За інформацією: Суспільне.
Олена Фурдь разом із доньками. Суспільне Ужгород/Міла Мороз
Так Олена стала наставницею для 14-річної Серени з дитячого будинку. Тепер Олена періодично забирає дівчинку до себе на вихідні. Для цього вона пише заяву, у якій повністю бере на себе відповідальність за життя і здоров'я підлітка. Перед цим житлові умови жінки також обстежила служба у справах дітей.
"Коли я знайомилася зі своїми дівчатами, випадково познайомилася із цією дівчинкою. У неї багато братиків та сестричок. Вона дуже спокійна, виважена, привітна, хороша дівчинка. І коли я повідомила своїм дівчатам про те, що стану наставником для ще однієї дитини, вони дуже зраділи. Вони товаришують, знайомі між собою давно. Зараз ми її забираємо на вихідні. Є така функція у наставників — можна забирати дитину. Кожні вихідні я вигадую якісь цікаві розваги для всіх чотирьох дівчат, і так живемо", — поділилася Олена.
Олена Фурдь разом із доньками. Олена Фурдь/Facebook
Регіональна консультантка Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей в Закарпатській області Андріана Кацьора розповіла, що у наставництві не йде мова про виховання, контроль, чи прийняття рішень за дитину. Скоріше про стабільну особисту взаємодію із дитиною чи молодою людиною.
"Часто запитують, чи наставник замінює батьків, сім'ю. Ні, наставник не замінює сім'ю, не замінює батьків. Він не виконує функції соціального працівника чи фахівця соціальної роботи, не виконує функції педагога. Тут роль наставника – це бути поруч із дитиною, це допомагати у прийнятті якихось важливих рішень, це ділитися досвідом, це показати дитині, що поруч є стабільний дорослий, надійний дорослий", — сказала Андріана Кацьора.
За її словами, протягом року відповідне навчання на Закарпатті пройшли 17 кандидатів. З них 15 отримали довідки з рекомендаціями, а шестеро вже стабільно функціонують як наставники (крім них, свої ролі продовжують виконувати ще двоє наставників з минулих років).
Експертка зазначила, що наразі потреба в наставниках дуже велика, оскільки новий закон розширив коло людей, які можуть отримати цю послугу.
"Коли я стала наставником для Сирени, ми з нею спілкувалися буквально на другий, третій тиждень, і вона сказала: "Ви знаєте, мені тепер багато хто заздрить". Я кажу: "Чому?. — "Бо всі хочуть мати наставника". І це так дуже торкнуло моє серце. Зараз я дуже багато говорю про наставництво у своїх соціальних мережах, і слава Богу люди цим цікавляться. Бо реально кожна дитина, кожен підліток, який живе в дитячому будинку, хотів би мати наставника", — додала Олена Фурдь.
Що відомо про наставництво за новим законом
Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей повідомив, що згідно із законом "Про наставництво", який вводиться в дію в липні 2026 року, ця діяльність є окремою соціальною послугою. Наставництво може бути індивідуальним або корпоративним і передбачає регулярну взаємодію, засновану на довірі та повазі, а не на контролі чи вихованні.
Новий закон значно розширив перелік осіб, які можуть отримати наставника. Тепер ця послуга доступна не лише для дітей-сиріт у закладах, а й для:
- дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- дітей загиблих ветеранів чи Захисників України;
- дітей, які постраждали від війни, були депортовані або примусово переміщені;
- малолітніх вагітних жінок та одиноких батьків до 23 років у складних обставинах;
- молоді віком від 18 до 23 років з числа дітей-сиріт.
Охочі стати наставниками мають звернутися до центру надання соціальних послуг та подати заяву. Після цього кандидат проходить обов'язковий курс підготовки та отримує висновок про можливість здійснення наставництва.
