За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Уляна Фіалка на фотосесії “Краса незламних волонтерок”. Фото: Fb/Уляна Фіалка
Тернопільські волонтерки організували фотосесію під назвою "Краса незламних волонтерок". У ній взяли участь 13 жінок. Вони позували, демонструючи 30 прикрас з натуральних каменів та бісеру. Гроші з продажу хочуть спрямувати на ремонт військового автомобіля.
Про це Суспільному розповіла організаторка фотосесії Уляна Фіалка.
За її словами, фотосесія була безкоштовною, всі реквізити підприємці їм дали безоплатно.
Волонтерка під час фотосесії. Фото: Скрін з відео Уляни фіалки в Фейсбуці
"У мене сукня йде довга, з рукавами та позаду шлейф. Це суцільна сукня з довгим шлейфом для фотографій. Це не був прапор позаду, а суцільна сукня, пошита з довгим шлейфом", — розповіла волонтерка.
Образ Уляни Фіалки для фотосесії з прикрасами. Фото: Fb/Уляна Фіалка
У Фейсбуці люди почали обговорювати образ Уляни, яка позувала в сукні кольорів прапора України. Військовослужбовиця 93 окремої механізованої бригада "Холодний Яр" Юлія Римаренко служить у війську з 2017 року. Вона брала участь в обговоренні фотосесії в соцмережі.
"Я не розумію для чого всю символіку пхати всюди. Для мене це болюче питання. Як військова людина скажу таке, прапором накривають моїх полеглих братів, як можна обгорнутися прапором, державним символом. Я не сприймаю, що державна символіка використовується де-небудь, для мене це знущання над символами. А ще, зброя, форма — тема військових, якщо так сильно тобі хочеться це вдягнути, то підписуйте контракт та служіть. Не бачу сенсу вдягати це просто так, бо наприклад, я в цивільному житті знімаю форму та не використовую її. До повномасштабного вторгнення не було такої цікавості до військових".
Юлія Римаренко. Фото: Юлія Римаренко
"Я не бачу в цьому нічого негативного, бо це українська символіка. Я хотіла показати українських жінок, які вони красиві, що ці жінки не виїхали, а ці жінки допомагають. Я не звертатиму увагу на негативні відгуки. В мене ціль — допомогти хлопцям", — сказала Уляна Фіалка в коментарі Суспільному.
Уляна Фіалка. Фото: Суспільне Тернопіль
Спільне фото волонтерок, які взяли участь у фотосесії “Краса незламних волонтерок”. Фото: Fb/Уляна Фіалка
Наші кореспонденти також зібрали коментарі експертів, які стосуються використання державної символіки чи її елементів.
Культурна кураторка Леся Воронюк
Культурна кураторка та упорядниця видання "Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві" Леся Воронюк каже, державні символи в одязі використовували в Україні й у 20 столітті.
"Люди 100 років тому використовували кольори прапора та герб у вишиванці, так вони демонстрували спротив радянській системі. Ховали їх, аби передати своїм нащадкам, як зараз є окупаційний спротив, де люди в банках ховають прапор, аби зберегти свої символи. Зараз люди створюють нові речі з державною символікою — прикраси, одяг, побутові речі. Але тут варто бути дуже обережним, щоб не стерти ціну державного символу. Потрібно використовувати їх обережно, має бути розуміння, де варто та не варто. Це має бути в розумінні людей, таке закон не врегулює, на це зазвичай реагує суспільство".
Леся Воронюк. Фото: Леся Воронюк
Адвокатка Лілія Баюш
Адвокатка Лілія Баюш каже, законом карається лише публічна наруга над прапором.
"Згідно зі статтею 338 Кримінального кодексу за публічну наругу над державними символами України передбачається відповідальність у вигляді штрафу від одної до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, арешт до шести місяців, або позбавлення волі до трьох років. Об’єктивна сторона такого злочину полягає у знищенні, пошкодженні, або використанні не за призначенням державного прапору, визначення якого дає стаття 20 Конституції України, зокрема, це стяг, який складається з двох горизонтальних рівновеликих смуг синього та жовтого кольору з співвідношенням висоти до довжини, це 2/3".
Лілія Баюш. Фото: Лілія БаюшМенеджер виховних програм "Пласту" Дмитро Дем’яненко
Правила поводження з державним прапором України є в скаутської організації "Пласт", розповів Суспільному менеджер виховних програм "Пласту" Дмитро Дем’яненко.
"Є спеціальна методика його складання, щоб було якнайменше складок та легко розкривати. Прапор вважається найбільшою цінністю в пластунів і навіть є традиція, яка походить з довоєнних часів, ще до Другої світової: якщо прапор зносить вітром, чи він зникає, пластуни закривають табір і більше там не пластують, бо вкрали, або пропала найбільша цінність. Одна справа, коли на одязі є синьо-жовті елементи, або герб України. Інша, коли ними обклеюються та обмотуються, — такий перебільшений патріотизм".
Дмитро Дем’яненко. Фото: Суспільне Тернопіль
