За інформацією: Суспільне.
Фото про сучасні виклики для природи Закарпаття. Михайло Дорогович/Facebook
Чому важливо зберігати екосистеми гір, як масштабне будівництво, вирубка лісів та зміна природних ландшафтів Карпат впливають на туристичну привабливість Закарпаття, традиційне господарство на полонинах та стан довкілля в умовах війни — Суспільному розповіли туризмознавець Олександр Коваль, ілюстратор Нікіта Тітов та фотограф Михайло Дорогович.
Закарпаття — один із небагатьох, не зачеплених війною, рекреаційних регіонів України, куди приїздять для відпочинку і оздоровлення, зокрема і військові. Туризмознавець Олександр Коваль веде регіональний туристичний портал та розповідає про цікаві місця Закарпаття. У коментарі Суспільному він зазначив, що головною цінністю в туристичній галузі залишаються емоції та перше враження від регіону. На думку експерта, зміна гірських краєвидів через забудову викликатиме негативну реакцію відвідувачів.
«Наші термальні води залишаться, замки та палаци залишаться. Дерев’яна архітектура поки існує, то теж залишиться. Все це, звісно, буде. Але для мільйонів людей, які їздили в гори, ландшафти будуть зіпсовані», — поділився туризмознавець.
За словами експерта, через інфраструктурні роботи та забудову полонин найбільше потерпає традиційне господарство. Зокрема, вирубки під нові лінії електропередач і дороги змінюють довкілля, хоча частина відвідувачів сприймає ці зміни нейтрально.
«Люди будуть хотіти побачити певну картинку, а її не буде. Вирубки для нових ліній електропередач і доріг вплинуть на довкілля, хоча є й частина людей, для яких ці зміни залишаться нейтральними», — додав Олександр Коваль.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Український художник, графік та ілюстратор Нікіта Тітов, який після початку повномасштабної війни переїхав з Києва до Івано-Франківська, зауважив, що розуміє потребу держави в залученні коштів. Водночас наголосив, природні ресурси не повинні ставати платою за економічну доцільність.
«Я розумію, що це пошук грошей, інвестицій, намагання втримати країну та знайти надходження до бюджету. Але ми зараз сплачуємо занадто велику ціну і людськими, і природними ресурсами. Думаю, варто шукати інші можливості, аніж знищувати те, що в нас ще залишилося», — додав Нікіта Тітов.
Ілюстрація про забудову Карпат. Нікіта Тітов/Facebook
Ілюстратор додав, що землі, постраждалі від бойових дій, відновлюватимуться довго. Саме тому будь-яке нищення чи будівництво в Карпатах під час війни потребує переосмислення:
«Війна — це руйнація, війна — це біль, війна — це загиблі, але ще війна — це страшна екологічна катастрофа. У нас не так багато залишилося куточків із дикою природою, не зачеплених війною. Карпати більш-менш збережені від прильотів та бойових дій. Тож ті крихти живої природи, які у нас є, ми просто мусимо берегти».
Закарпатський фотограф Михайло Дорогович послідовно пропагує тему захисту екології Карпат та говорить про загрози від їх індустріалізації. Зокрема, у грудні 2025 року під час публічного заходу він влаштував перформанс із гаслом «НІ ВІТРЯКАМ!» — митець роздягнувся на знак протесту, закликавши зупинити нищення карпатських ландшафтів.
Дорогович повідомив Суспільному, що зараз через серію екологічних фотографій демонструє свою позицію щодо природних викликів, із якими зіштовхується регіон. Замість звичайних пейзажів із вирубками чи будівництвом ВЕС, у центрі кожного його кадру опинилися місцеві мешканці.
«Оскільки я портретний фотограф, для мене було важливо, щоб у кадрі з’явилися люди, сім’ї. Концепція полягає в тому, щоб у кожному кадрі були присутні родини, діти, яким не байдуже Закарпаття. Це така психологічна концепція — показати, що збереження краю пов’язане з людьми», — розповів Михайло Дорогович.
Фото про сучасні виклики для природи Закарпаття. Михайло Дорогович/Facebook
Фотограф також додав, що підтримує розвиток вітрової енергетики, однак виступає проти розташування вітроелектростанцій на гірських полонинах.
Крім того, на фотознімках висвітлено питання забудови зелених зон в Ужгороді та стан збереження архітектурних пам’яток.
«Мене дивує, що відбуваються такі речі, а багато хто мовчить. Ми народилися на цій землі і маємо її захищати. Якщо ми разом висловлюватимемо свою думку та зупинятимемо ці руйнування, то вдасться зберегти те, що ще залишилося», — доповнив фотограф.
Від початку повномасштабного вторгнення на Закарпатті активізувалося будівництво вітрових електростанцій та розбудова нових інфраструктурних проєктів. Зокрема, на Карпатському саміті 18 вересня президент Володимир Зеленський наголосив на трансформації регіону в один із рушіїв економічного зростання та експорту енергії.
Читати ще
Читати ще
Будівництво вітряків у Карпатах: вплив на природу та значення для енергосистеми
Читати ще
Оцінка впливу на довкілля будівництва вітряків на полонині Руна не потрібна — акт Екоінспекції
Читати ще
На Закарпатті під Вододільним хребтом тривають рубки для ліній електропередач, а до гори Гостра планують нову автодорогу
