За інформацією: Суспільне Полтава.
Працівниця будинку культури Ірина Михлик із Заводської громади відроджує на Полтавщині традицію виготовлення квасу із бузини. Рецепт вона дізналася від своєї бабусі, яка працювала мікробіологом та подала на полтавський конкурс. У травні 2026 року цю технологію приготування напою внесли до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Полтавщини.
Про це Суспільному розповіла художня керівниця Заводського міського будинку культури Ірина Михлик.
Як жителька Заводської ТГ відроджує технологію приготування квасу з бузини
«Полтавський центр творчості, з яким ми співпрацюємо, запропонував нам, як працівникам культури, конкурсне завдання. Було багато різних ідей, які можна було подати, але зупинилися ми на квасі з бузини, який готувала ще моя бабуся, яка працювала мікробіологом на місцевому підприємстві. А вдома любила варити саме квас із бузини з дотриманням всіх технологій. Ми хотіли повернути цінність тому, що люди звикли вважати звичайним», — поділилася Ірина Михлик.
Фото бабусі Ірини Михлик, яка працювала мікробіологом. Колаж наданий І. Михлик
За словами жінки, її бабуся використовувала свої мікробіологічні знання та професійний досвід, коли варила квас: знала, коли саме бузина має найбільше квітів, які з них мають природні дріжджі, як довго її настоювати, та скільки додавати інгредієнтів.
Рецепт квасу з бузини бабусі Ірини Михлик. Колаж наданий І. Михлик
«В дитинстві я часто допомагала їй. Мама моя теж варила цей квас. А тепер я продовжую традицію — варю його для своїх дітей та передаю свій досвід. Саме після конкурсу, де ми презентували наш квас із бузини, його технологію приготування внесли до обласного реєстру. Також ми представляли нашу продукцію на етнофестивалі», — розповіла Ірина Михлик.
Ірина Михлик разом зі своєю родиною. Колаж наданий І. Михлик
Чому квас із бузини став нематеріальною культурною спадщиною Полтавщини
Як зазначила Ірина Михлик, технологію приготування квасу із бузини у Заводській громаді внесли до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Полтавщини у травні 2026 року, аби зберегти традицію, яка перебуває під загрозою зникнення в умовах урбанізації та щоб популяризувати її серед молоді. За словами Ірини Михлик, квас із бузини є частиною локальної кулінарної культури Полтавщини. Він пов’язаний із традиційним побутом, сезонністю, використанням того, що давала природа та з культурою гостинності.
«Квас із бузини став елементом нематеріальної культурної спадщини не просто тому, що це старовинний напій чи цікавий рецепт. Його цінність у тому, що за цим напоєм стоїть жива традиція — знання про те, як збирати бузину, як її готувати, які пропорції використовувати, як відбувається природне бродіння, коли напій вважається готовим. І головне — ці знання не просто записані в книжці, а зберігаються в живій практиці та передаються між поколіннями. Для мене було важливо показати, що такі, на перший погляд прості домашні речі, теж є частиною нашої культурної пам’яті», — пояснила Ірина Михлик.
Ірина Михлик разом із родиною під час збирання квітів бузини та приготування квасу. Колаж наданий І. Михлик
Який рецепт квасу із бузини із Заводської громади
Приготування квасу з бузини включає наступні етапи:
- Заготівля сировини. Збирати свіжі суцвіття чорної бузини потрібно під час активного цвітіння — це кінець травня — червень. Важливо збирати в суху погоду, далеко від доріг. Використовують тільки повністю розкриті, запашні квіти.
- Підготовка інгредієнтів. Вода — бажано джерельна або відстояна кип’ячена. Цукор або мед. Додатково: лимон, родзинки та м’яту за бажанням.
- Настоювання. У велику посудину: глечик, трилітрову банку, або діжку треба вкласти квіти бузини. Далі залити водою, додати цукор. Напій настоюється 1–3 доби при кімнатній температурі. Починається природне бродіння завдяки дріжджовим грибкам, що містяться на квітах.
- Проціджування. Коли напій починає грати, його проціджують через сито або марлю, видаляючи квіти. Далі розливають у пляшки — часто пластикові або скляні, іноді додають родзинку для кращого бродіння.
- Дозрівання. Щільно закриті пляшки залишають у прохолодному місці на 1–2 дні для дозрівання і насичення вуглекислим газом. Після цього напій готовий до вживання — його охолоджують і подають як освіжаючий літній квас.
