керівник еспедиції, археолог Юрій Пуголовок.
Нове відкриття змінює уявлення про могильник
Під час цьогорічних обстежень археологічного комплексу у селі Глинське Опішнянської громади науковці зафіксували нову групу курганів, яка може суттєво доповнити знання про середньовічний могильник.
"Раніше основна увага зосереджувалася на вже відомих групах насипів, описаних ще під час обстежень 1990-х років. Тепер ми бачимо, що некрополь міг мати ширші межі й складнішу внутрішню організацію", — розповів археолог.
Особливість нововиявленої ділянки — її розташування навколо великого давнішого кургану, ймовірно доби бронзи. За словами Юрія Пуголовка, це дозволяє говорити про Глинський комплекс не просто як про скупчення окремих поховань, а як про цілісний поховальний ландшафт, де значення мали рельєф місцевості, старі пам’ятки та давні шляхи сполучення.
Особливість нововиявленої ділянки — її розташування навколо великого давнішого кургану, ймовірно доби бронзи. Фото: Facebook/Історико-культурний заповідник “Більськ”
Як археологам допомагають сучасні технології
Для дослідження археологи використовували сучасні цифрові технології — GIS-інструменти та ручний LiDAR-сканер. Вони дозволили точніше зафіксувати мікрорельєф території, форму насипів та їхній стан.
"Ці методи особливо корисні там, де кургани невисокі, вкриті травою або чагарниками чи розташовані на складному схиловому рельєфі. GIS і цифрова фіксація рельєфу не замінюють польове обстеження, але суттєво його доповнюють. Саме поєднання традиційної археологічної розвідки, картографування й цифрової фіксації дозволило краще зрозуміти структуру цієї ділянки", — зазначив дослідник.
Приклад цифрової моделі місцевості за допомогою LIDAR. Фото надане Ю. Пуголовком
Водночас частина курганів уже має пошкодження. Серед основних загроз для пам’ятки — ерозія, заростання рослинністю, старі дороги, господарська діяльність і ризик незаконних розкопок.
"Саме тому важливими є регулярний моніторинг, точна фіксація стану кожного насипу та створення оновленої цифрової карти пам’ятки", — додав Юрій Пуголовок.
Експедиція планує детально дослідити нововиявлену групу курганів: уточнити кількість насипів, їхні розміри та стан збереження. Фото: Facebook/Історико-культурний заповідник “Більськ”
Які наступні етапи дослідження планує експедиція
Найближчим часом експедиція планує детально дослідити нововиявлену групу курганів: уточнити кількість насипів, їхні розміри та стан збереження. Також археологи хочуть перевірити інші перспективні ділянки, де можуть знаходитися майже зруйновані або малопомітні кургани.
У перспективі дослідники планують застосувати геомагнітну зйомку, яка допоможе виявити приховані поховальні ями, ровики та інші елементи, невидимі під час звичайного візуального обстеження.
"Головна мета — не лише знайти нові об’єкти, а й зрозуміти, як формувався Глинський археологічний ландшафт упродовж тривалого часу".
Поблизу комплексу знайшли сліди давньої металургії
Раніше експедиція також повідомляла про інші важливі знахідки поблизу Глинського комплексу. Археологи виявили нове поселення, де знайшли фрагменти ліпного та гончарного посуду скіфського часу й постмонгольської доби, а також значну кількість залізного шлаку та сліди сильного нагрівання металу.
За словами Юрія Пуголовка, це може свідчити про ремісничо-господарську діяльність і процеси, пов’язані з обробкою або переплавленням заліза. Наразі дослідники уточнюють межі поселення та перевіряють, із яким історичним горизонтом пов’язані сліди металургії.
