За інформацією: Суспільне Полтава.
Володимир Палько та Ігор Пелюхня із Кобеляцької громади займаються розведенням та збереженням бджіл української степової породи. Серед викликів, які нині постають перед бджолярами, зокрема, наслідки роботи аграріїв з отрутохімікатами та повномасштабна війна.
Про це вони розповіли Суспільному у День пасічника, який в Україні відзначають 19 серпня.
Як доглядає за бджолами пасічник Володимир Палько
Володимир Палько із Кобеляцької громади займатись бджільництвом починав із трьох бджолосімей. Нині на подвір’ї пасічника розмістилось півтори сотні вуликів із бджолами. Сезон у бджоляра триває із квітня до жовтня. Працювати доводиться без вихідних, доки бджоли не почнуть пакуватися на зимівлю, розповів Володимир Палько.
На подвір’ї Володимира Палька розміщено близько 150 вуликів із бджолами. Суспільне Полтава
«Зранку тільки встав, обхід пройшов, подивився, що з льоточка там погорнули, де яка проконтролював, сім’ю подивився. Зразу перечистити сім’ї, потім корм передивитися. Та загалом всього багато», — розповів пасічник Володимир Палько.
Володимир Палько, який бджільництвом займається близько пів століття. Суспільне Полтава
На сезон цвітіння рослин свою пасіку чоловік вивозить у Нижньоворсклянський ландшафтний парк. Робить це разом зі своїми колегами із кооперативу пасічників. Цьогорічним урожаєм меду задоволений.
«Мед акація, різнотрав’я, все взялося, все трошки було. Як цвіла якраз акація, то були холоди великі. І там взяток два-три дні побув і все закінчилося. Різнотрав’я. А на соняшнику взяли трішки. І ще ось добавим ще, оце ж тільки привіз, ще буду відкачувати знову», — додав пасічник Володимир Палько.
Мед із липи, акації та різнотрав’я – цьогорічний врожай. Суспільне Полтава
Як пасічник Ігор Пелюхня зберігає унікальний вид бджіл
Ігор Пелюхня до бджільництва підходить з наукової точки зору. У Кобеляцькій громаді він із колегами створює природний заказник. Це для того, щоб зберегти унікальний місцевий екотип української степової бджоли.
У Кобеляцькій громаді пасічники створюють природний заказник, щоб зберегти унікальний екотип української степової бджоли. Суспільне Полтава
«Тут знаходиться племінна пасіка і нуклеусний парксукупність невеликих спеціальних вуликів (нуклеусів), які використовуються на пасіках для вирощування, утримання та запліднення бджолиних маток на 200 маткомісць. І тут ми займаємося тим, що оберігаючи місцеву екопопуляцію бджіл української степової породи, ми виводимо маток для потреби пасічників-промисловиків. Зберігати треба не тільки бджіл, а і ареал, в якому вони проживають, в якому вони еволюціонували», — розповів пасічник Ігор Пелюхня.
Ігор Пелюхня на племінній пасіці, де виводять бджолиних маток. Суспільне Полтава
Бджільництво для Ігоря Пелюхні – родинна справа. На пасіці чоловік із батьком проводив усі дитячі роки. Самостійно займається бджолами вже понад 20 років. І 2014-го, і 2022 року пасічник добровольцем пішов на фронт. Під час повномасштабного вторгнення на фронті був два роки. А його бджолине господарство залишилось без господаря, пригадав чоловік.
«Знайти спосіб, на кого залишити і розбиратися з цим, часу в мене не було. За весь період служби, це за два роки, я був на пасіці всього тільки тричі. Це вдавалося на два-три дні отримати відпустку. І за ці два-три дні, хвилин 15-20 перебуваючи з сім’єю, все решта часу це була пасіка. Вони тут живуть в умовах максимально наближених до бойових, в тих природних умовах, в яких вони живуть в природі. Із неприродного у них тільки вулик і рамки. Трішки було відчуття тривоги, виживуть чи не виживуть. Але разом з тим, майже вся пасіка два роки проіснувала без мого втручання», — заначив пасічник Ігор Пелюхня.
Українська степова порода бджіл на племінній пасіці. Суспільне Полтава
Як на бджіл впливають вибухи
Як розповів Суспільному Ігор Пелюхня, нині війна дістає бджіл і в тилу. Гучні вибухи, вібрації від обстрілів порушують звичне життя комах. Це часто призводить до їхньої загибелі.
«Через обстріли, ми витягли пасіку як можна далі на локацію далі в природні умови, але тим не менше звідси ми чуємо тривоги і тут луною по воді йде відлуння приходів. Я чую кожен прихід в Павлограді і тут поряд. Раніше чути, ніж мені на месенджер приходить, що там каби прилетіли. Впливає все. Бджолам, наприклад, в стані зимового спокою, коли вони перебувають, зимують, їм треба, щоб не було зайвих шумів. Бо зайвий шум взимку, він приводить до збільшення активності бджолиної сім’ї. І тому частково бувають факти загибелі, те, що в наших умовах трапилось цю зиму», — пояснив пасічник Ігор Пелюхня.
Сезон у бджолярів триває із квітня до жовтня. Суспільне Полтава
Для обох чоловіків пасіка – це не про бізнес, а справа життя. Як вони розповіли Суспільному, бджоли для них приклад того, як має бути влаштоване суспільство.
«Я тільки бджіл бачу, зразу в мене настрій піднімається. Так, що бджоли — це моє життя, так би мовити. Я живу з ними», — поділився пасічник Володимир Палько.
«Бджоли еволюційно перебувають на більш вищому щаблі розвитку. Це приклад справжньої демократії. Тому для мене це приклад для наслідування. В принципі, це те, чим я намагаюсь займатися, об’єднуючи пасічників», — зазначив пасічник Ігор Пелюхня.
