За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Володимир Шмагайло. Суспільне Кропивницький
Відсутність визначення підприємницьких товариств господарськими суперечить нормам роботи фермерських господарств і унеможливлює їх існування, вважає Володимир Шмагайло. До прикладу, перереєстрація фермерських господарств у товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства – це справа не одного дня чи тижня, пояснив фермер.
Про загрози реорганізації: втрату орендованих земель, експортних ринків та занепад сіл
Фермерські господарства – це не просто бізнес, це основа продовольчої безпеки України, сказав Володимир Шмагайло.
"Якщо в когось є довгострокові кредити на техніку, як з цим бути? Головне питання договорів оренди землі – як це буде? На мою думку, і я глибоко переконаний, в момент реорганізації, так її назвемо, фермерських господарств, у нас частину договорів заберуть, тому що буде під час зміни статусу й переходу безвладдя, вигідне людям, які будуть ближче до влади – ми вже це проходили, ближче до реєстраторів і так далі".
Дрібні й середні фермерські господарства в Україні мають бути основною рушійною силою аграрного сектору, вважає він.
"Бо ми тут живемо, ми тут працюємо. І головне – де людина живе і працює, намагається вкладати гроші в інфраструктуру, в розвиток громади, де вона працює. Тому що це їхні діти, їхнє майбутнє. Якщо цей закон ухвалять, ми виб'ємо останніх фермерів, вони виїдуть з села, і тут залишаться пенсіонери. Села будуть не десятками, а сотнями зникати з мапи України".
Крім того, фермер хвилюється, що господарство може втратити статус експортера, який дає певні переваги у роботі. Наприклад, може самостійно декларувати товари, що спрощує митні процедури. Він без сплати мита – податку на перевезення через кордон – експортував у країни Євросоюзу гірчицю, ріпак та пшеницю.
"Ім'я своє в Німеччині, в Польщі, своє місце на ринку здобували не просто так. Провідні фірми і з Чехії, і з Канади там є, але ми свою невеличку нішу зайняли, і нас там знають. А в новому статусі, в новій якості – я не розумію, як зайти на той ринок, і чи зайдемо ми взагалі. Дуже багато питань по цьому скасуванню виникає".
Про приховане протистояння та конкуренцію між дрібними й середніми фермерами та агрохолдингами в Україні
Керівник фермерського господарства із села Златопілля Сергій Німенко вважає, що у ліквідації фермерських господарств як організаційно-правової форми зацікавлені агрохолдинги – об'єднання сільськогосподарських підприємств, які контролює один власник чи компанія.
"На початку 1990-х років видали закон про фермерське господарство в Україні. І перші сміливці розпочали роботу на землі на свій власний розсуд і ризик. Але на той час земля не була привабливим об'єктом для інвестицій. Вже десь у 2000-ні роки, коли аграрний бізнес став прибутковим, почали з'являтися в нас агрохолдинги. На жаль, можу сказати, що ця тиха, а іноді й дуже гучна, війна, можна так сказати, крім повномасштабної, яка відбувається в Україні, триває вже кілька десятків років".
Перевага у цьому протистоянні, сказав – на боці агрохолдингів.
"Вони мають десятки й сотні тисяч гектарів землі. Вони працюють на великий прибуток. Їх зовсім не турбують або їм навіть краще, коли будуть ліквідовані українські села, бо ці місцеві бюджети і люди потребують додаткових соціальних витрат, на які агрохолдинги, звичайно, не хочуть йти".
На його думку, ліквідація фермерських господарств як форм господарювання – це зворотний шлях від Євросоюзу, в який прагне увійти Україна.
"Зараз говорять про так звані "ТОВки", тобто товариства з обмеженою відповідальністю, що нас приведуть до єдиної форми обліку, роботи й сплати податків, як в Європі. Але це неправда. Такі передові аграрні країни, як Франція, Польща, Канада й інші, мають мільйони фермерів, фермерських господарств, які створюють базу аграрної продовольчої безпеки і доходів бюджетів місцевих рівнів. Ця спроба має на меті практичного знищення фермерства як класу в обхід закону про фермерське господарство. Ліквідують пільги для малого бізнесу, ліквідують спрощений облік. Ми станемо державами типу Аргентини, Бразилії, де немає сіл, а випотрошені ліси розорюють агрохолдинги, які просто отримують прибуток".
Сергій Німенко. Суспільне Кропивницький
Статистика Кіровоградщини та загроза втрати державних програм
На Кіровоградщині є 3407 сільгоспвиробників, розповіла керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
"З них економічно активних фермерських господарств – 2446. Це зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, які економічно проводять свою діяльність. Тобто це левова частка. Все інше – це товариства з обмеженою відповідальністю, приватні сільськогосподарські підприємства, є й просто приватні підприємства, агрофірми".
Цього року уряд виділив на підтримку аграрного сектору понад 14 мільярдів гривень. Більша частина державної підтримки орієнтована на фермерські господарства. Якщо проєкт нового Цивільного кодексу ухвалять, фермери можуть втратити доступ до державних програм підтримки, вважає керівниця департаменту.
"Левова частка цієї державної підтримки орієнтована на фермерські господарства. Це прописано і в текстах постанов, і є Український фонд підтримки фермерських господарств, який надає допомогу саме фермерським господарствам. Тому, якщо ухвалять цей закон, треба буде змінювати законодавство в цілому й дуже багато вносити правок в різні постанови і закони України".
Реакція Асоціації фермерів України: вимоги перегляду та загроза бюрократії під час посівної
20 травня Асоціація фермерів України відправила в Кабінет міністрів, Верховну раду та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства звернення з вимогою переглянути норму Цивільного кодексу, що ставить під загрозу правову стабільність діяльності фермерських господарств. Асоціація об’єднує 12 тисяч сільгоспвиробників. Відповідей поки не отримали, сказав почесний президент асоціації Микола Стрижак.
"Це буде практично підсилення знищення фермерства в юридичній площині. Спробуй побігати по кабінетах і перереєструватися, знаючи нашу бюрократію. Це час, це гроші, а тут треба сіяти".
Він вважає, що проєкт нового Цивільного кодексу до другого читання треба переписати і повернути юридичне поняття "фермерські господарства".
Пояснення Всеукраїнської аграрної ради: технічна помилка законопроєкту та варіанти її вирішення
Кожну зі статей законопроєкту нового Цивільного кодексу розглядали на засіданнях комітетів Верховної ради в робочих групах. Зокрема й статтю про "Підприємницьке товариство", розповів колишній радник трьох міністрів Мінагрополітики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Нині він входить в робочу групу при комітеті з питань аграрної та земельної політики, яка розглядає положення цієї статті.
"Що відбулося? Редакція, яку ухвалили – вона в статтях із визначенням, які є організаційно-правові форми в Україні, не згадує фермерське господарство як окрему організаційно-правову форму. Просто її не згадує. При цьому в інших статтях кодексу згадки про фермерське господарство є, зокрема певні особливості регулювання сімейних фермерських господарств. Крім того, новою редакцією Цивільного кодексу не скасовують, тобто залишають чинним Закон про фермерське господарство. Тобто, з одного боку – не згадують таку організаційно-правову форму, а з іншого боку – регулювання фермерського господарства, яке передбачає, що така форма існує, залишається, зокрема у найновішій редакції Цивільного кодексу. Це просто в якомусь сенсі можна вважати за технічну помилку. Це природньо, бо дуже великий текст, якщо казати про Цивільний кодекс, з великою кількістю новацій. І тому зараз триває робота над його вдосконаленням, щоб вже до другого читання прибрати всі ці проблеми технічно-юридичного характеру".
Це питання, сказав, до другого читання вирішать.
"Відбулася відповідна зустріч і обговорення. Позиція розробників законопроєкту зрозуміла – в Україні має бути обмежена кількість організаційно-правових форм, як в інших країнах, і не має бути організаційно-правових форм, які за змістом однакові, але чомусь мають різні назви. Розробники підтвердили цю позицію і пропонують вирішити цю проблему: в 94-ій статті вказати напряму фермерське господарство як окремий вид комерційних товариств, а також внести зміни до закону про фермерське господарство, в якому просто вказати, що фермерське господарство є різновидом комерційного товариства. Це призведе до того, що упродовж періоду, який мають встановити у перехідних положеннях нової редакції Цивільного кодексу, треба буде внести зміни в статут – просто написати там, що фермерське господарство – комерційне товариство, тобто декілька слів додати і все".
Стаття про підприємницьке товариство — порівняння чинної та нової редакцій Цивільного кодексу. Верховна рада України/скриншот з карти законопроєкту
Позиція аграрного комітету Верховної ради, економістів та прогнозовані терміни розгляду кодексу
9 червня в Комітеті з питань аграрної та земельної політики Верховної ради з розробниками обговорили вплив нової редакції Цивільного кодексу на земельне та аграрне законодавство. Його результати Суспільному прокоментував голова комітету Олександр Гайду.
"Ще немає остаточної редакції положень щодо діяльності фермерського господарства як окремої організаційно-правової форми. Питання викликало значний резонанс у професійній аграрній спільноті. Профільні асоціації фермерів та землевласників публічно виступили проти скасування цієї форми, наголошуючи на ризиках для сімейного фермерства та стабільності земельних відносин. Водночас маємо надію, що Комітет Верховної ради України з питань правової політики врахує позицію членів аграрного комітету, які більшістю подали пропозицію до законопроєкту №15150 щодо необхідності збереження організаційно-правової форми фермерського господарства. Наразі ми розраховуємо, що форму фермерського господарства збережуть. Консолідовану редакцію до другого читання офіційно ще не оприлюднили, і наскільки мені відомо, її ще не існує".
Ліквідовувати фермерські господарства не можна, вважає голова громадської організації "Комітет економістів України" Андрій Новак.
"Підтримка фермерського господарства, невеликих форм господарювання на землі – це є, я вважаю, стратегічне завдання, стратегічний напрямок розвитку і для збереження української нації, української культури, яка бере свій початок саме на селі, саме на землі, а з точки зору економічних інтересів – малих форм підприємництва. Тому не треба підлаштовувати аграрний напрямок під загальні юридичні норми існування підприємницької діяльності, обов'язково треба зберегти фермерське господарство як юридичну форму господарювання в Україні. Ба більше, це є норми європейського законодавства. А оскільки Україна стратегічно рухається до набуття повноправного членства в Євросоюзі, ми навіть для цього завдання маємо зберегти форму фермерського господарства".
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, у другому читанні новий Цивільний кодекс депутати Верховної ради розглянуть не раніше листопада.
