“Чому я досі тут”: історія поліцейського із Семенівки, який евакуйовує жителів прикордоння Чернігівщини

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Порятунок котів на прикордонні Чернігівщини. ФОТО: Поліція Чернігівської області

Разом із речами вивозили й домашнє господарство.

"Деякі люди збували господарство. Різні ситуації були. Хто в мішок курей, хто в коробки. Всі методи хороші. Кури, гуси – таке. Щоб масово вивозити велику рогату худобу – такого не вивозили", — каже Володимир.

Люди сидять до останнього

За словами поліцейського, часто люди відмовляються виїжджати, адже не знають, куди їхати. Та і складно розставатися із нажитим майном. Хтось виїхав самостійно ще до того, як їхні села почали часто обстрілювати росіяни.

Поліцейський разом з господаркою зруйнованого будинку. ФОТО: Поліція Чернігівської області"Були випадки, коли було зруйновано будинок, і людям ніде було жити. Тобто люди сидять до останнього поки не прилетить і вони не зрозуміють, що треба виїжджати".

Випадків, коли жителі, готуючись виїхати, в останній момент змінювали рішення й залишались, не було, каже Володимир. Але є ті, хто після евакуації повертались до своїх осель. Двічі одних і тих же жителів вивозити не доводилось, але, за словами поліцейського, вони готові до всього.

Народився в кількох сорочках

Під час виїздів до прикордоння поліцейські й самі неодноразово потрапляли під обстріли. Друзі Володимира кажуть, що він "народився не в одній сорочці".

Евакуація родини разом з побутовою технікою. ФОТО: Поліція Чернігівської області"Різне було: і міномети, і артилерійські обстріли, і FPV-дрони. Тобто стикалися ми з таким. Ніхто не постраждав, усі живі й здорові. Усі у строю, усі працюють. Бережу особовий склад, бережемо себе і громадян".

Володимир каже: прислухаються до всього. Адже коли чутно виходи – треба кудись ховатись. Говорить, що страх під час виїздів у них присутній.

Головне – життя та здоров’я людей

Володимир Єрмоленко намагається розповідати стримано та відсторонено. Як поліцейський при виконанні своїх обов’язків. А що саме він відчуває під час таких виїздів?

— Дивишся на людей, дійсно, люди все життя наживали це майно і я розумію, що це все треба покинути, залишити й виїхати. І в більшості випадків шкода людей, що, дійсно, вони за це переживають. І в наш час головне що? Життя та здоров’я. Тому, звісно, що і люди переживають. На це все дивишся і розумієш, що і шкода, і нічого не поробиш, але треба берегти людей.— До такого можна звикнути? Бачити оце все і працювати в таких реаліях?— Звикнути… До війни хіба звикають? Ну, важко сказати. Звикнути, звісно, не можна.— Відволікаєтесь, адаптовуєтесь якимось чином?— Так, ми більш-менш звикли до цього. Тобто розуміємо, коли і як діяти у яких ситуаціях.

Поліцейський Володимир Єрмоленко. ФОТО: Поліція Чернігівської області

Чому досі тут

Володимир Єрмоленко – уродженець Семенівки. Тут усі його рідні. Попри те, що ворог неодноразово обстрілював і його рідне місто, він продовжує тут жити й виконувати свою роботу. І на запитання: "Чому досі тут?", дає таку відповідь:

"Бо працюю безпосередньо в Семенівці. Я навіть не думав про те, щоби перевестись. Я вже пропрацював певний час, тому розумію специфіку громади, розумію, як треба діяти, до кого звертатися. Тому стосовно переводу чи кудись виїжджати – у мене і думок таких не було".

Новини України