За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Максим і Юлія Гладченки. Фото: Facebook/Юлія Гладченко
Максим Гладченко має 26 років. З них 10 пов’язані з військовою справою. У липні 2023 року Максим потрапив під обстріл під Авдіївкою і там отримав тяжке поранення. Відтоді у різних лікарнях переніс до 20 операцій.
З бійцем ми спілкувалися телефоном. Нині Максим Гладченко перебуває в реабілітаційному центрі в Києві. Він — кадровий військовий. Обрав цю професію після закінчення школи, у 2014 році, якраз коли почалася російсько-українська війна. Тоді Максим вступив до Полтавського військового коледжу.
"Я пробув там два з половиною роки. А у 2017 році я потрапив в 30 бригаду. Першим моїм пунктом була Волноваха. І вже там я познайомився з дружиною. Тоді вона теж була військова. Зараз уже звільнилася, в запасі. Поки я в Києві, Юля живе в Івангороді (село в Олександрівській громаді — ред.). Там у нас будинок".
Юлія Гладченко. Фото: Facebook/Юлія Гладченко
Того самого 2017 року Максим воював біля міст Курахове і Мар'їнка. У 2018 році він вступив до Київського військового інституту телекомунікацій та інформації імені Героїв Крут. Випуск мав бути у червні, але навчання закінчилося раніше через повномасштабну війну. Уже в березні 2022 року Максим служив у 110 бригаді.
Вона тоді тримала оборону на Донецькому напрямку в районі Авдіївки. Максим був зв’язківцем. Очолював підрозділ з 20 людей, мав звання старшого лейтенанта і посаду заступника начальника штабу. І там через більш як рік отримав тяжке поранення. Це було в липні, за чотири дні до Максимового дня народження.
"У мене був вирваний правий бік. Посічені внутрішні органи — легені, нутрощі. Було 20 переломів тільки в одній кістці — від плеча до ліктя. Вирваний ліктьовий суглоб. Переламані ребра, відірвані два пальці на нозі, багато опіків. Три метри кишківника просто вирізали".
Праву руку не вдалося зберегти. В усьому іншому Максим почав поступово відновлюватися, наскільки це можливо. Спочатку пролежав тиждень у комі. Потім його годували через зонд спеціальними рідинами. Далі дружина почала привчати чоловіка до звичайної їжі. І завдяки цьому він тепер обходиться без дієтичного харчування.
"Якби я тоді сів на дієту, то зараз не міг би сприймати будь-яку їжу. Надію на все мені дала моя дружина. Хлопці, які мене вивозили, знали про неї, й казали: "Братан, тримайся, ти потрібен своїй дружині". Коли я лежав у лікарні в Дніпрі з закритими очима, лікарі питали: "Максиме, ви мене чуєте?", і я не реагував. А коли пустили дружину, я на неї відреагував. Моїм янголом-охоронцем була дружина. Я тяжко приходив у себе. Коли мене перевели з реанімації в хірургію, я падав духом, мені нічого не хотілося. Як я буду ходити й жити? Але вона завжди мене підтримувала. Юля дуже сильна дівчина, і я їй дуже вдячний".
Максим і Юлія Гладченки. Фото: Facebook/Юлія Гладченко
Юлія і Максим Гладченки. Facebook/Юлія Гладченко
Заклад, де нині перебуває Максим, заснував бізнесмен і волонтер В’ячеслав Запорожець разом з лікарями-хірургами Олександром Галузинським та Олександром Ліненком. Його назва — Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки "ТитаНові". Там допомагають військовим зі складними ампутаціями.
Нині Максим Гладченко чекає на протез, займаючись фізичними вправами. За його словами, за перебування в центрі платить меценат В’ячеслав Запорожець. На протез ітимуть спільні гроші. Частину їх дає держава, певна сума приходить під час зборів, які оголошуються в інтернеті. Також допомагають волонтери. Наприклад, щоб підтримати новостворений центр, свій проєкт запропонувала акторка Юлія Сенюк.
"Юлія Сенюк — амбасадор центру. Вона допомагає мені й іншим таким хлопцям з ампутаціями. Юлія подала ідею фотосесії в оригінальному стилі для календаря. Щоб ми були у костюмах, а вона у вечірній сукні. За її словами, це така стилізація під серіал "Гострі картузи". Ми погодилися. Можна було, звичайно, зробити стандартні фото, у військовій формі, але зараз війна, й так усі в ній. Тому вирішили зробити під цей стиль".
У проєкті взяли участь 12 бійців з різними ампутаціями. Ці фото випустять у вигляді календаря, а гроші від його продажу передадуть на розвиток центру, для протезування й реабілітації бійців. Поки календар не надрукували, допомогти бійцям можна через благодійні внески.
