За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж із зображенням депутатів Чернігівської міськради — Марини Семененко (фракція “ЄС”), Максима Черненка (фракція “Слуга народу”), Олександра Ломака (фракція “Рідний дім”), Олександра Луценка (фракція “Наш край”) на фоні міськради поруч із зображеннями Владислава Атрошенка, В’ячеслава Чауса та Дмитра Брижинського. Суспільне Чернігів
За два останніх сесійних засідання Чернігівська міська рада проголосувала більше, аніж за майже два роки до цього. У травні та червні 2026 року депутати ухвалили 75 рішень проти 52, починаючи з кінця грудня 2024 року. Щоб провести таку "плідну" роботу депутати та інші зацікавлені шукали компроміси, шляхи виходу з політичної кризи та пробували зібрати необхідні голоси для ухвалення рішень з усіма представниками фракцій. Хоча одна з них досі не відвідує сесійну залу.
На тлі пожвавлення роботи депутатів ми вирішили дізнатися, як їм вдалося знайти точки дотику. Яка роль у цьому особистих зустрічей звільненого міського голови Владислава Атрошенка з начальником Чернігівської ОВА В’ячеславом Чаусом та начальником Чернігівської МВА Дмитром Брижинським? Яка роль невирішених земельних питань, в яких були зацікавлені окремі депутати та бізнесмени? Чи присутній в активізації їхньої роботи фактор очікування виборів? Та чому за понад півтора роки після звільнення секретаря міськради Олександра Ломака досі не обрали його наступника?
Ми поспілкувалися як анонімно, так і під запис із майже десятком депутатів Чернігівської міськради з різних фракцій, аби зрозуміти, як вони наразі комунікують та чому почали активно працювати. Також ми поговорили з очільниками ОВА та МВА В'ячеславом Чаусом та Дмитром Брижинським щодо їхньої взаємодії з міськрадою. Отримати коментар від Владислава Атрошенка, який відвідував два останні засідання Чернігівської міськради, нам не вдалося. Суспільне готове опублікувати його позицію з питань, про які йдеться в цьому матеріалі.
Розповідаємо детальніше про причини розблокування роботи сесій у міськраді Чернігова та про те, які плани на подальшу роботу мають самі депутати.
2020-2026
Міська рада Чернігова 8-го скликання розпочала свою роботу 20 листопада 2020 року. Тоді вперше в історії чернігівського самоврядування утворилася монобільшість. Із 42 депутатів — 26 представляли фракцію "Рідний дім". Решта чотири фракції — "Слуга народу", "ЄС", "Наш край" та "ОПЗЖ" (наразі позафракційні) отримали по чотири мандати.
У повному складі за всі 48 засідань депутати так і не зібралися. На першій сесії були присутні 40 депутатів, а найбільше — 41 обранець — відвідали п'яту та восьму сесії, 25 лютого та 27 травня 2021 року. На решті засідань присутність депутатів коливалася від 23 до 32.
Саме наявність монобільшості давала можливість "Рідному дому" та її лідеру, тодішньому міському голові Владиславу Атрошенку, ухвалювати всі необхідні питання на сесіях без допомоги інших політсил. Тоді здавалося, що це все триватиме до перевиборів у 2025 році. Проте почалося повномасштабне вторгнення РФ, а Чернігів перебував у блокаді російських військ 38 днів.
Після деокупації Чернігівської області, у фракції "Рідний дім" почали танути голоси, а у Владислава Атрошенка почалися проблеми. Чотири депутати від "Рідного дому" пішли служити у військо (Андрій Дериземля, Віталій Гриць, Роман Старіков та Віталій Хрустицький), ще двоє склали повноваження (Сергій Кирієнко та Вікторія Лазаренко), а самого Атрошенка 1 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд відсторонив від посади на один рік. Суть цієї справи ми розповідали неодноразово, а сам Атрошенко називав своє відсторонення від посади помстою центральної влади. Так у "Рідного дому" стало не вистачати голосів лише монобільшості для ухвалення необхідних для них рішень. Та, як виявилося, цей чинник був не єдиним.
Виконувати обов'язки міського голови став соратник Атрошенка, секретар Олександр Ломако (3 лютого 2023 року). Згодом склали свої повноваження ще й депутати від фракцій меншості: Павло Гармаш (колишня ОПЗЖ), Юрій Тарасовець ("Слуга народу").
Сила меншості та хитка монобільшість
У таких умовах, за словами анонімного джерела Суспільного в політичних колах, меншість відчула певну силу й почала диктувати свої вимоги. Зокрема їх не влаштовував виконувач обов'язків міського голови й секретар міськради Олександр Ломако, який, на думку цих же джерел, не зміг об'єднати депутатів, а зробив навпаки. Унаслідок політичної нестабільності сесії міськради були як мінімум не конструктивними, а інколи й взагалі не могли відкритися через відсутність кворуму. Олександр Ломако в цей час заявляв про тиск правоохоронців. Так, на одній із сесій, як він казав, депутатку фракції "Рідний дім" Ірину Должикову правоохоронці зняли з потягу, ще чотирьох депутатів викликали на допити до СБУ, двох — до ТЦК, а саму міськраду — заміновували.
"Чернігівці довірили нашій партії 26 голосів, при необхідній більшості у 22. Але наразі у нас немає можливості зібрати 22 депутати. Крім цього, депутати від чотирьох фракцій просто не ходили на сесію міської ради, зрозумівши, що у них є «золота акція». Тобто без їхньої присутності сесія не може відбутися. І ТВК, яку очолює представник «Слуги народу»,Олексій Сікач. не заводить нових депутатів. А «Слугу народу» в області очолює В'ячеслав Чаус. Тому їм треба було або поміняти голову комісії й поставити від своєї партії людину, яка може організувати цю роботу за один робочий тиждень, або змусити голову комісії її зібрати. У нас немає представників «Рідного дому» у комісії", — каже Олександр Ломако.
Начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус розповів: через те, що не збирається ТВК, не може зайти до міськради й депутат від "Слуги народу" замість Тарасовця, який також склав свої депутатські повноваження. Тож, зі слів Чауса, він навпаки прямо зацікавлений у тому, щоб ТВК все ж зібралася та виконала свою роботу.
"До речі, ТВК формувалася на виборах у 2020 році, і більшість – це люди, яких подавав прямо або через інші партії «Рідний дім»", — каже очільник ОВА.
Ломако ж вважає, що ТВК не збирається навмисно, бо якщо до міськради зайдуть нові депутати, то втратиться елемент шантажу щодо інших.
"А без цього у них немає можливості ставити вимоги, якісь списки писати від руки, друкувати. Тому я впевнений, що група депутатів, яка не ходила на сесії, координувалася. Це не особиста позиція кожного депутата, хоча вони будуть із цим не погоджуватися. Але ми розуміємо, якщо ти раз не прийшов, два, не ходив три роки — це скоординована позиція цих фракцій з тими, хто зацікавлений у знищенні місцевого самоврядування. Вони взяли місто в заручники, це не їхня воля, вони виконували вказівки військових адміністрацій, це була їхня мета — повністю понизити компетенцію розвʼязання питань місцевим самоврядуванням. І вони його знищили в Чернігові — це дві військові адміністрації, два очільники. Більше, крім них, ніхто не зацікавлений в тому, щоб блокувалася робота міської ради. Чернігівці не зацікавлені".
Голова фракції “Рідний дім” та колишній секретар Чернігівської міськради Олександр Ломако. Facebook/УШПС
На думку більшості депутатів меншості та деяких з фракції "Рідний дім", з якими ми поспілкувалися, криза у міській раді сталася саме через Олександра Ломака. Який нібито не шукав компромісу з обранцями від різних фракцій, як до того це робив Владислав Атрошенко.
Сам Ломако реагує на це так:
"Поганому депутату завжди хтось заважає. От як вони можуть пояснити те, що вони майже 80% сесій пропустили? Це я їх не пускав на вході в міську раду? Я їм пропонував публічно: «Сідаємо, беремо порядок денний, ставимо плюси й мінуси там, де всі збіглися плюси від цих фракцій, виносимо, голосуємо. Ну, що може бути ще кращим, ніж ця пропозиція? Їм потрібний був контроль над усіма процесами, які відбуваються в місті. Тому всі чернігівці добре знають, що відбувалося: як депутатів із зали міської ради забирали, як знімали з потягів, як мінували приміщення міської ради, як забирали на допити в СБУ, як забирали на допити в день проведення сесії одночасно і таке інше".
