За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Псевдореферендум на ТОТ. Ілюстративне фото: Getty Images
Дату псевдореферендуму в Криму Росія переносила тричі: спершу його призначили на 25 травня, потім на 30 березня, зрештою — на 16 березня 2014 року.
Суспільне Крим з очевидцями та експертами проаналізували, як все відбувалося, звідки взялися цифри явки у понад 80% та 97% голосів за "приєднання" півострова до РФ.
"6 березня 2014 року, все загнані в одну купу депутати ВР АР Крим, вони проголосували за 16 березня. 6 березня, 16 березня — між ними дев'ять днів підготовки… Зрозуміло було, що те все, що стосується результатів цієї імітації — воно заздалегідь уже визначено в Москві", — зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Як пояснив політичний експерт Володимир Фесенко, російський диктатор Володимир Путін тоді поспішав. Йому треба було продемонструвати для міжнародної спільноти, що нібито це не акт агресії Росії проти України та не окупація сусідньої суверенної держави, а "волевиявлення самих кримчан".
Також перед псевдореферендумом Росія перекидала на півострів зброю та військових. Активно працювала й російська пропаганда.
"Ось цей міф про "бандерівців" дуже довго поширювався. Фейкові новини, що перенаправляються на лодках, "бандерівці" їдуть. Тобто вони спеціально ось цю пропаганду нагнітали, щоб людей схилити ментально. Спочатку намагалися окупувати мізки, потім півострів", — розповіла правозахисниця Ірина Сєдова, яка до середини березня 2014-го мешкала в Керчі.
Постійна представниця при міжнародних організаціях у Відні , колишня перша заступниця глави МЗС України Еміне Джеппар пригадала, що на початку березня 2014 року в Сімферополі з’явилося багато приїжджих з РФ.
"З Краснодарського краю заздалегідь завезли в Крим, я думаю, тисячі людей. По різних маркерах, якби можна було відзначати, коли там ходив по вулицях Сімферополя, можна було бачити багато інших людей, які по-іншому говорять, по-іншому одягнуті", — сказала вона.
У самому "бюлетені" пропонували обрати з двох пунктів: відновлення Конституції Криму 92-го року, по-суті, незалежність півострова, або ж приєднання до Росії. Але за словами Сєдової, тотальної підтримки такого приєднання, як це намагалася показати пропаганда, не було.
"Звісно, що були якісь наївні бабусі, які чекали Росію, які ментально застрягли в Радянському союзі, їм пообіцяли, що в них буде в два рази більша пенсія. Але насправді так, щоб люди ось так дійсно хотіли, ну, мої родичі, наприклад, не ходили на цей референдум. він їм був не треба. Всі просто сиділи вдома і чекали, що буде. Скільки людей прийшло на цей референдум ніхто не знає. Були порожні ділянки у нас", — розповіла правозахисниця.
На території Бахчисарайського району, у місцях компактного проживання кримських татар, виборчих дільниць не було взагалі, бо не знайшлося добровольців для роботи у них. Кілька тисяч кримських татар у день псевдореферендуму в Сімферополі брали участь у похованні викраденого і закатованого незаконним збройним формуванням "Самооборона Криму" активіста Решата Аметова.
"Мій колега з каналу "ATR" Шевкет Німетуллаєв, не маючи прописки в Сімферополі, він проїхав і зробив такий експеримент — не маючи прописки, типу, він хотів голосувати і йому дали цей бюлетень, тобто, можливість голосувати давали будь-кому. І таких фактів, їх дуже багато", — зазначила Джеппар.
Крім того, українських та закордонних журналістів на "дільниці" не пускали. Саме "голосування" відбувалося без присутності міжнародних спостерігачів. Політичний експерт наголосив, що за відсутністю міжнародного контролю за "виборчим процесом" саме "голосування" вважається сфальсифікованим.
"У Росії ще з початку 2000-х років діє система керованої демократії. Коли завдяки адміністративному ресурсу, шаленій пропаганді, контролю за виборчим процесом вибори завжди демонструють владі потрібний результат", — зазначив Фесенко.
Після псевдореферендуму російські ставленики в Криму відзвітували про явку нібито у понад 80% та 97% підтримки "приєднання Криму до Росії". Ці цифри, зокрема, явки, не мали нічого спільного з реальністю, заявив Чубаров.
"За нашими даними це було не більше ніж 30%, 35-37%. Хтось говорив 40%. Я хочу сказати, що в 2013 році було останнє соціологічне дослідження в Криму. І тоді десь 30-32% були ті в Криму, які сказали, що вони за те, щоб Крим перейшов до складу Росії", — уточнив глава Меджлісу.
Легітимізувати через псевдореферендум окупацію Криму Росії не вдалося. 27 березня 2014 року Генасамблея ООН в своїй резолюції визнала "голосування" незаконним і таким, що не може бути основою для зміни статусу Криму. Прокуратура АР Крим та м. Севастополя за 10 років, що минули після псевдореферендуму, відкрила 133 кримінальних провадження стосовно причетних.
"Насамперед, це особи, які своїми рішеннями дали формальний привід, підставу для проведення цього референдуму. Тобто, це депутати АР Крим та Севастопольської міської ради, які приймали рішення про проведення цього "загального кримського референдуму" на своїх сесіях. Незаконні рішення! Бо таке рішення суперечило Конституції України", — наголосив начальник відділу прокуратури автономії Єгор Рєбров.
Українські суди вже винесли 15 заочних вироків — позбавлення волі на строк від 10 до 14 років кримським депутатам, які у 2014-му сприяли проведенню псевдореферендуму та російській окупації Криму.
