За інформацією: Суспільне Чернігів.
Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Городнянська міська рада / Славутицька міська рада / Прилуцька міська рада / Іванівська сільська рада
На Чернігівщині 27 червня попрощалися з п'ятьма захисниками України: Миколою Нагорним, Валерієм Олійником, Андрієм Прокопенком, Олегом Романчевим та Владиславом Коржем. Двоє із цих бійців були родичами, разом воювали та загинули в один день.
Про це повідомляють у Славутицькій, Прилуцькій і Городнянській міських радах та в Іванівській громаді.
Микола Олександрович Нагорний народився 7 серпня 1997 року народження. Проживав у селі Количівка (нині Іванівська громада).
Микола Нагорний. Іванівська сільська рада
Загинув 16 червня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Захарівка Чугуївського району Харківської області.
Відспівали захисника у Катерининській церкві у Чернігові. Поховали на новому кладовищі у Количівці. У бійця залишись мама і сестра.
Микола Нагорний воював пліч-о-пліч зі своїм побратимом, який був чоловіком його сестри — Валерієм Олійником. Військові загинули в одинь день. Поховали їх також поруч.
Валерій Миколайович Олійник народився 9 серпня 1994 року. Проживав у селі Високинь на Ріпкинщині.
Валерій Олійник. Іванівська сільська рада
Загинув боєць 16 червня під час виконання бойового завдання.
Відспівали захисника у Катерининській церкві у Чернігові. Поховали на новому кладовищі у Количівці. У бійця залишись дружина і дочка.
Андрій Прокопенко народився 17 липня 1981 року у селі Неданчичі (нині Любецької громади).
Андрій Прокопенко. Славутицька міська рада
Спочатку навчався у місцевій школі, згодом закінчив Славутицьку школу №3. Працював на ДСП "ЧАЕС", КП "УЖКГ", підрядних організаціях. Любив працювати з деревом, займався сільським господарством.
У березні 2026 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Служив боєць стрільцем-помічником гранатометника.
Загинув 18 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в селі Олександроград Волноваського району Донецької області.
Відспівали Андрія Прокопенка у Катерининській церкві у Чернігові, поховали на кладовищі у Ялівщині.
Олег Валерійович Романчев народився 11 серпня 1973 року в Прилуках. Навчався в школі №14, після закінчення восьми класів здобув професію автоелектромеханіка в Прилуцькому професійному училищі. Працював за фахом на підприємствах рідного міста.
Олег Романчев. Прилуцька міська рада
Строкову військову службу проходив у Прикарпатському військовому окрузі. Згодом багато років працював далекобійником, здійснюючи перевезення як Україною, так і за її межами.
У 2025 році чоловіка мобілізували. Боєць виконував завдання в інженерно-будівельних військах на кордоні з Білоруссю. Побратими знали його за позивним "Миша".
"За цим простим ім’ям стояла людина великої працьовитості, мужності, надійності та щирого серця. Олег сумлінно виконував свій військовий обов’язок, користувався повагою товаришів і ніколи не залишався осторонь чужої біди. На жаль, час військової служби та наслідки війни тяжко позначилися на здоров’ї захисника", — пишуть у громаді.
25 червня 2026 року солдат помер у лікарні.
Попрощалися та поховали Олега Романчева у Прилуках, на кладовищі "Новий побут". У нього залишились мама, син, який нині проходить службу в десантно-штурмовій бригаді, та брат.
Владислав Володимирович Корж народився 18 червня 2002 року в селі Чапліївка Шосткинського району Сумської області. Згодом разом із родиною переїхав до Городні.
Владислав Корж. Городнянська міська рада
Навчався в Городнянській гімназії, а потім – у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Сновське вище професійне училище лісового господарства", де здобув професію лісника.
У 2020 році проходив строкову військову службу.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України, підписавши контракт з ЗСУ
Загинув боєць 23 червня 2026 року на Запорізькому напрямку унаслідок ураження FPV-дроном.
Попрощалися та поховали Владислава Коржа у Городні на кладовищі "Червінщина". У нього залишилась мама.
