За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Євгеній Коденець з рідними. Кропивницький, 16 квітня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Після обіймів і привітань, заспівали гімн України. Євгеній Коденець сказав, досі не вірить, що він вдома.
"Дуже сильні емоції. Надзвичайно важко було потрапити додому. Про полон скажу так: людей там багато — не лише військових, а й цивільних. Нікому не бажаю опинитися в тих умовах, адже це дуже важке випробування — пережити це і повернутися додому. Усі хлопці, які там перебувають, чекають на цей день, чекають можливості побачити своїх рідних".
З полону Євгенія чекали рік і сім місяців, розповіла мама Валентина.
"Що тут можна сказати — наші діти подорослішали. Чи на краще — поки що не знаємо. Коли дивишся на те, що відбувається у світі, стає страшно, адже є ще й онуки".
Зустріч звільненого з полону Євгена Коденця. Кропивницький, 16 квітня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Військовий народився 24 травня 1986 року в Кропивницькому, 2022 року став до лав тероборони, в полон потрапив 27 липня 2024 року біля села Піщане Куп'янського району Харківської області.
Сестра військового Олена Коденець пригадала, 28 липня 2024-го родина отримала сповіщення, що Євгеній зник безвісти. За півтора місяця дізнались, що в полоні. Туди писали йому листи.
"Він отримав лише один лист — майже через рік. Тобто лист ішов до нього цілий рік. Ми написали ще два листи, але вони так і не дійшли. Трималися й вірили: під час кожного обміну плакали, сподівалися, молилися й лягали спати з думками, щоб у нього все було добре".
Євгеній Коденець сказав, у Кропивницькому продовжить відновлення.
