Вінничанин щомісяця передає частину своєї пенсії на потреби армії

Від початку повномасштабного вторгнення Петро Ткач виділяє кошти зі своєї мізерної пенсії на допомогу військовим. За весь час чоловік задонатив майже 14 тисяч гривень – від початку повномасштабної війни щомісяця жертвує по 500 гривень.

Змінити розмір

Вінничанин щомісяця передає  частину своєї пенсії на потреби армії

Пенсіонер Петро Ткач проживає у маленькому селі Скибинці, у бідній сільській хатині. Відразу після отримання пенсії чоловік винаймає таксі, оплачує самостійно дорогу і їде у районний центр. Все для того аби віддати 500 гривень волонтерам на потреби армії. Робить це регулярно.

«Тростянець за 30 кілометрів від села. Автобуси вже давно не їздять. Людей залишилось мало – лишень 100 осіб, – розповідає Вінниця.info 74-річний Петро Ткач. Я винаймаю машину і так добираюсь до районного центру. Віддаю гроші в руки знайомому волонтеру Анатолію, який регулярно їздить на передову. Бувало мені передала переселенка із Херсону ще 1000 гривень, так я вже зміг трішки більше минулого місяця привезти. Пенсія в мене невеличка – 3000 гривень, все життя працював у сільському господарстві комірником та агрономом. Якщо не будемо зараз допомагати нашій армії, то потім доведеться годувати чужу».

Також старенький передавав військовим овочі та варення із яблук до повномасштабного вторгнення, і після. А ще він склав власну молитву за українських воїнів і нею щоранку звертається до Бога.

Немічним пенсіонер себе не вважає, бо  ще тримає птицю, обробляє город, окрім того, доглядає сина з інвалідністю.

Вінничанин щомісяця передає  частину своєї пенсії на потреби армії

«Шість років тому пішла із життя моя Леді, (так чоловік  називав свою дружину – ред). Зі мною проживає син який має порушення інтелектуального розвитку. Йому 40 років. Я за ним доглядаю. Хоча й в самого докучають болі в ногах, в серці. Ніяк не обійтися без ліків. Син мені допомагає ходити, він мені за поводиря. Ми й разом до волонтерів їздимо. Зараз розпочались городи, але я робитиму все для перемоги й надалі буду підтримувати наших воїнів коштами. Бо я слідкую за новинами та потреб багато.

Нині в мене є лише дві мрії – аби Бог дав розуму моєму синові, а друга мрія аби дожив я до перемоги нашої армії», – зазначає Петро Ткач.

Вінниця.info, фото на головній та тексті надані волонтером Анатолієм Савченком.

 

Джерело

Новини України