«СЗЧ — це не вирок»: бійці 140-го розвідбату на Херсонщині розповіли, чому пішли і як повернулись на службу

За інформацією: Суспільне Херсон.

«Ніколи не думав, що піду в СЗЧ» і «я розумів, що повернуся». Два бійці 140-го окремого розвідувального батальйону розповіли про досвід самовільного залишення частини: чому пішли, скільки були відсутні і як повернулися.

«Вирішив питання — і назад»

Морський піхотинець з позивним «Самсон» служить у ЗСУ з січня 2026 року. До 140-го батальйону перейшов самостійно — після того, як покинув попередній підрозділ на Запорізькому напрямку.

«Ніколи не думав, що я піду в СЗЧ. Але вимушені обставини були», — розповідає він.

У липні 2026 року «Самсон» залишив місце служби через сімейні обставини. Офіційну відпустку йому не надали — ні через пів року служби, ні через вісім місяців.

«Офіційно моя відпустка повинна була бути через пів року. Мені її не надали. І за сімейними обставинами теж мені її не надали. Я хотів вже спокійно у відпустці вирішувати ці питання, але ж я у відпустку не пішов», — каже він.

Про повернення почав думати вже на п’ятий день. Загалом у СЗЧ був сім днів.

«Вирішив свої питання, зрозумів, що треба повертатися назад до Збройних Сил. Думав про побратимів, думав, як надалі службу будувати, як повертатися, як дивитись в очі. Було трошки неприємно. Але це переборов і назад повернувся в другий підрозділ», — розповідає «Самсон».

Підрозділ обирав свідомо.

«Я шукав, був вибір, але ближче розвідка — я з розвідки почав, і в розвідку я вже повернувся. З чого почав, туди ж назад і повернувся», — каже він.

Військовослужбовець на позивний «Самсон», жовтень 2026 року. Суспільне Херсон

«Це наша земля, треба захищати»

Військовослужбовець з позивним «Катан» у СЗЧ перебував значно довше — 10 місяців. До ЗСУ приєднався у травні 2022 року. У вересні 2024 року залишив частину після зміни керівництва та через внутрішні конфлікти в підрозділі. Хотів перевестися — не давали.

«Я хотів переводу, а вони не давали. Та я пішов собі в СЗЧ. Зараз з цим легше стало: просто збираєш речі, їдеш в іншу бригаду і все. А тоді так ще не можна було», — розповідає він.

Про те, щоб просто сидіти вдома, каже, навіть не думав.

«Я не планував так, щоб піти в СЗЧ і сидіти вдома. Не та ситуація, щоб сидіти вдома. Бо це наша земля — треба захищати. Та я тут народився», — каже «Катан».

Основним фактором стримання була родина. Маленький син, який тільки почав ходити.

«Бар’єр оцей є: родина, дитина. Він у мене був маленький, коли я прийшов в СЗЧ, і він тільки почав ходити. І ось ці перші моменти трохи стопорять. Але потім ти розумієш, що хочеш вільно гуляти з ним, на море поїхати, в парк вийти. А не бігати, ховатися. Та й дружина хоче по-родинному виходити. Тож сказав їй, що повертаюся — і все», — каже він.

Військовослужбовець на позивний «Катан», жовтень 2026 року. Суспільне Херсон

Після трьох діб — розшук і кримінальне провадження

«Самсон» пояснює: юридичні наслідки СЗЧ настають швидко.

«Якщо в СЗЧ пішов, то три доби. А потім тебе подають вже офіційно на розшук. І вже заводять кримінальне провадження, і починаються вже якби йти догани. Я це розумів, і мені дзвонили, мене попереджали. Але мені треба було питання вирішити свої», — розповідає він.

Новини України