За інформацією: Суспільне Вінниця.

Тетяна Гродецька наливає збитень. Суспільне Вінниця
Садиба «Баби Гавришихи» працює для відвідувачів близько року, розповіла нам власниця Тетяна Гродецька. За її словами, за рік було понад 300 гостей. Серед них — відвідувачі з європейських країн.

Інгредієнти для стародавнього напою. Суспільне Вінниця
Людей, сказала господиня, знайомлять із давніми рецептами, використанням лікарських трав, народними ремеслами та побутом предків.
«На жаль, у спадок нам від наших пращурів нічого не залишилося, але ми будуємо на своїх згадках, на історичних фактах такі речі, які дозволяють нам поринути у давні часи. Наша садибка відтворює коріння українців. Це звичаї, це обряди, це не лише гастрономія, а й різні ремесла. Ми робимо катані свічки з воску, різні напої, варимо їх, відбудовуємо музичні інструменти, такі як дощовиця, які зараз використовуються для того, щоб медитувати», — розповіла Тетяна Гродецька.

Етикетки на напоях. Суспільне Вінниця
У садибі жінка, зокрема, відроджує набій збитень, який, з її слів, готували у XII столітті. Мед, пиво, сушені фрукти та трави — основа напою.
«Пиво ми варимо самі на чорнобривцях, будемо використовувати сушені овочі та фрукти і трави. Сушена малина, яблука та грушка і трави материнка, м’ята, меліса, кориця, бадьянце висушені плоди вічнозеленого тропічного дерева Illicium verum (бадьян справжній) із родини лимонникових. і гвоздика».

Сушені трави. Суспільне Вінниця
Напій збитень за словами господині, готували не для щоденного вживання, а до особливих родинних подій та свят.
«Збитень готували на весілля, на родини, на хрестини — на святки, тому що його пили не лише гарячим, а й можна було приготувати, остудити, закуркувати, запечатати воском і тримати до таких свят, як Різдво, якщо не було можливості свіжим зварити. Це не була така повсякденна їжа, як питво. Це було дійсно для свят».

Тетяна наливає збитень. Суспільне Вінниця
Приготування збитню починають із нагрівання основи напою — пива. За словами Тетяни Гродецької, традиційно збитень готували у двох окремих посудинах, а вже потім поєднували суміші в одній.

Кам'яна плита та посуд. Суспільне Вінниця
Звідки походить така технологія та чому напій отримав саме таку назву — невідомо, сказала жінка.
«В одній посудині ми варитимемо пиво з травами, в іншій — із медом. В одну половинку вкладаємо мед і дивимося, щоб він не кипів. Підсолоджувач (бо цукру раніше не було) згладжує гіркоту рослин».

Сушена лаванда. Суспільне Вінниця
Коли обидві суміші готові, їх поєднують в одній посудині. Саме на цьому етапі, за однією з версій, розповіла господиня, і відбувається те саме «збиття», від якого напій міг отримати свою назву.
«Наші трави запаралися, тепер настій з пивом і медом вливаємо до пива з травами. Все гарно перемішуємо і проціджуємо, щоб посмакувати нашим зігріваючим напоєм», — розповіла Тетяна Гродецька.

Банки на полиці. Суспільне Вінниця
Разом з чоловік вона прагне не просто відтворювати давні звичаї, а повернути їх у сучасне життя.
«Якщо не наше покоління це буде відроджувати, то нашим дітям нічого в спадок не дістанеться. Бо нерідко Україна асоціюється лише з лялькою-мотанкою, і це дуже прикро. А в нас є дуже багато чого цікавого. Бо ще до часів козацтва Україна славилася зіллярствомЗіллярство — це давнє мистецтво, ремесло та сукупність знань про збирання, обробку й використання цілющих, магічних або отруйних рослин для приготування ліків, напоїв і містичних засобів.. І для того я хочу це просувати і показувати людям, що травка — це не лише лікувальне, це взагалі для заспокоєння душі, серця, тіла. І от так ми з тими травками здружилися», — сказала Тетяна Гродецька.
