За інформацією: Суспільне Чернігів.
Вісім захисників з Чернігівщини, яких поховали 22 та 23 вересня. Височанська та Сосницька громади / Козелецька селищна рада / Ніжинська, Бахмацька та Носівська міські ради / Ірина Березенець
На Чернігівщині 23 вересня поховали сімох військових: Сергія Складаного, Олександра Кушніренка, Дмитра Кота, Дениса Максименка, Дмитра Вовкогона, Сергія Гребенніка, Павла Резніка. Також 22 вересня у Хмельницькому попрощалися з Михайлом Гернешієм, який родом із Сосниччини, що на Чернігівщині.
Про це повідомляють Височанська та Сосницька громади, Козелецька селищна рада, Ніжинська, Бахмацька та Носівська міські ради на своїх сторінках у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Сергій Складаний народився 5 вересня 1982 року в селі Галайбине Ніжинського району. Навчався у Галайбинській школі з 1989-го по 1998 рік.
«Був життєрадісним, непосидючим, товариським. Учителі та однокласники згадують Сергія як працьовитого, відповідального учня. Любив жартувати, але ті жарти завжди були смішними, добрими».
Сергій Складаний. Височанська громада
Згодом Сергій опановував професію у Сосницькому ПТУ. Працював у Києві на різних роботах. Мав сім’ю, де ріс син Богдан.
Сергія призвали на військову службу по мобілізації 29 серпня 2024 року Дарницьким РТЦК та СП на посаду стрільця-санітара штурмового відділення.
22 жовтня 2024 року військовий зник безвісти під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
ДНК-експертиза підтвердила, що солдат Сергій Складаний загинув під час виконання бойового завдання 22 жовтня 2024 року у Донецькій області.
Олександр Кушніренко народився 23 липня 1990 року. Загинув 14 вересня 2026 року.
«Він віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його відвага, самопожертва та вірність рідній землі назавжди залишаться в серцях кожного, хто його знав», — повідомляє Ніжинська міська рада.
Дмитро Кот народився 20 липня 1985 року в Стаханові Луганської області. У листопаді 2014 року разом із родиною переїхав жити до селища Козелець.
Після закінчення школи навчався у Професійно-технічному училищі № 74 міста Первомайськ Луганської області, де здобув спеціальність «електрогазозварник».
Працював у підприємствах «СОФІЯ» та «Кромлех», що у Козельці.
21 січня 2026 року Дмитра призвали на військову службу за мобілізацією Чернігівським РТЦК та СП.
Дмитро Кот. Козелецька селищна рада
Солдат Дмитро Кот загинув поблизу населеного пункту Миропільське Сумської області 11 серпня 2026 року. До цього часу він вважався зниклим безвісти.
21 вересня 2026 року родина отримала звістку: ДНК-експертиза підтвердила загибель Дмитра.
У Дмитра Кота залишилися дружина, син, донька, мати та сестра.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Денис Максименко народився 9 квітня 2000 року в Сосниці.
У 2015 році закінчив 9 класів Сосницької гімназії імені Довженка. У 2017 році завершив навчання у Сосницькому сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку.
У 2020 році здобув вищу освіту в Національному університеті цивільного захисту України за спеціальністю «Пожежна безпека». При університеті закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта.
24 лютого 2022 року Дениса призвали на військову службу за мобілізацією. Проходив службу на посадах командира взводу та командира роти у званні капітана.
Денис Максименко. Сосницька громада
Брав участь у бойових діях на Донецькому та Луганському напрямках, а також обороняв Чернігів.
Був нагороджений нагрудним знаком «Учасник бойових дій», медаллю «За оборону Чернігова» та нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест».
З 28 серпня 2024 року Денис вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу Карлівки Донецької області.
Згодом ДНК-експертиза підтвердила, що Денис того дня загинув.
Дмитро Вовкогон народився 8 листопада 1993 року в Бахмачі. Навчався у школі №5. Далі вступив до Одеського політехнічного університету, де здобував фах за спеціальністю «комп’ютерна інженерія».
«Він був людиною, яка вміла захоплюватися життям. Із дитинства любив кулінарію, а згодом працював шеф-кухарем».
Маючи старшого брата-військового, Дмитро 3 липня 2024 року добровільно став на захист Батьківщини. Спочатку служив оператором безпілотних літальних апаратів, згодом — в артилерії.
Дмитро Вовкогон. Бахмацька міська рада
Дмитро загинув 14 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання. Це сталося внаслідок влучання керованої авіаційної бомби.
Сергій Гребеннік народився 25 січня 1992 року в селі Жердова Київської області. Згодом родина переїхала до Носівки, що на Чернігівщині. Навчався у Носівській школі №2.
Після школи Сергій навчався у Броварському професійному ліцеї, де здобув професію електрозварювальника.
Після завершення навчання працював у ТОВ «Атем Груп».
«Колеги та друзі згадують його як товариського, щирого чоловіка, який легко знаходив спільну мову з людьми, цінував дружбу і будував плани на майбутнє».
Сергій Гребеннік. Носівська міська рада
У 2015 році Сергій став на захист України, був у зоні проведення АТО до 2016 року. Після завершення служби повернувся до мирного життя та знову працював на підприємстві «Атем Груп».
У 2022 році Сергій одружився. Наступного року у нього народився син Євген.
У травні 2022 року чоловік знову долучився до лав Збройних Сил України.
«На війні він був майстром відділення перехоплювачів БпЛА, згодом — командиром відділення. Його підрозділ виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту — біля Бахмута, Кліщіївки, Семенівки, Краматорська. Останнім місцем його служби стала Дружківка на Донеччині».
Сергій Гребеннік загинув 12 вересня 2026 року в районі населеного пункту Дружківка Донецької області.
Павло Резнік народився 15 жовтня 1977 року в Чернігові. У 1994 році закінчив школу №20.
З 1994-го до 1999 року навчався в Чернігівському педагогічному інституті імені Тараса Шевченка, де здобув кваліфікацію вчителя трудового навчання та авто справи.
З 1999-го до 2002 року працював вчителем в Биринській середній школі Новгород-Сіверського району.
Павло Резнік. З Facebook-сторінки Ірини Березинець
Після звільнення працював референтом у ТОВ «Знання», менеджером у ТОВ «Вена», консультантом у ТОВ «ВПК Сервіс», інспектором охорони в ТОВ ТК «Алмаз» та будівельній компанії «Трансмост».
У жовтні 2025 року Павла мобілізували до лав ЗСУ. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
11 вересня 2026 року чоловік загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. У Павла залишилися батьки та донька.
Михайло Гернешій народився 11 листопада 1997 року. Був сьомою дитиною у багатодітній родині, де зростало восьмеро дітей. Навчався у Хлоп’яницькій школі, після чого закінчив Сосницький аграрний ліцей на Корюківщині.
У Хмельницькому Михайло жив разом із дружиною Світланою та виховував двох синів — Давида та Остапа.
У 2016 році Михайло став на захист України як доброволець. Служив у військовій частині, мав звання молодшого лейтенанта. Загалом присвятив десять років свого життя захищаючи Батьківщину, повідомляють у Сосницькій громаді.
Михайло Гернешій. Сосницька громада
18 вересня 2026 року Михайло загинув під час виконання бойового завдання у Балаклії Ізюмського району Харківської області.
Прощання із захисником відбулося у Георгіївському храмі. Поховали Михайла на Алеї Героїв кладовища «Раково» у Хмельницькому.
У бійця залишилися дружина, двоє синів, мати, три брати та чотири сестри.
