За інформацією: Суспільне Вінниця.
Народний артист України Микола Янченко. Культура Вінниччини/Facebook
Співак загинув 1 липня у селищі Стрижавка поблизу Вінниці. Попередньо, під час купання у водоймі він зазнав смертельного ураження електричним струмом, розповів Суспільному друг артиста Юрій Мельник.
"Я набрав його дружину Наталю, сказати, що в нас запланована зустріч. Наталя сказала, що Колю вбито. В мене таке відчуття, що начебто шматочок від мого серця відірвано. Страшна трагедія для сім'ї, для родичів, для всіх нас, для України", — сказав Юрій.
Церемонія прощання із Миколою Янченком у Вінниці, 3 липня 2026 року. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
15 років із Миколою Янченком товаришувала й виступала на одній сцені співачка Тетяна Денисюк. Розповіла, він був її наставником, який підтримував на творчому шляху. Пригадує їхню першу зустріч.
"Я прийшла, руки тримтіли, ноги підкошувалися, тому що я знала, що переді мною сам народний артист України Микола Янченко. І я заспівала. Він каже: "Таня, трішки дай народного, дай такого народного". Йому сподобалось. Потім він каже до мене, що в мене є така пісня "Перелаз". От якщо ти її заспіваєш і мені сподобаєшся, все, ми будемо разом виступати. І від тієї хвилини ми почали разом творчу співпрацю. Він оспівував кожен куточок нашої України", — згадує Тетяна Денисюк.
Портрет загиблого артиста, 3 липня 2026 року. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Друг Миколи Янченка Іван Ганзера згадав у коментарі Суспільному, що співак завжди хотів, аби його пісні жили, аби їх знали люди.
"Сьогодні, як на мене, то і Вінниччина, і вся Україна дуже багато втратила. Після концерту він до мене прийшов, дав свій диск, каже, послухай мої пісні, можливо, тобі щось сподобається. Я зрозумів, що кожна пісня на цьому диску — це є скарб, це є наш український скарб. Для нього головне, щоб його пісні звучали, його пісні чули".
На прощання із Миколою Янченко прийшли рідні, друзі, митці та шанувальники його творчості, 3 липня 2026 року. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Микола Янченко розвивав культуру на Вінниччині. Зокрема, у рідному селі Канава у Тиврівській громаді заснував етнопісенний фестиваль "Мамина піч". Його планують відродити й проводити надалі як пам'ять про його внесок у розвиток української культури, розповіла очільниця обласного управління культури Ольга Дернова.
"Після смерті Миколи Янченка, ми не маємо права залишити цей фестиваль без уваги і робити все можливе, щоб він мав своє майбутнє. Я обіцяю підтримувати дану ініціативу і разом з культурою Тиврівщини ми зробимо все можливе, щоб в пам’ять про Миколу Янченка цей фестиваль існував".
Молитва на похороні Миколи Янченка, 3 липня 2026 року. Суспільне Вінниця
Після церемонії прощання, труну з тілом Миколи Янченка виносили із зали під оплески присутніх. Провести митця в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги та шанувальники його творчості.
Керівниця гурту "Лісапетний батальйон" Наталя Фаліон сказала, що сьогодні Україна втратила людину, яка вміла побачити талант в інших і підтримати тих, хто лише починав свій творчий шлях.
"Якби не Микола, я би не наважилася бути артисткою — виходити отак з колективом і багато років бути на цій сцені. А він бачив те, що не бачили інші. Такі люди рідкісні, вони не живуть на сцені, вони живуть для всіх хто поруч, вони надихають, підтримують і розуміють, що ти в цьому світі не один і ти маєш місію, свою особливу".
Миколу Янченка поховали на Сабарівському кладовищі у Вінниці, 3 липня 2026 року . Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Поховали Миколу Янченка на Сабарівському кладовищі у Вінниці. Артисту було 66 років. У співака залишилися дружина та син.
