За інформацією: Суспільне Херсон.
Євгеній Пашнюк-Пашнєв на псевдо «Жим» родом із селища Велика Олександрівка на Херсонщині. Він — один із військовополонених, загиблих у ніч з 28 на 29 липня 2022 року під час теракту у колонії в Оленівці. До полону Євгеній потрапив після виходу за наказом Головнокомандувача з території заводу «Азовсталь» у Маріуполі. Службі у ЗСУ чоловік присвятив 11 років.
Іграшка, прапор із зображенням сина, фотографії та нагорода — батьки військовослужбовця Євгенія Пашнюка-Пашнєва зберігають пам’ять про загиблого. У січні родина отримала його посмертний орден «За мужність» III ступеня.
Батько Євгенія тримає в руках орден сина «За мужність» III ступеня посмертно. Суспільне Херсон
«У Жені дитяче прізвисько було. Його називали й він себе підписував всюди Frog. І це прізвисько йде із покоління в покоління. Всі чоловіки – батько, дід — мали прізвисько Жабулет. Ми жили біля річки, і зараз живемо біля річки. Всі вміли плавати, усі такі швидкі», — говорить матір захисника Наталія.
Євгеній Пашнюк-Пашнєв родом із селища Велика Олександрівка на Херсонщині. Після трьох курсів навчання у Бериславському фаховому педагогічному коледжі, у 2011 році пішов на строкову службу. За рік підписав контракт з однією з військових частин у Херсоні.
«Він мені сказав таку фразу: «Мам, я там, де я повинен бути». Це його був вибір, не наш. Так склалося. Контракт за контрактом. «Жень, контракт закінчується?» Відповідав: «Так, але я вже підписав новий», — згадує жінка.
Євгеній Пашнюк-Пашнєв з Херсонщини — один із загиблих військовополонених у ніч з 28 на 29 липня 2022 року під час теракту у колонії в Оленівці. Наталія Пашнюк-Пашнєва
Наталія розповіла, що у січні 2022 року її син приєднався до лав полку «Азов».
«Відразу перевівся. Там три дні — і потрапив у Маріуполь на курс молодого бійця. Йому було запропоновано взагалі не проходить оцей курс, тому що був уже готовим спеціалістом. А він навпаки каже: «Ні, я обов’язково піду, мені треба із хлопцями зріднитися», — говорить вона.
Батьки військовополоненого Євгенія, який загинув під час теракту в Оленівці у 2022 році. Суспільне Херсон
На початку повномасштабного вторгнення Євгеній брав участь в обороні Маріуполя. У той період поспілкуватись із сином виходило не часто, розповідає Наталія. З 24 лютого по 28 травня вдалося зв’язатись лише п’ять-шість разів.
«Як хлопці розказують, що не було коли, були на позиціях, був поганий зв’язок. Коли був у нього зв’язок, він обов’язково виходив, як 6 квітня вийшов в Instagram. Там фото навіть є, я скрін зробила: «Жив, цел, ароль!» До цього, напевно, два тижні не було із ним ніякого зв’язку. А це ми побачили якраз коли виїхали з окупації, у той же вечір», — сказала жінка.
Одне з повідомлень Євгенія, яке він опублікував на своїй сторінці в Instagram, коли тримав оборону у Маріуполі. Фото надала Наталія Пашнюк-Пашнєва
Перебуваючи на «Азовсталі» Євгеній встиг освідчитись своїй дівчині Ангеліні. У них були почуття один до одного ще з 13 років, говорить Наталія.
«Коли розпочалась блокада в Маріуполі, він мені каже: «Мати, оце треба було, щоб два снаряди біля мене розірвались, щоб я зрозумів, що треба мені одружитися». А я кажу: «Господи, та коли ж це вже?» І він Ангеліні подзвонив з «Азовсталі» та зробив пропозицію. Вона дуже чекала його», — згадує матір.
Батьки Євгенія тримають прапор з його зображенням. Суспільне Херсон
Після виходу за наказом Головнокомандувача з «Азовсталі» Євгеній опинився у полоні, перебував у колонії в Оленівці. Відтоді батьки змогли поспілкуватись із сином всього пару разів. Він загинув під час російського теракту в ніч з 28 на 29 липня 2022 року.
«Відкриваю телефон, перед очима картинка — ці ліжка обгорілі, в Оленівці вибух. Таких емоцій ніколи в моєму житті не було. Зрозуміло, що материнське серце не обдуриш. Поїхала у Київ. Там таких як я багато, бо списки вже були в інтернеті. Мій син одразу був у списку загиблих. Прізвище було написано правильно. Спочатку я дізналась про співпадіння ДНК у квітні від свого слідчого. І тоді тільки 22 червня 2023 року мені зателефонувала патронатна служба «Азову». Сказали, 99,9 %, що це ваш син. 4 липня ми з ним попрощались, поховали у Києві», — говорить мати.
Зруйноване приміщення в’язниці в Оленівці, 29 липня 2022 року. AP
Наталія розповіла, що син любив займатись фотографією, писав пісні та вірші, зокрема і про рідну Херсонщину. У Євгенія залишилась мати, батько, брат та сестра.
«Молодшому брату 28 років. Молодшу сестру свою він називав «Моя мушечка». 12 років у них різниця. Їй зараз 21 рік. Женчику мало бути 33 роки», — каже Наталія.
