За інформацією: Суспільне Вінниця.

Олег Гижицький та Валентин Яценко — захисники України, з якими 1 листопада 2026 року прощаються у Вінниц. Вінницька міська рада

У неділю, 1 листопада, у Вінниці прощаються із двома загиблими захисниками України — 38-річним Олегом Гижицьким та 46-річним Валентином Яценком. Військові загинули у жовтні 2026 року під час виконання бойових завдань.
Обох поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради.
Олег Гижицький
Олег Гижицький народився 19 січня 1988 року у Вінниці. Був єдиною дитиною в родині. Дитинство та шкільні роки провів у селі Юхимівка Шаргородського району.
Після закінчення 11 класів вступив до Київського національного аграрного університету, проте згодом вирішив змінити напрям навчання та обрав юриспруденцію. Правничу освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ.
До служби в Національній гвардії України Олег Гижицький працював головним спеціалістом в Управлінні державної міграційної служби у Вінницькій області.
Разом із дружиною виховував доньку, якій нині п’ять років.
Повномасштабне російське вторгнення Олег Гижицький зустрів у лавах Сил оборони України. Служив у 14-й бригаді Національної гвардії України «Червона Калина» на посаді старшого помічника начальника відділення кадрової роботи. Мав звання молодшого лейтенанта.
За відгуками побратимів, під час служби Олег показав себе відповідальним, високопрофесійним і надійним військовослужбовцем. Завдяки сумлінному ставленню до обов’язків та готовності підтримувати інших здобув повагу серед колег і став для них прикладом.


Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Усім, чого вдалося досягти, Олег завдячував своїм рідним, які його виховали та прищепили життєві цінності, – розповіли близькі полеглого воїна. – Він прагнув залишатися гідним нащадком, ні в чому не зганьбитися. Був справжнім у всьому – чесним, працьовитим, цілеспрямованим. За свою родину та Батьківщину стояв горою. Мав і свої маленькі радості: захоплювався футболом, любив подорожувати з сім’єю – щоправда, більшість із його омріяних мандрівок, на жаль, так і не здійснилися…»
Олег Гижицький загинув 22 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Олександрівка Краматорського району Донецької області. Йому було 38 років.
Церемонія прощання з Олегом Гижицьким розпочнеться о 10:30 за адресою: вулиця Миколаївська, 19. Поховають військового о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Валентин Яценко
Валентин Яценко народився 13 червня 1980 року у Вінниці. Тут закінчив загальноосвітню середню школу №33 та розпочав трудовий шлях.
Своє покликання знайшов у будівництві. За спогадами близьких, Валентин любив свою роботу та радів тому, що власноруч долучається до створення нових домівок. Його надихала можливість приносити користь людям.
Рідні згадують, що Валентин був миролюбною людиною, яка не сприймала вирішення суперечок силою. Особливо любив тварин, піклувався про котів і собак.
«Валентин залишив по собі надзвичайно світлу пам’ять, – розповіла сестра полеглого воїна Наталя. – Його просто не можна було не любити, адже душевне тепло брата не мало меж. За все життя він нікого не образив: не те що руки на когось не підняв, а й голосу ніколи не підвищив. Усі суперечки намагався розв’язувати миром. За своєю природою він був щирим пацифістом – дуже домашнім, затишним, безмежно турботливим. Особливою пристрастю Валентина з самого дитинства були тварини. У нашому домі завжди жили коти і собаки, про яких він ніжно дбав. Куди б брат не йшов, за ним повсюди бігли чотирилапі, відчуваючи його безмежну любов».
Улітку 2026 року Валентин Яценко долучився до Сил оборони України. Служив стрільцем у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту.
Валентин Яценко загинув 24 жовтня 2026 року поблизу селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було 46 років.
У військового залишилися донька, мама та сестра.
Церемонія прощання з Валентином Яценком розпочнеться об 11:30 за адресою: вулиця Генерала Арабея, 1 (VIP-зала міської ритуальної служби).
Поховають захисника о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
