За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Понад 95% підприємств відновили роботу, на кожне робоче місце претендує п’ятеро людей, зменшилася кількість новонароджених і загалом проживає в області на 5% менше людей, ніж до повномасштабного вторгнення. Медики фіксують збільшення кількості пацієнтів, які звернулися за допомогою до психологів та психіатрів. У 2023 році їх на 87% більше, якщо порівняти з 2020. Суспільне збирало дані в різних інстанціях і разом з експертами проаналізувало, як вплинула широка війна на Чернігівщину, та як протягом двох років відновлювали зруйноване росіянами.
Населення
Через два роки після повномасштабного вторгнення на Чернігівщині проживає приблизно на 50 тисяч людей менше, ніж було до 24 лютого 2022 року. Такі дані озвучив 2 січня 2024 року на пресконференції начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
У березні 2023 року, за підрахунками ОВА, на Чернігівщину повернулося до 95% населення. Простежити точну кількість людей, які через російське вторгнення переміщувались в межах області або виїжджали далі, було практично неможливо, розповідала торік Суспільному заступниця голови Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк.
"Дані мобільних операторів свідчать про те, що в області активно користується мобільним зв’язком 930 тисяч осіб. Дані, які ми зібрали з територіальних громад, говорять про 940 тисяч жителів області, які є, або повернулися. Десь посередині буде коректна цифра, і вона, на щастя, вирівнюється й повертається до показників початку 2022 року", – розповідала Жанна Шерстюк.
Затори на виїзд з Чернігова 24 лютого 2022 року. ФОТО: Суспільне Чернігів
Станом на 1 лютого 2022 році чисельність населення у Чернігівській області складала майже 958 тисяч. Такі дані оприлюднені на офіційному сайті Головного управлінні статистики.
Точну кількість населення станом на сьогодні (24 лютого 2024 року, — ред.) журналістам Суспільного в Головному управління статистики відмовились повідомляти, посилаючись на воєнний стан.
Щодо новонароджених, то за два роки повномасштабного вторгнення народжуваність знизилася. У 2023 році народилося менше на 1 407 немовлят у порівнянні з 2021. Зокрема:
- у 2021 році на світ з’явилося 5 338 немовлят;
- у 2022 — 4 180 новонароджених;
- у 2023 — 3 931 немовля.
Ринок праці
Повномасштабне вторгнення вплинуло і на ринок праці. Через те що перестали працювати багато підприємств — суттєво зменшився попит на робочу силу. Якщо до повномасштабного вторгнення, у січні 2022 року, служба зайнятості мала 1,6 тисяч вакансій від роботодавців області, то через рік, у січні 2023-го, їх поменшало майже вдвічі. Про це Суспільному повідомила начальниця організаційно-інформаційного відділу Чернігівського обласного центру зайнятості Світлана Шеремет.
Протягом січня 2024 року в базі служби зайнятості було 1,5 тисячі вакансій, що на 74 % більше ніж торік.
"При цьому проблеми з оплатою праці в області залишаються: кожна четверта вакансія пропонує мінімальну зарплатню, понад дві третини вакансій (64,4%) — від мінімальної до середньої по області. Середній розмір оплати праці в розрахунку на одну вакансію склав 9 500 тисяч гривень", — сказала Світлана Шеремет.
Світлана Шеремет. ФОТО: із соціальних мереж
Станом на 1 лютого 2024 року в області зареєстрували понад чотири тисячі офіційних безробітних. Для них пропонували 844 вакансії. Тобто на кожне вільне робоче місце наразі черга з п’яти людей.
"На сьогодні зафіксували зростання реєстрації безробітних у службі зайнятості. Так, протягом січня 2024 року за допомогою в пошуку роботи звернулися 868 безробітних – на 15% більше, ніж у січні минулого року (754)", — каже Світлана Шеремет.
До проєкту "Армія відновлення" з жовтня 2022 року на Чернігівщині залучили понад 9 000 безробітних. За цим показником Чернігівська область у п’ятірці лідерів серед регіонів України.
"За програмою «Власна справа» — 272 жителі нашої області отримали кошти на започаткування або розвиток бізнесу, а це від 50 до 250 тисяч гривень залежно від кількості створених робочих місць. Також є п’ять переможців за програмою «Грант для ветеранів», яка стартувала у квітні 2023 року та за якою учасники бойових дій, особи з інвалідністю можуть отримати гранти на бізнес до 1 мільйона гривень, а члени їх сімей – до 500 тисяч гривень".
Швейне підприємство у Мені, яке відкрили за грантові гроші. ФОТО: Суспільне Чернігів
Бізнес
Через два роки після повномасштабного вторгнення частково або повністю відновили роботу понад 95% промислових підприємств. Водночас більшість з них не відновили виробництво до того рівня, який мали до 24 лютого 2022 року. Головні причини: пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, відтік кадрів, відсутність або скорочення замовлень, проблеми з логістикою, брак коштів на відновлення та розвиток. Загалом, через бойові дії пошкоджень зазнали 250 підприємств, установ та організацій недержавної форми власності, 245 – ФОПи, сказав заступник голови Чернігівської ОВА Андрій Подорван.
"Протягом 2023 року економічні показники мали тенденцію до стійкого зростання у порівнянні з 2022 роком. За підсумками січня-жовтня 2023 року індекс промислової продукції склав 124,5 % до відповідного періоду 2022 року. Проте рівня до повномасштабного вторгнення ще не досягнуто — за оцінками, виробництво промислової продукції порівняно з 2021 роком — на рівні 80%", — сказав заступник голови Чернігівської ОВА Андрій Подорван.
Одне із зруйнованих підприємств на Чернігівщині. ФОТО: Суспільне Чернігів
Найбільшу кількість пошкоджень зафіксували у торгівлі — 229 об’єктів, сільському господарстві — 65. Пошкоджень та руйнувань також зазнали підприємства, які є на околицях та довкола Чернігова.
"З досить потужних підприємств до цього часу не відновили виробництво ТОВ «Пласт-Бокс Україна», ПрАТ «Чернігівський цегельний завод №3». Вони зазнали критичних руйнувань та потребують значних коштів на відновлення", — каже Подорван.
Сільське господарство в області поступово відновлюється. Обсяг продукції у 2023 році порівняно з 2022-м збільшився на 12,1%, але до 2021 року скорочення становить 11,0%.
Протягом 2022 року фізичних осіб-підприємців зареєстрували на 33,5% менше ніж у 2021 році, проте за 2023 рік зареєстрували на 17,6% більше від показника 2021 року і, відповідно, на 76,7% більше, ніж за 2022 рік.
"За даними податкової служби у 2022 році було зареєстровано на 49% менше юридичних осіб, ніж за 2021 рік (440), а за 2023 рік — менше на 40% (515)", — каже Андрій Подорван.
Підприємство у Мені. ФОТО: Суспільне Чернігів
Для того, щоб відновити бізнес, в області реалізовують державні, міжнародні кредитні та грантові програми. Зокрема, протягом 2023 року понад 200 людей отримали позитивні рішення та спрямували грантові кошти:
Бюджет
Щодо бюджету Чернігівської області на 2024 рік, то загальний розмір доходів, з урахуванням міжбюджетних трансфертів, становить 1 мільярд 979,5 мільйона гривень (у 2023 році обсяг доходів становив понад 2,5 мільярди гривень, у 2022 — 2,9 мільярда гривень). Через спрямування військового ПДФО до державного бюджету обласний бюджет втратив майже 700 мільйонів гривень. У 2024 році доходи обласного бюджету очікують, з урахуванням вилученого ПДФО, майже в два рази менше ніж у 2021, 2022, 2023 роках, сказав Андрій Подорван.
"В обласному бюджеті Чернігівської області у 2024 році є нестача бюджетних призначень за видатками з оплати праці з нарахуваннями. Також є нестача бюджетних призначень освітньої субвенції з державного бюджету на оплату праці педагогічних працівників до розрахункової потреби управління освіти і науки облдержадміністрації, що обумовлено недостатнім обсягом освітньої субвенції з держбюджету".
У 2024 році найбільше коштів з обласного бюджету передбачено на освіту — 976,5 мільйона гривень, це понад 49%. До прикладу, з його слів, до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, на освіту передбачалося 26,5%.
"Найбільше зростає питома вага видатків на галузь освіти через збільшення обсягу освітньої субвенції з державного бюджету", — сказав Андрій Подорван.
Андрій Подорван. ФОТО: Суспільне Чернігів
На галузь соціального захисту і соціального забезпечення заклали 419,7 мільйона гривень, це 21,2%. До повномасштабного вторгнення, у 2021 році, відсоток був вдвічі менший.
"Низький рівень міжбюджетних трансфертів у 2024 році викликаний відсутністю на даний час розподілу коштів з державного бюджету за окремими субвенціями, які розподіляються упродовж бюджетного періоду (наприклад, на відновлення, на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, на придбання шкільних автобусів, на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров’я тощо", — каже Андрій Подорван.
На культуру та мистецтво передбачили 204,7 мільйона гривень, на охорону здоров`я – 165,3 мільйона гривень, на фізичну культуру i спорт – 78,4 мільйона.
У 2024 році субвенція зі спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не передбачена.
На 2024 рік Програмою матеріально-технічного забезпечення національного спротиву Чернігівської області на 2023-2024 роки передбачені кошти на ЗСУ у сумі 69 мільйонів 655 тисяч гривень.
Згідно з Програмою покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, які дислокуються на території Чернігівської області, на 2024-2025 роки передбачено виділити для потреб оборони 200 мільйонів гривень.
Пошкоджене житло
На Чернігівщині внаслідок бойових дій 11 тисяч житлових будинків отримали пошкодження чи були зруйновані, найбільше у Чернігівському районі. Скільки на сьогодні відновили будинків, не відомо, каже виконувач обов’язків начальника управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА Сергій Куреня.
"Скільки будинків відновлено – інформації у нас немає. Оскільки по житловому фонду ті люди, які отримують компенсації, вони подають на певному етапі повідомлення про завершення робіт, але дуже велика частина людей ще таких повідомлень не подала. Говорити конкретні цифри, щодо відновлення житлового фонду, можна буде десь ближче до літа".
Сергій Куреня. ФОТО: Суспільне Чернігів
Зі слів Сергія Куреня, на сьогодні в області продовжують реалізовувати державну програму "єВідновлення".
Протягом двох років людям виплачують три види компенсацій:
- за пошкоджене майно — подали 3 642 заяви, з них повністю опрацювали 1 756 (загальна сума виплачених грошей складає понад 216 мільйонів гривень).
- житловий сертифікат — подали 598 заяв, 147 сформували сертифікати. 39 людей вже придбали житло.
- на відбудову знищеного об’єкта (стартувала у 2024 році) — подали 49 заяв, з них опрацювали три (загальна сума виплачених грошей складає близько 11 мільйонів гривень).
Один із зруйнованих будинків на Чернігівщині. ФОТО: Суспільне Чернігів
Сертифікат люди отримують в "Дії" і можуть його реалізувати протягом п’яти років.
Розмінування території
Після деокупації області 10,5 тисяч квадратних кілометрів необхідно було розмінувати. Через два роки підрозділи ДСНС обстежили майже сім тисяч квадратних кілометрів. Необстеженими залишаються у 20-ти кілометровій прикордонній зоні понад три тисячі квадратних кілометрів.
"Залишились необстеженими 3 428 квадратних кілометрів території Чернігівської області вздовж державного кордону України, на якій Збройними силами України здійснюються заходи зі стримування агресії Російської Федерації", — сказала речниця ДСНС у Чернігівській області Ірина Щукіна.
Розмінування територій на Чернігівщині. ФОТО: Суспільне Чернігів
За два роки піротехніки розмінували понад 40 тисяч гектарів територій.
У результаті роботи виявили, знешкодили чи передали під охорону 52 339 вибухонебезпечних предметів.
Охорона здоров'я
Після повномасштабного вторгнення на Чернігівщині медики фіксують збільшення кількості пацієнтів, які звернулися за допомогою до психологів та психіатрів. У 2023 році таких пацієнтів на 87% стало більше, ніж у 2020 році, а людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад зафіксували більше майже у вісім раз.
"Через психоемоційну напругу на 45% збільшилась кількість людей, у яких діагностували цукровий діабет, на 32% більше жителів області захворіли на інсульт. На 23% зросла кількість пацієнтів, які звернулися до медичних закладів з приводу різних травм", — каже Подорван.
За два роки після повномасштабного вторгнення на Чернігівщині завершили відновлювальні роботи на 45 об’єктах у 20-х закладах охорони здоров’я, які були пошкоджені внаслідок бойових дій.
Частково відновили 11 об’єктів у дев’ятьох закладах охорони здоров’я. Вартість проведених робіт склала 190 609,238 тисячі гривень. Загалом в області пошкоджень зазнали 73 об’єкти 30 медичних закладів. Станом на сьогодні (24 лютого 2024 року, — ред.) в області функціонує 82 заклади охорони здоров'я комунальної форми власності.
"Повністю зруйновані та не підлягають експлуатації відокремлені структурні підрозділи КНП «Чернігівська обласна лікарня», як кардіологічний корпус (колишній обласний кардіологічний центр) та центр фтизіатрії (колишній обласний центр соціально-значущих та небезпечних хвороб)", — каже Андрій Подорван.
Зруйноване поліклінічне відділення Чернігівської районної лікарні. ФОТО: Суспільне Чернігів
Для відновлення пошкоджених медзакладів використовували гроші державного, місцевих бюджетів, а також Національної служби здоров’я України. Також залучалися гроші з різних міжнародних та благодійних організацій.
За два роки на Чернігівщині відкрили:
- КНП "Остерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Остерської міської ради;
- КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сухополов’янської сільської ради.
Освіта
Повномасштабне вторгнення вплинуло і на освіту. У 2024 році кількість учнів у школах, у порівнянні з 2021 роком, зменшилася на понад шість тисяч. Наразі в області навчаються 90 129 учнів (станом на 19 лютого), розповів Суспільному начальник обласного управління освіти та науки Юрій Музика.
"У вересні 2022 року 8 969 учнів закладів загальної середньої освіти виїхали за межі України і продовжували навчатися в закладах освіти області. Станом на 15 лютого 2024 року за межами України перебувають та здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти області за дистанційною, сімейною (домашньою) формами, екстернатом 6 692 учні", — каже Юрій Музика.
Юрій Музика. ФОТО: Суспільне Чернігів
Станом на 15 лютого 2024 року за очною формою освіти працюють 158 закладів освіти, за дистанційною формою – 46 та у змішаному форматі – 189.
"У зв’язку з реальною загрозою обстрілів освітній процес в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, що перебувають в 20 кілометровій зоні від кордону з РФ, а це 17 садочків (290 вихованців) та 19 шкіл (1 671 учень) організували виключно за дистанційною формою", — каже начальник управління освіти та науки.
Загалом на території області були зруйновані або частково пошкоджені 145 закладів освіти. Станом на 14 лютого 2024 року за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів благодійних і волонтерських організацій відновили 80 закладів освіти, розповів начальник обласного управління.
"Відновили 45 закладів загальної середньої освіти, 31 заклад дошкільної освіти, один заклад позашкільної освіти, один заклад професійної (професійно-технічної) освіти, один заклад фахової передвищої освіти та один заклад вищої освіти", — каже Юрій Музика.
Укриття в Батуринській школі на Чернігівщині. ФОТО: управління охорони освіти Чернігівської ОДА
Після вторгнення росіян на Чернігівщині встановили 11 модульних укриттів та побудували дві споруди подвійного призначення.
"Із 889 закладів освіти 783 (88%) мають укриття: 523 заклади мають власні укриття, 260 – перебувають поза межами закладів освіти. У 776 закладах освіти укриття готові до використання, відповідно до позитивних висновків оцінки комісій, та у семи закладах освіти тривають ремонтні роботи щодо приведення у готовність укриттів", — говорить Юрій Музика.
Культура
Після повномасштабного вторгнення зміни почали відбуватися і у сфері культури. Зокрема, за два роки з бібліотек списали майже 700 тисяч примірників російською мовою. Про вилучення російських книг у зв’язку зі збройною агресією Росії Міністерство культури та інформаційної політики оголосило 5 травня 2022 року. За цей час бібліотечні фонди поповнили класичною та сучасною українською літературою — 2 648 примірниками різних авторів, серед яких: Валер’ян Підмогильний, Сергій Жадан, Іван Багряний, Василь Стефаник, Роман Іваничук, Панас Мирний, Володимир Винниченко, Микола Куліш, Хорхе Луїс Борхес, Андрій Кокотюха.
Книги, які списали. ФОТО: Суспільне Чернігів
За період широкомасштабної війни в області офіційно змінили конфесійне підпорядкування 22 релігійні громади, з Української Православної Церкви (до 27 травня 2022 року УПЦ Московського патріархату УПЦ, згідно з релігієзнавчою експертизою Держслужби з питань свободи совісті, є структурним підрозділом Російської православної церкви.– ред.) перейшли до Православної Церкви України.
"На сьогодні в області діє 30 конфесій, до яких належить 953 релігійні громади. З них: Православна Церква України – 185 релігійних громад, Українська Православна Церква (МП): Чернігівська єпархія – 291 громада, Ніжинська єпархія – 257 громад", — каже Людмила Замай.
Свято-Вознесенська церква у Корюківці, яка перейшла до ПЦУ. ФОТО: Суспільне Чернігів
У 2023 році туристичні об’єкти Чернігівщини відвідали понад 359 тисяч людей, що майже у три рази більше ніж за 2022 рік (126 300).
"Надходження до місцевих бюджетів від суб’єктів туристичної діяльності у 2023 році склали 11 мільйонів 178 тисяч 70 гривень (майже на рівні 2022 року – 11 мільйонів 538 тисяч 880 гривень)".
Із 132 об’єктів культури, які були зруйновані чи пошкодженні, за два роки вдалося відновити 30, частково відновили сім закладів та 12 у процесі відновлення.
"Оскільки на сьогодні державний та обласний бюджети спрямовані на безпеку та оборону, а також на відновлення критичної та соціальної інфраструктури, то об’єкти культурної інфраструктури відновлюються здебільшого за кошти благодійників, зокрема, за підтримки: Світового фонду пам’яток, Українського Аграрного Холдингу, Міжнародного фонду «Партнерство за сильну Україну»", — каже Людмила Замай.
Людмила Замай. ФОТО: Суспільне Чернігів
Спорт
На Чернігівщині за два роки після повномасштабного вторгнення спортсмени здобули на міжнародних змаганнях та чемпіонатах України понад тисячу медалей, з них 374 – "золото", 310 – "срібло" та 339 – "бронза". У 2023 році спортсмени завоювали на 52 медалі більше у порівнянні з 2021 роком, і майже на 500 медалей більше ніж у 2022-му.
"Найкращий результат показала Олена Костевич, яка у складі національної збірної команди України посіла перше та третє місця на Європейських іграх з кульової стрільби, які відбулися у Вроцлаві (Польща). Також вона здобула першу ліцензію для Чернігівської області на участь у літніх Олімпійських іграх у 2024 році. Олексій Коломієць і Владислав Адамович, у складі збірної команди України, взяли участь у чемпіонаті світу з плавання серед осіб з порушенням слуху здобули дев'ять медалей, з яких шість золотих, дві срібні та одна бронзова", — розповів директор департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА Андрій Шемець.
Олена Костевич виборола золото на міжнародному турнірі з кульової стрільби H&N Cup. ФОТО: Департамент сім’ї молоді та спорту Чернігівської ОДА
Загалом в області функціонує 41 спортивна школа, до повномасштабного вторгнення їх було 44. У 2022 році сім шкіл припинили свою діяльність.
Загалом в області розвивають 93 види спорту, це на 10 більше, ніж до повномасштабного вторгнення, 12 видів спорту для осіб з інвалідністю. Найбільш популярними видами спорту є: футбол, волейбол, легка атлетика.
"З 12 спортивних об’єктів, які були зруйновані чи пошкоджені внаслідок бойових дій, досі не відновили державне підприємство "Олімпійський навчально-спортивний Центр "Чернігів" (стадіон ім. Ю.О. Гагаріна) та навчально-спортивна база позашкільного навчального закладу «СДЮШОР з лижного спорту». Всі інші частково відновили за кошти громади, власників, інвесторів", — сказав Андрій Шемець.
Андрій Шемець. ФОТО: Суспільне Чернігів
Після повномасштабного вторгнення перестав функціонувати ФК "Десна", до сьогодні клуб не відновив свою діяльність, водночас ФК "Кудрівка" у 2023 році отримав професійний статус та розпочав свій шлях у Другій лізі.
