Червонокнижна сколія-гігант відома багатьом. Ця велика оса досить часто трапляється в містах. А ось її родичку — степову сколію — у межах міста помічають значно рідше.
Побачити степову сколію на півдні області пощастило екологині Наталії Пархоменко.
— З’явилася рідкісна оса у Кривому Розі, на околиці Тернівського району, — зазначає Наталія. — Степова сколія живилася нектаром м’яти на території нашої станції юних натуралістів. Чудова комаха — красива й граціозна. Раніше цей вид був занесений до Червоної книги України. Тепер його там немає, хоча степова сколія трапляється досить рідко.
Зазначимо, що кілька десятиліть тому гігантська та степова сколії були занесені до Червоної книги СРСР. Нині ж фахівці, вочевидь, вважають, що зникнення степової сколії не загрожує.
Втім, зоологи стверджують, що ця комаха має господарське значення як корисний ентомофаг.
— Scolia hirta (сколія степова або волохата) — велика поодинока оса з родини сколієвих (Scoliidae), — розповідає доцент кафедри біорізноманіття та екології ДНУ Віктор Бригадиренко. — Вона широко поширена в країнах Середземномор’я, Центральної Європи, Північної Африки та на Близькому Сході. Трапляється по всій території України. Оси досягають довжини 10–25 мм і легко впізнаються за чорним тілом із двома яскраво-жовтими смугами на черевці. Їхні крила мають характерний синюватий металевий відблиск. Як і інші види сколій, цей вид надає перевагу теплим відкритим місцям із сухими піщаними ґрунтами. Ос зазвичай можна спостерігати з липня до вересня. Вони живляться нектаром і є цінними запилювачами багатьох дикорослих квіткових рослин.
Особливо часто вони відвідують рослини родин айстрових, глухокропивових та зонтичних. Степова сколія веде поодинокий спосіб життя й не утворює колоній. Цікавою є біологія цього виду.
— Самка розшукує в ґрунті личинок пластинчастовусих жуків, — продовжує зоолог. — Виявивши жертву, вона паралізує її уколом жала та відкладає на неї яйце. Личинка сколії, що вилуплюється, розвивається на тілі хазяїна, поступово поїдаючи його тканини. Основу живлення личинок цього виду становлять личинки бронзівок та інших жуків родини Scarabaeidae. Завдяки знищенню личинок жуків сколії відіграють важливу роль у природному регулюванні чисельності потенційних шкідників рослин. Таким чином, Scolia hirta має значне господарське значення як корисний ентомофаг і учасник процесів біологічного захисту екосистем.
Віктор Бригадиренко зазначає, що в Дніпропетровській області степова сколія мешкає на піщаних ґрунтах, на степових і аренних степових ділянках, де є стабільні популяції хрущів, бронзівок та інших пластинчастовусих жуків.
