За інформацією: Суспільне Чернігів.
Микола Волощенко, Олександр Кардашов, Сергій Єцкало, Петро Єфіменко, Ярослав Фролов та Олександр Хитрик. Білошапківський старостинський округ / Менська міська рада / Собор Всіх Святих у Ніжині / Ріпкинська селищна рада / Ольга Фролова
На Чернігівщині 25 вересня попрощалися з військовими Ярославом Фроловим, Миколою Волощенком, Олександром Хитриком, Олександром Кардашовим, Сергієм Єцкалом, Петром Єфіменком.
Про це повідомляють Білошапківський старостинський округ, Менська та Ніжинська міські ради, Ріпкинська селищна рада на своїх сторінках у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Ярослав Фролов народився 20 травня 2000 року в Олександрівці, що на прикордонні Чернігівщини.
Навчався в ліцеї залізничного транспорту, де здобув спеціальність «помічник машиніста». Працював у Тернополі за своєю спеціальністю, повідомив Сергій Лаєвський.
З початку повномасштабного вторгнення Ярослав став на захист України. Воював під Бахмутом, Кліщіївкою, на Курському та Сумському напрямках.
Ярослав Фролов. Ольга Фролова
Ярослав пройшов шлях від солдата, молодшого сержанта до командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.
«Це був добрий, життєрадісний, чуттєвий, комунікабельний хлопець, уважний син, вірний друг та побратим».
Ярослав був нагороджений державними нагородами.
«У 2025 році отримав відзнаку “Золотий Хрест”, у 2026 році йому вручили відзнаку “За збиту ворожу техніку”», — повідомляє «Рідна Семенівка».
Загинув Ярослав Фролов 28 липня 2026 року. Поховали його в Чернігові на кладовищі «Яцево».
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Микола Волощенко народився 1996 року. Він житель села Білошапки, що на Прилуччині.
Микола загинув 18 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Писарівка Сумської області.
Микола Волощенко. Білошапківський старостинський округ
Олександр Хитрик народився 2 вересня 2000 року. Він житель села Сергіївка, що на Прилуччині.
Загинув 18 вересня 2026 року.
Олександр Хитрик. Білошапківський старостинський округ
Олександр Кардашов народився 2 травня 1991 року в місті Дзержинськ (тепер — Торецьк) Бахмутського району Донецької області, де минули його дитячі роки. Згодом переїхав до Києва, де проживав до початку повномасштабного вторгнення.
«Олександр був військовим із великим досвідом. Строкову службу проходив у Києві, після чого за контрактом служив у внутрішніх військах України (тепер — Національна гвардія України). У 2014 році брав участь у бойових діях на сході країни. Після контрактної служби працював на різних підприємствах у столиці».
Із першого дня повномасштабного вторгнення Олександр був призваний до лав ЗСУ Деснянським районним у місті Києві ТЦК та СП.
Обіймав посаду головного сержанта, був командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів — командиром екіпажу взводу БпАК 37-ї окремої бригади морської піхоти.
Олександр Кардашов. Менська міська рада
Був відзначений державними нагородами, зокрема орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Незадовго до загибелі врятував життя своїх побратимів під час виходу з позиції», — йдеться у повідомленні Менської міської ради.
Олександр загинув 14 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання в Синельниківському районі Дніпропетровської області.
У загиблого залишилися батько та дві сестри. Поховали військового у селі Покровське на Корюківщині.
Сергій Єцкало народився 7 травня 1984 року. Військовий родом із села Заньки.
«Тут минули його дитинство та юність, тут він закінчив Заньківську школу. Після навчання працював у місцевому сільськогосподарському господарстві. Рідні та земляки згадують Сергія як світлу, добру та безвідмовну людину — того, хто завжди був готовий допомогти й підтримати. У нього залишилися мати, батько та брат», — повідомляє інтернет-видання «Нежатин».
Сергій Єцкало. Собор Всіх Святих у Ніжині
Загинув Сергій 16 вересня 2026 року. Прощання з військовим відбулося в Соборі Всіх Святих у Ніжині.
Петро Єфіменко народився 29 серпня 1971 року. Він — житель села Суличівка, що у Ріпкинській громаді.
13 вересня 2026 року Петро загинув на Сумському напрямку.
Петро Єфіменко. Ріпкинська селищна рада
«Він віддав своє життя за Україну, за мирне майбутнє та можливість кожного з нас жити на рідній землі».
Поховали військового на міському кладовищі села Суличівка.
