За інформацією: Суспільне.
"Він там потоваришував з хлопцем на ім'я Дмитро. Вони разом пішли на бойове завдання і разом зникли безвісти".
Черкащанка Валерія пів року розшукує свого коханого — Володимира Смалька — військовослужбовця 37-ї окремої бригади морської піхоти, який зник безвісти під час першого бойового виходу на Донеччині. Дівчина виходить на акції підтримки військовополонених та безвісти зниклих, шукає інформацію в соцмережах та вірить — її коханий живий і скоро повернеться додому.
Про життя до та після зникнення коханого Валерія розповіла Суспільному.
Валерія познайомилася зі своїм коханим у 2022 році:
"У 2022 році ми познайомилися. Я приїхала у село Іванівка до бабусі. Він — із сусіднього села. Нас друзі запросили погуляти, так ми і познайомилися. Разом ми вже чотири роки. А поєднали нас спільні інтереси. Нам завжди було весело разом".
Далі розмова від першої особи.
Завжди був добрим
Його звати Володимир Смалько. Він служить в 37-й бригаді. Зараз йому 26 років. Він завжди був позитивним, міг вийти з усіх ситуацій коректно — без бійок, без негативу. Завжди був такий життєрадісний, завжди міг прийти на допомогу, якщо це треба. Захоплювався футболом та волейболом — дуже любив грати. На риболовлю любив ходити. Навчався на тракториста і працював за фахом. Спочатку у себе в селі, а потім — у Черкасах. Він завжди був веселим, таким добрим. Він таким і пішов туди (на війну – ред.).
Його мобілізували 6 травня 2025 року. Він йшов додому з роботи — його зупинили і забрали. Після того ми більше не бачилися з ним.

Черкащанка шукає свого коханого, який зник безвісти на Донеччині. Фото надане героїнею матеріалу
"Перше бойове завдання — і він одразу зник безвісти"
Служив на посаді рядового стрільця у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про службу завжди позитивно говорив. Казав, що йому там подобалося. З хлопцями вони роззнайомилися. Йому було класно. Але щоб щось конкретного, він старався не казати, щоб я не переживала. Він знайшов собі там друзів. Вони потоваришували з хлопцем на ім'я Дмитро. Дуже добре спілкувалися. Разом також пішли на бойове завдання і разом зникли безвісти.
Наша крайня розмова була перед тим, як він пішов на завдання, я її пам'ятаю. Він сказав, що вони йдуть на два тижні. Пообіцяв повернутися. На позиції вони пробули понад три місяці. Це був Донецький напрямок, Волноваський район. 20 жовтня 2025 року було його перше бойове завдання і він одразу зник безвісти.
