За інформацією: Суспільне.
Фермери на Черкащині рятують дерева та городину від весняних заморозків, оскільки протягом тижня температура повітря вночі була від 0 до 5 градусів морозу.
Але, що б не робили, розповіли Суспільному аграрії, збитків не уникнути. Які з культур найбільш чутливі до перепаду температур та як це позначиться на врожайності — спецрепортаж.
У саду смілянського фермера Максима Маценка починають квітнути черешні: є й підмерзлі бруньки:
"Починає розпускатися квіточка. На землі є легкий приморозок, у повітрі також мінус, хоч і обіцяли на землі тільки. Плодові бруньки є на дереві, і, якщо беремо цю брунічку і розламуємо, то бачимо, що всередині маточна трубка підмерзла".
Максим Маценко у своєму саду. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
А це означає, додав пан Максим, що плодів на цих деревах цьогоріч не буде. А от на ділянці, яка розташована в іншій, вищій частину саду, з бруньками все гаразд.
"Тут я беру квіткову бруньку, і ми вже бачимо пелюстки і нектарники жовтенькі. І є вже зав’язані плоди черешні".
Така нерівномірна ситуація, пояснив фермер, на всіх 14 гектарах його саду. І через весняні заморозки, й зимові морози.
"У цьому році підмерз абрикос, підмерз персик — його майже не буде, а буде так, хіба що на роздріб в магазині нашому".
Сад на Смілянщині. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
А от яблук і груш, попри мороз, додав фермер, має бути вдосталь.
"Яблуня, я думаю, у нас буде стовідсотковий врожай. Тобто вона більш стабільна для підмерзання квіткової бруньки взимку і навесні. Груша, я думаю, — процентів 15 всього підмерзло. Черешня — 50 на 50. Персик, я думаю, процентів 90 обмерз, абрикос також".
Але це лише прогнози. Чергова хвиля заморозків може внести корективи. Так було торік. Тож фермер сподівається, що подіють спеціальні добрива, якими обробляють дерева.
"Є така речовина — гормон росту. Ми сприяємо проростанню трубочки, квіточної трубки. Воно проростає і підтримує дерево до росту трошки. Але це все воно як два градуси морозу до трьох і не довго. Якщо мороз всю ніч і ранком, то це дуже погано".
А ще, аби вберегти дерева від підмерзань, їх почали саджати зі встановленням високих стовпців, додав фермер.
"Плануємо вирощувати персик, високі дерева. Для чого високі? Бо як буває повернення весняних заморозків, частина дерева як зазвичай нижня до половини без врожаю, а верх завжди з врожаєм, то щоб не обламувався центральний провідник, ми будемо його підв’язувати за шпалеру".
Максим Маценко у своєму саду. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Вберегти насадження від морозу, каже, можна й іншим способом, більш сучасним.
"У нас цієї техніки нема, але ми плануємо брати. Є такі установки задні за трактором, газові балони. До п'яти гектарів саду він може кататися всю ніч, топити. Але ж це майбутнє вкладення. Десь вісім тисяч євро стоїть така установка".
Техніка в саду Максима Маценка. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Утім, як розповів Суспільному кандидат сільськогосподарських наук, Олександр Коробко, нині без додаткових вкладень фермерам не обійтися. Весняні приморозки стають нормою для області.
"Є низка приладів, які забезпечують формування туману, формування кліматичних штор, які забезпечують садку більш-менш стабільну температуру і більшу можливість пережити неспрятові фактори. Але, напевно, найрадикальніший спосіб вирішення цих питань — це використання теплиць. Є люди, які вирощують виноград в тепличних умовах і він досить добре себе демонструє".
Однак, ці методи боротьби із перепадами температур, як зазначив Олександр Коробко, доступніші великим господарствам. Садівники й аграрії, які вирощують фрукти та овочі у менших масштабах, зазвичай використовують агроволокно, розповів Василь Пилипенко зі Старого Ковраю. Агроволокном накрили майже чотири гектари кабачків.
"Ставиться дуга, накривається плівкою. Н збирається конденсат і там свій мікроклімат. Для того, щоб краще розвивалася рослинка, щоб вона була тепла, достатньо волога,
Фермер Василь Пилипенко. Суспільне Черкаси
Торік так не робили і втратили всі насадження, розповів пан Василь:
"Кабачок увесь вимерз на пʼяти гектарах, нам довелося його заново пересаджувати, і навітьне те, що затрати великі були, а ми отримували все (урожай – ред.) десь на півтора місяця пізніше".
Накрита розсада. Суспільне Черкаси
Тепер експериментують навіть із висотою конструкцій — аби витримали вітер і холод.
"Ми старалися ставити дугу десь метр п'ятдесят — метр ввісімдесят. Є і близько двох метрів. Але краще, звісно, робити метр п'ятдесят. Воно тоді буде більш стійким і витримує більше вітри. Хто знає, які далі будуть погодні умови".
