За інформацією: Суспільне Вінниця.
Урок математики у ліцею в Шаргороді. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Вчителька математики у ліцеї №2 Шаргорода Лілія Стус викладає у школі 37 років. Суспільному розповіла, що цього навчального року має 23 години на тиждень. Ставка — 18. Пояснила, що поки з таким навантаженням справляється.
«23 години — це ще той рівень, який можу спокійно опрацювати, бо багато роботи підготовчої. А коли вже більше, то це вже важко. Але так, як зараз не вистачає вчителів, тому доводиться брати більше ставки. Поки що працюю, доки є сили, працюю», — розповіла Лілія Стус.
Ліцей №2 у Шаргороді. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
У 14 закладах загальної середньої освіти Шаргородської громади працюють 356 педагогів. Їхній середній вік — 49 років, повідомила начальниця відділу освіти Валентина Гуменюк. Цьогоріч школи громади поповнив лише один молодий спеціаліст — учитель англійської мови.
«Зовсім у нас мало молодих спеціалістів. Молоді спеціалісти приходять, але через заробітню плату, яка є недостатньою, край недостатньою, люди не хочуть затримуватися, не хочуть працювати. У нас вчителів математики, фізики, частково хімії не вистачає. Школи потребують фахівців».
У школах Вінниччини не вистачає вчителів точних та природничих наук. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Залучити молодих педагогів Шаргородська громада намагається власною програмою, але охочих поки немає, розповів Суспільному очільник громади Володимир Барецький.
«Ми готові виплачувати стипендію, готові оплачувати навчання тим дітям, тим студентам, які хочуть здобути освітянську професію або медичну. На превеликий жаль, за останні п’ять років ми не маємо жодного кандидата на таке навчання», — пояснив Барецький.
Цьогоріч на спеціальність «Середня освіта. Математика» у Вінницькому державному педагогічному університеті вступив 21 студент: 17 — на денну форму навчання, четверо — на заочну. На фізику під час основного набору — п’ятеро, повідомила Суспільному декан факультету Аліна Воєвода
«Зараз у нас триває додатковий набір. Уже подали двоє студентів на додатковий набір документів. Тому загалом у нас буде 7 студентів. Так, якщо дивитися в межах країни, особливо фізика, це критично. Але якщо дивитися на такі показники, що це сім людей, і це один з найкращих показників».
Факультети математики, фізики та компʼютерних наук, а також природничо-географічний факультет ВДПУ. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Серед тих, хто цьогоріч вступив до ВДПУ на спеціальність «Фізика та астрономія» — студент першого курсу Андрій Манджос. Розповів, що у майбутньому планує викладати ці предмети.
«Обрав цю спеціальність, бо давно цікавився фізикою і математикою, мене трохи підбивали вчителі і в останній рік закрутилось, і я вступив сюди. Так як я вивчаю поглиблено фізику, то бачу себе вчителем, викладачем».
Заняття із хімії у ВДПУ. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
На спеціальність «Середня освіта — Хімія» цьогоріч вступили шестеро, пояснив перший проректор університету Олег Блажко.
«Тенденція до збільшення: торік у нас було зараховано чотири здобувачі, а зараз шість здобувачів в цьому навчальному році. В університеті створені всі умови для якісної підготовки майбутнього вчителя хімії, проблема одна — нестача абітурієнтів».
Студенти у Вінницькому педуніверситеті. Суспільне Вінниця/Тетяна Добровольська
Навіть диплом педуніверситету не означає, що випускник піде працювати до школи, розповіла Суспільному виконувачка обов’язків ректорки Вінницького державного педагогічного університету Наталія Замкова. Із 50 торішніх магістрів фізико-математичного факультету за фахом працюють 32. Серед 20 математиків — 16, а з шести фізиків — троє.
«Сьогодні, дійсно, випускники 2026 року маємо вже таку статистику: 32 з 50 випускників природничого, 32 з 50 випускників фізико-математичного факультету працевлаштовані за фахом, тобто пішли працювати в школу. І лише 3 з 7 випускників хімічного факультету також працюють за фахом в школі».
Подвірʼя Вінницького педагогічного університету. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Частина випускників, повідомила Наталія Замкова, замість загальноосвітньої школи обирає лабораторії, приватні заклади, репетиторство чи власну справу.
«Наш випускник має бажання отримати більш високооплачувану роботу. Працюють фармакологами, працюють в лабораторіях, відкривають приватний бізнес, відкривають приватні школи, дуже багато переходить в площину репетиторства. Чи йде він до школи — це вже загальнодержавна проблема», — пояснила ректорка.
Урок математики у школі на Вінниччині. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Анастасія Іванова торік закінчила фізмат. У школі працює четвертий рік — викладати почала ще студенткою. Суспільному розповіла, що більшість її одногрупників після випуску пішли працювати за фахом, але школу обрали не всі.
«Математика непроста, це багатьох лякає. Якщо говорити, чи працюють випускники за фахом, то в моїй групі більшість пішла працювати, але більшість не обрала школу. Це через заробітну плату, обов’язки вчителів. Це ж не просто провести урок».
За даними профільного департаменту обласної військової адміністрації, на Вінниччині працює 2800 вчителів математики, фізики і хімії, з них 21 відсоток — пенсійного віку. На початок навчального року відкритими залишалися шість вакансій, повідомила директорка обласного департаменту гуманітарної політики Тетяна Каменщук
«Це початок навчального року і зазвичай в серпні місяці директори навчальних закладів все педагогічне навантаження прораховують і, якщо є години, то вони розподіляються між тими вчителями, які наявні в закладі».
Вчителька пояснює дитині приклад під час уроку. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Тож відсутність відкритої вакансії не завжди означає відсутність потреби у фахівцеві: як у Шаргородському ліцеї, години можуть розподілити між чинними педагогами, розказала Тетяна Каменщук.
Вчителька математики ліцею №2 у Шаргороді Лілія Стус пояснила, що до пенсії їй — рік, проте чи залишиться далі у школі ще не вирішила. Торік двоє її випускників склали НМТ із математики на 200 балів, але професію вчителя математики не обрали.
«Хлопці обрали професію ІТ-сфери. Пробували на День учителя, у нас День самоврядування, діти проводять уроки, пробують себе в ролі вчителя. І коли я запитала, кажуть: «Ні, не хочемо. Важка праця, але мало оплачувана», — сказала Лілія Стус.
