За інформацією: Суспільне.
20% електронних петицій у Черкасах отримали схвалення депутатського корпусу протягом 2025 року. Про це Суспільному повідомили у відділі звернень Черкаської міської ради у відповідь на інформаційний запит. Там йдеться про те, що більшість петицій у першому півріччі стосувалася безпеки дорожнього руху. Наприкінці року черкащани просили владнати проблеми, пов’язані із відключеннями електроенергії: доєднати дитсадки до критичної інфраструктури, співфінансувати альтернативні джерела живлення для ОСББ чи зробити справедливі графіки відключення світла.
Проте не всі із них виносили на розгляд сесії. Чому — спецрепортаж Суспільного.
Протягом 2025 року на офіційний сайт Черкаської міської ради надійшло 48 електронних петицій. Такі дані надали у відповідь на інформаційний запит у відділі звернень міськради. Із них необхідні пів тисячі підписів набрали 20. Їх розглянули на сесії, але депутати підтримали тільки чотири. Ще вісім не підтримали або підтримали частково.
Ольга Мельник. Суспільне Черкаси
Жителька Сміли Ольга Мельник, аби особисто проконтролювати, як профільна комісія розглядала її петицію, ходила до міськради. Розповіла, що завжди підтримує петиції в інших містах України, які стосуються захисту довкілля. У першій, яку створила самостійно, просить переглянути тарифи на вивезення сміття, які у Смілі з першого березня зросли вдвічі. А також надалі не затверджувати нову вартість послуги без громадських обговорень.
"Чесно кажучи, досвід такий: я довго не могла зареєструвати її на сайті. Просто зайти верифікуватися — у мене пішло три дні", — розповіла Ольга Мельник.
За першу добу, за словами Ольги, петиція набрала 53 підписи із двохсот необхідних — саме така необхідна кількість голосів для розгляду визначена Смілянською міськрадою.
"Наступного дня в мене просто обривалися телефони, сипалися повідомлення, що люди не можуть зайти на цей сайт, і це тривало майже півтора тижня. Були дні, коли ми не збирали голосів, бо люди не могли зайти на сайт і проголосувати. Я ули ще такі нюанси, що коли ти заходиш не через посилання на саму петицію, а просто на загальний сайт петицій всієї України — там відсутня Смілянська ОТГ".
Проте, розповіла Ольга, необхідні 200 підписів петиція таки набрала. Далі за процедурою її розгляд на комісії з питань житлово-комунального господарства. Присутнім авторка пояснює свою позицію, мовляв, норми утворення сміття на одну людину встановили невиправдано великі, а відтак і тарифи завищені — для жителів квартир 50 гривень 47 копійок на людину, а для приватного сектору — 50 гривень 90 копійок.
"На яких підставах цей розрахунок був, чому так було зроблено — для мене залишилося загадкою. Я робила публічні запити на те, щоб побачити ці розрахунки та ознайомитися з цими тарифами. А мені відмовили і прислали рахунок на 1245 гривень для оплати для доступу до публічної інформації".
Після обговорення на комісії петицію виносять на розгляд сесії міськради. Очільник профільного управління Євгеній Авраменко розповів, що розрахунки норм утворення сміття замовляли науково-дослідному інституту. Провели конкурс та визначили виконавця послуги. Вартість робіт, вказаних у договорі, затвердили на сесії. Тепер, аби його змінити, є кілька умов, пояснила начальниця юридичного відділу Оксана Сілко.
"Це мають бути чотири випадки: невідповідність Конституції законам України. На жаль, петиція не містить жодної такої підстави."
Пропозиції Ольги Мельник, викладені у петиції, винесли на голосування. Її не підтримали 23 депутати, із 28 зареєстрованих у сесійній залі.
Родина Олени та Сергія Шевченків зі своїм сином Максимом. Суспільне Черкаси
Родина Шевченків з Черкас також зареєструвала петицію і прийшла проконтролювати її розгляд. Про зміст звернення розповіла пані Олена. З її слів, їхній син має рідкісне захворювання — спінально-м’язову атрофію.
"У дитини третій тип захворювання. На фінансування в 2025 році нам відмовили в місті. Зараз ніяких дій щодо фінансування лікування таких дітей у Черкасах — їх всього двоє: сім’я Шевченків і Бондарів, які потребують негайного лікування через те, що стан дитини погіршується щороку. Максим зараз ходить, рухається. У нього ви майже не бачите ніяких ознак хвороби, але у нього почалися деформації хребта і в поставі його внаслідок того, що це спінально-м’язова атрофія. Дитина може втратити здатність самостійно рухатися і розвиватися повністю".
Сесія Черкаської міської ради. Суспільне Черкаси
Діагноз встановили лише торік, додала пані Олена. Лікування для родини фінансово непосильне, тому зверталися до міського голови, до департаменту охорони здоров’я. Але безрезультатно. У березні 2026 року зареєстрували петицію на сайті міськради. Просять профінансувати сім мільйонів на рік для двох дітей в Черкасах із цим захворюванням.
"Наша петиція набрала за три дні 508 голосів. Це вагомий внесок нашого суспільства, щоб розглянути це питання на сесії міської ради", — розповіла Олена.
Депутати підтримали петицію Олени Шевченко. Її виконання поклали на департамент охорони здоров’я, розповів його керівник Сергій Холодняк:
"Ми готуємо проєкт рішення. Його потрібно пройти через виконком, узгоджувальну раду, всі комісії. Це не робиться ні за день, ні за два. Насправді не сім мільйонів, потрібно 280 тисяч на одну ампулу. Таких ампул потрібно 30 на місяць дитині. На даний момент готується проєкт змін до програми, і будемо вносити це питання на сесію".
Сесія Черкаської міської ради. Суспільне Черкаси
За три місяці 2026 року на офіційний сайт Черкаської міської ради надійшло девʼять електронних петицій, йдеться у відповіді відділу звернень на інформаційний запит. Три з них набрали 500 і більше голосів. А отже, потрапили на розгляд депутатів міськради. Що відбувається далі, розповів секретар Черкаської міської ради Юрій Тренкін.
"Процедура наступна: петиція реєструється на сайті. Коли вона набирає 500 голосів, потрапляє у відділ ради, відповідно, розглядається на комісіях депутатських, і потім потрапляє на розгляд сесії міської ради. Зауважу, що не завжди петиції є можливими до виконання, але розглядаються всі. Наприклад, є дуже зараз багато петицій щодо відключення електроенергії. Це не є повноваженнями міської ради, тому ми цю петицію розглядаємо, звертаємося до відповідних органів".
Секретар Черкаської міськради Юрій Тренкін. Суспільне Черкаси
Юрій Тренків додав, що в петиціях є частина питань, які ЧМР може виконати, а частина є юрисдикцією ЧМР.
"І тоді задовольняється петиція частково, саме в розрізі того, де є юрисдикція ЧМР. Коли готується рішення на підставі петиції, там вказується термін виконання, відповідальна особа і на чий контроль покладено".
Вікторія Феофілова.
Голова громадської організації "Горизонт змін" Вікторія Феофілова курує напрямок з підтримки та розвитку інститутів громадянського суспільства. Два десятки років навчає людей бути активною громадою і користуватися інструментами впливу на владу. Зокрема, петиціями.
"Петиція — це інструмент, який точно не новий для українців. Він з'явився після Революції Гідності як один із перших таких нових інструментів тоді, але вже зараз він більше ніж 10 років активно використовується, зокрема і в Черкасах. Насправді це не складний процес, саме тому цей інструмент і є таким популярним, тому що, умовно кажучи, не встаючи з дивана чи свого улюбленого крісла, можна якось порухати питання".
За словами Вікторії, на початку петиції були настільки популярні, що у Черкасах, приміром, підняли прохідний бар’єр з 250 до 500 голосів підтримки. Щоб на розгляд сесії потрапляли дійсно ті, які турбують громаду найбільше.
"На жаль, люди часто зупиняються на моменті — окей, петицію зареєстрували, зібрали підписи і навіть за неї проголосували, далі можна за цим не слідкувати. Але потім дивуються, чому нічого не змінюється. Тобто тут треба на кожному етапі бути активним і слідкувати, інколи приходити, наприклад, на міську сесію, переконувати, підтримати і далі слідкувати за цим".
Чим менша громада, пояснила Вікторія, тим люди в ній пасивніші. Її думку поділяє жителька Сміли Ольга Мельник. Розповіла: хоч її петиція не знайшла підтримки в міськраді, проте пишається тим, що змогла привернути увагу до проблеми, яка її турбує.
"Взагалі, нам на Черкащині є куди рости, бо люди не розуміють, що таким чином люди можуть захищати свої права. Здебільшого я б навіть сказала, що люди навіть не знають, що це може щось вирішити. Вони просто не знають, що є інструменти впливу на владу, дієві інструменти. Коли ти робиш щось незаконне і тебе не можуть притягнути, тому що люди не мають інструментів, то ти почуваєш себе всесильним. І тут найголовніше — показати, що громада контролює, громада слідкує".
