Іноді рідкісних тварин і птахів можливо зустріти досить несподівано. Саме така зустріч мала місце на Криворіжжі, про що «Днепру вечернему» розповіла зоолог Наталія Пархоменко.
– Нещодавно разом з колегою Вікторією Тротнер я взяла участь у одноденній експедиції до балки Вовчої, що розташована на південній околиці Криворіжжя, – розповідає Наталія. – Балка квітує і буяє різноманіттям трав. Та ще я намагалася зустріти цікавих птахів, і з цим мені дуже пощастило. В нижній частині балки за греблею струмка вже зовсім не залишилось. Але в низині розкинулось невеличке озерце, якого навіть на Гугл-мапі немає. Мабудь, воно виникло в старому руслі після весняного водопілля і накопиченої дощової вологи. Саме там я побачила спочатку чепуру велику та пару довгоногих куликів. А потім при моєму наближенні в повітря з лівого боку озерця злетіли два огаря.
Нагадаємо, що огарі та довгоногі куліки занесені до Червоної книги України. Тому й серце зоолога забилося сильніше.
– Один птах сховався за пагорбом, а другий повернувся і з галасливими криками плавав по правому краю водойми, – продовжує розповідь. – Пізніше перший огар повернувся, сів на воду десь зліва і відповідав своїй парі тихішим голосом. Я припустила, що то самичка відволікає мене своїми криками від пташенят. Я закарбувала її та й пішла геть, щоб не лякати далі. Пізніше з довідникової літератури я визначила, що то справді була самичка – з більш світлою головою, без чорного кільця на шиї і з гучним голосом. Для мене ця зустріч стала сенсацією в моєму особистому масштабі.
Заначимо, що огар – птах трохи більший за свійську качку. Дорослий самець у шлюбному вбранні насичено рудий. Доросла самка схожа на дорослого самця у позашлюбному оперенні, але світліша, з білуватою головою. Цей птах перебуває під захистом Червоної книги України (статус – вразливий), Боннської та Бернської конвенцій.
