За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олена Гаркуша. Суспільне Чернігів
Юрій Гусак добровільно долучився до 21-го окремого стрілецького батальйону в перші дні повномасштабної війни. Колишній військовополонений Олексій Ануля, який також брав участь у боях за Лукашівку, пригадує, якою людиною був Юрій, як він намагався врятувати поранених побратимів:
«Я чесно зрозумів, що це за людина, коли ми на Курському централі стояли поряд на колінах і Юра не видав мене, навіть жодного натяку не дав на те, що ми знайомі. Хоча його катували і вже було відомо, що в нього посада розвідника».
Олексій Ануля. Суспільне Чернігів
Після повернення з російського полону Юрій звернувся до ветеранського простору «Серцевір», йому допомагала фахівчиня із супроводу ветеранів Кристина Кулеш.
«Коли Юра проходив ВЛК, намагалися добитися справедливості в тому, чи дійсно він був у полоні, що всі його травми, яких він зазнав, захворювання, які, на жаль, він здобув у полоні, що все це було пов’язано із захистом Батьківщини».
Кристина Кулеш. Суспільне Чернігів
За словами Олексія Анулі, Юрій підтримував родини військових, які зазнали катувань у полоні або загинули.
«Відмінність Юри від усіх інших у тому, що це людина, яка готова не просити, а віддавати. Людина, яка брала постійно на себе ініціативу, людина, на яку просто можна було покластися, яка максимально віддавала себе у всьому».
Юрій Гусак. Із сімейного архіву родини
Також Юрій долучався до роботи благодійного фонду «Збережи Чернігів», зокрема допомагав готувати портрети загиблих військових для «Стіни пам’яті». Керівниця фонду Неля Василенко каже: у серпні він відзначив своє 43-річчя. За одним столом тоді зібралися близько 20 його друзів.
«Я дуже пам’ятаю, що він якусь таку фразу сказав: “У мене є сюрприз для вас всіх, але потім скажу”. Як виявилося, що він хотів сім’ю, дітей».
Неля Василенко. Суспільне Чернігів
Юрій Гусак був героєм не одного сюжету Суспільного. У квітні 2026-го він біля свого будинку висадив фруктові дерева, частину з яких украли.
