«Сучасний інженер-будівельник – це не про важку фізичну працю на будівельному майданчику з лопатою чи кельмою. Сучасний інженер-будівельник – це інтелектуал, аналітик, економіст, який працює з 3D-моделями, керує складними процесами на виробництві та використовує новітні технології і матеріали», – наголошує декан факультету архітектури, будівництва та енергетики Луцького національного технічного університету, професор Олександр Андрійчук.
В інтерв’ю для Волинських Новин він розповідає про 50 років підготовки інженерів-будівельників у ЛНТУ, історію цієї освітньої програми у виші, зміни, зумовлені повномасштабною війною, та вступ-2026.
Будівельній спеціальності ЛНТУ вже 50 років. Чому свого часу виникла потреба відкрити її у виші?
Історія підготовки інженерів-будівельників у стінах ще тоді Луцького загальнотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту розпочалася 1 липня 1976 року.
Ініціатива відкриття нашої спеціальності йшла від міської та обласної влади.
Створення власного осередку будівельної освіти було стратегічним рішенням для нашого краю. Тогочасний стрімкий індустріальний розвиток Волині передбачав побудову промислових гігантів (підшипниковий, картонно-руберойдовий, автомобільний, приладобудівний, електроапаратний заводи, шовковий і дерево-меблеві комбінати), розбудову житлових масивів та інфраструктури, тому потребував висококваліфікованих інженерних кадрів, як-от проєктанти, конструктори, майстри, виконроби.
Перший набір студентів-будівельників
Відзначу, що це одна з трьох перших спеціальностей у ЛНТУ поряд із машинобудуванням і приладобудуванням, транспортом.
Хто тоді стояв біля витоків?
Ректором у той час був Віктор Божидарнік, а деканом факультету – Ігор Самольянов. Заступником декана працював Ярослав Лелик, який і досі навчає студентів на нашому факультеті.
Яким був перший набір студентів-будівельників?
Спеціальність мала назву «Промислове та цивільне будівництво». Перші набори були великі, на курсі – по п’ять груп денної форми навчання, які нараховували по 25 студентів.
10 років після першого випуску інженерів-будівельників Луцького філіалу Львівського політехнічного інституту
На той час усі місця були бюджетні. Щоб стати студентом, потрібно було скласти вступні іспити: математику, фізику, українську мову та літературу. Медалісти вступали поза конкурсом.
Навчання тривало п’ять років. Студенти відвідували пари в центральному корпусі на вулиці Львівській, а також у приміщенні собору Святої Трійці, в монастирських келіях, у будівлі теперішньої прокуратури. Під час навчання креслили на форматах А1 вручну олівцем, тушшю, а фасади будівель робили в кольорі методом відмивки.
Студенти багато працювали в читальному залі бібліотеки. Навчальної літератури бракувало, а курсові проєкти були з усіх технічних дисциплін (у кожному семестрі по три-чотири курсові проєкти).
Архівні світлини із випусків студентів-будівельників ЛНТУ
Основні дисципліни – ті ж, що зараз: вища математика, фізика, хімія, іноземна мова, архітектура, будівельні матеріали, геодезія, теоретична механіка, опір матеріалів, будівельна механіка, конструкції з дерева, металеві конструкції, залізобетонні конструкції, організація будівництва, технологія будівельного виробництва, обчислювальна техніка.
Випускникам надавали кваліфікацію «Інженер-будівельник промислового та цивільного будівництва». Вони могли працювати проєктантами, конструкторами, майстрами, виконробами, кошторисниками… Інженерів-будівельників готували не лише для Волині: за розподілом можна було потрапити на роботу аж за Урал.
Кафедра будівництва від 1996 року до 2018-го
Як освітня програма змінювалася протягом п’яти десятиліть?
Через 16 років після першого набору будівельників, тобто в 1992-му, було створено кафедру промислового та цивільного будівництва. У 1999 році відкрито спеціальність «Міське будівництво та господарство», а відповідну кафедру створено 2001-го. Ще через два роки відкрито спеціальність «Автомобільні дороги та аеродроми», а кафедру – в 2006 році.
Із 2015 року проводимо набір на спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія», а з 2017-го – на спеціальність «Архітектура та містобудування», що суттєво підсилило проєктний напрямок підготовки. З 2017 року за реалізацію освітньої програми відповідає кафедра будівництва та цивільної інженерії, яка об’єднала колективи трьох попередніх кафедр, тобто промислового та цивільного будівництва, міського будівництва та господарства, автомобільних доріг та аеродромів. Цього року кафедру було реорганізовано у кафедру будівництва та інфраструктурної інженерії.
Архівні світлини із випусків студентів-будівельників ЛНТУ
Також протягом років еволюціонували дисципліни: якщо у 70-80-х акцент у будівництві робили на стандартних типових багатоповерхових будинках, промислових і виробничих будівлях зі збірних залізобетонних конструкцій, то згодом до навчальних планів увійшли розрахунки монолітного залізобетону, легких сталевих тонкостінних конструкцій, а з часом і впровадження енергоефективних технологій, обстеження та реконструкція будівель.
На сьогодні маємо два основні виклики: забезпечення доступності будівель для маломобільних верств населення, безбар’єрність у будівлях та інклюзія простору, а також проєктування укриттів та бомбосховищ і в нових будівлях, і в наявних.
Який момент в історії розвитку будівельної спеціальності в університеті ви могли б назвати переломним?
Знаковим моментом стало передання в 1993 році навчального комбінату тресту «Волиньпромбуд» нашому університету. Саме там містилися лабораторне обладнання, силові преси, розривна машина – усе було призначене для випробувань і досліджень будівельних матеріалів та конструкцій.
На сьогодні наявність спеціалізованої будівельної лабораторії – одна з базових вимог щодо забезпечення якості підготовки інженерів-будівельників. У лабораторії постійно оновлюємо матеріальну базу.
Декан факультету архітектури, будівництва та енергетики ЛНТУ Олександр Андрійчук
Важливо, що сьогодні будівельна лабораторія – це не лише місце проведення навчальних занять. Це атестований науково-технічний підрозділ, який працює з реальними замовниками: випробовує бетон, цеглу, арматуру та дорожні матеріали, проводить енергоаудити, досліджує ґрунти, обстежує наявні будівлі та споруди. Наприклад, завдяки виконанню таких господарсько-договірних робіт на замовлення торік нам вдалося залучити майже 600 тисяч гривень додаткових коштів. А студенти таким чином бачать повний шлях інженерного рішення – від випробування матеріалу до підготовки технічного звіту.
Варто відзначити, що за останні роки з ініціативи ректорки Ірини Вахович відбулися величезні трансформації в розвитку інфраструктури – і університету загалом, і навчальних аудиторій зокрема. Наприклад, завершується реконструкція навчально-лабораторного корпусу на вулиці Потебні, де розташовані кафедра будівництва та інфраструктурної інженерії й науково-дослідна будівельна лабораторія. Постійно оновлюється матеріальна база кафедри: закуплено нові геодезичні прилади для виконання інженерно-геодезичних робіт, оновлено комп’ютерні класи тощо.
Читати ще: «Головна місія ЛНТУ – зберегти та розвивати молодь в Україні». Про нові факультети, міжнародну акредитацію та зимовий вступ в інтервʼю з Іриною Вахович
Скільки студентів-будівельників навчається в ЛНТУ? Який склад кафедри?
До реорганізації в травні цього року кафедра будівництва та цивільної інженерії була однією з найбільших у ЛНТУ. Станом на сьогодні колектив нараховує 21 викладача (зокрема двох професорів), п’ять лаборантів та інженерів. Варто зазначити, що на кафедрі працює багато молодих викладачів. Завідувачка – Ольга Ужегова.
Загалом до складу факультету архітектури, будівництва та енергетики ЛНТУ входять три кафедри. Крім будівництва та інфраструктурної інженерії, це ще архітектура та містобудування (завідувач кафедри – Олег Верешко), електрична інженерія (завідувач – Юрій Грицюк).
Заступники декана, доценти Володимир Самчук, Оксана Дзюбинська, Іван Ясюк із деканом Олександром Андрійчуком
Протягом останніх п’яти років постійно зростає контингент студентів. На перший курс ми набираємо п’ять-шість груп зі спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія», а це 140-160 студентів. Упродовж цього навчального року на всіх курсах на цій спеціальності навчався 751 студент.
Яких вдосконалень навчальних програм вимагали зміни на ринку праці?
Останні три роки на нашому факультеті під керівництвом професіоналів-практиків функціонують творчі студії «Будівельних матеріалів і конструкцій» і «Архітектурно-проєктне бюро». Тут студенти працюють не лише з умовними навчальними завданнями, а й долучаються до реалізації реальних проєктів. Це, наприклад, обстеження будівель, участь у реконструкції навчальних корпусів ЛНТУ, благоустрій території університету. Працюючи на цих студіях після пар, студенти отримують практичні навички.
У 2025 році з ініціативи ректорки Ірини Вахович ми відкрили курси «Кошторисна справа», аби студенти набули нових знань, отримали практичні вміння для розроблення проєктно-кошторисної документації. Цьогоріч запустили для охочих спеціалізовані курси «Фахівець із фізичної безбар’єрності».
Як організовано навчання за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» зараз?
Відійшли в минуле креслярські дошки та кульмани, на зміну їм прийшло цифрове проєктування в спеціалізованих CAD-системах. Впровадження сучасних програмних комплексів для розрахунку будівельних конструкцій і проєктування з використанням BIM-технологій (Revit від Autodesk) стало новим якісним стрибком, що дозволяє випускати конкурентоспроможних фахівців європейського рівня. Сучасні технології потрапляють у навчальний процес не лише з підручників.
На кафедрі організовуємо фахові семінари з представниками будівельних компаній і закордонних університетів, на яких студенти пізнають технології, які лише входять у широку будівельну практику.
Студенти мають право обирати дисципліни в обсязі не менш ніж 25% освітньої програми. Наприклад, якщо студент вчиться на будівництві та цивільній інженерії, то поза обов’язковими дисциплінами може детальніше вивчати проєктування або технологію будівництва доріг, вулиць, аеродромів чи промислових будівель, ландшафтну архітектуру. Завдяки цим вибірковим дисциплінам студенти можуть сформувати свою вузьку спеціалізацію.
Захист бакалаврських робіт у 2026 році
Наші викладачі постійно розвиваються, навчаються, переймають досвід практиків та міжнародних партнерів. Ми щороку переглядаємо навчальні плани, впроваджуємо нові методи навчання, цифровізуємося та щосили намагаємося бути в тренді. Проводимо екскурсії для студентів, щоб ті знання, які вони отримали на лекціях, закріпити на практиці. Це ознайомлювальні візити до будівельних майданчиків чи промислових об’єктів, міського й обласного управлінь капітального будівництва та містобудування, приватних архітектурних, проєктних і будівельних фірм.
Студенти мають можливість оформити вільне відвідування занять у зв’язку з офіційним працевлаштуванням. До слова, всі наші лекції є у вільному доступі для студентів на електронній навчальній платформі університету.
Чи змінила акценти в навчанні майбутніх будівельників повномасштабна війна?
Кафедра реагує на актуальні потреби країни. Важливий напрямок у багатьох дисциплінах – безбар’єрність, цивільний захист, укриття, енергоефективність будівель.
Змінилася й тематика інженерних розробок. Викладачі працюють над модульними і транспортабельними спорудами, відновленням дорожньої інфраструктури, енергоефективними рішеннями. Окремий напрямок досліджень – це конструкції, які можна швидко виготовляти, монтувати або повторно використовувати.
Читати ще: «Ми готуємо майбутнє нашої країни! Відбудова держави – за нашими випускниками!» Інтерв’ю з деканом факультету архітектури, будівництва та дизайну ЛНТУ
Які нові виклики постали перед кафедрою?
Це підготовка фахівців для масштабної післявоєнної відбудови житла, соціальної та транспортної інфраструктури, а також необхідність швидкої інтеграції європейських будівельних стандартів у навчальний процес.
Ще один виклик сьогодення – наявність житлового фонду, термін експлуатації якого завершується. Це, наприклад, масове і недороге житло, як-от панельні будинки 70-80-х років, які проєктували всього на 50 років експлуатації.
Наскільки зріс попит на фахівців будівельної галузі?
Колосально. Країна вже потребує і потребуватиме протягом десятиліть тисяч кваліфікованих інженерів для масштабної післявоєнної відбудови житла, соціальної та транспортної інфраструктури.
Вечір «Мафії» на факультеті
Через розвиток і завантаженість галузі маємо багато вакансій для студентів других-четвертих курсів. І в разі оформлення дуальної освіти студенти мають змогу працювати на виробничих підприємствах у Луцьку під час навчання. У місті одночасно зводять низку житлових комплексів, де більшість квартир розкуповують ще на стадії будівництва. Це засвідчує те, що ринок потребує більшої кількості житла, приміщень, ніж будують нині.
Які міфи про професію будівельника, можливо, ви хотіли би розвіяти?
Це не важка фізична праця на будівельному майданчику з лопатою чи кельмою. Сучасний інженер-будівельник – це інтелектуал, аналітик, економіст, інженер, який працює з 3D-моделями, керує складними процесами на виробництві та використовує сучасні технології і матеріали.
Це не тільки чоловіча робота. Дуже багато є вакансій для дівчат за цією спеціальністю, наприклад, кошторисна та проєктна справа, урбаністика, розроблення ландшафтного дизайну. До слова, серед усіх студентів, які навчаються за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія», маємо 20% дівчат.
Екскурсії студентів на виробництва
Чи спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія» популярна в ЛНТУ?
Так. Протягом останніх років вона входить у п’ятірку найбільш затребуваних спеціальностей ЛНТУ. Наприклад, торік стала другою після менеджменту за кількістю зарахованих на перший курс студентів. Варто додати, що до нас на навчання вступають абітурієнти з усіх областей України.
Основний показник – це виділення Міністерством освіти України бюджетних місць для ЛНТУ на цю спеціальність. У 2021 році їх було 47, у 2022 році – 49, у 2023-му – 70, у 2024-му – 77, торік – 85 і цього року – 108. Тобто максимальний обсяг держзамовлення на майбутній навчальний рік – 108 студентів. Для тих, хто не потрапить на бюджет, ми пропонуємо гнучкі та лояльні умови контрактного навчання.
Вступна кампанія триває. Чи можете назвати попередні результати вступу-2026?
До 1 серпня абітурієнти подають заяви онлайн. Ключовою умовою є складання НМТ, де вагоме значення мають результати з математики, фізики та української мови. Рекомендації до зарахування на бюджет і контракт молодь отримає 6 серпня.
Хочу відзначити, що під час навчання на контракті є можливість отримати державний грант у розмірі 15 тисяч або 25 тисяч гривень для покриття частини вартості навчання на рік. Рекомендую абітурієнтам уважно стежити за офіційними ресурсами ЛНТУ і приймальної комісії.
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків
За результатами перших трьох діб вступної кампанії Луцький національний технічний університет – лідер на Волині серед закладів вищої освіти за кількістю поданих заяв на бакалаврат і третій серед технічних закладів освіти України. Три найпопулярніші освітні програми університету – якраз логістика, будівництво та цивільна інженерія, митна справа та торгівля.
Що отримає студент, окрім диплома, після навчання?
Насамперед наголошу, що ЛНТУ отримав інституційну акредитацію від Естонського агентства із забезпечення якості вищої освіти терміном на сім років. Тому абітурієнти, які пройдуть на перший курс навчання, через чотири роки отримають диплом, який визнаватимуть у всьому світі без нострифікації.
Водночас навчання на спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія» в ЛНТУ – це не лише про отримання диплома, а й про якісну інвестицію у власне успішне майбутнє. Розглянути можливість вступу сюди варто насамперед тим, хто прагне здобути практичну, завжди затребувану та творчу професію і мріє бачити реальні результати своєї праці, як-от збудовані мости, красиві житлові комплекси та сучасні промислові об’єкти, які стоятимуть століттями. Це ідеальний вибір для вступників із системним і просторовим мисленням, які цікавляться точними науками, архітектурою, новітніми цифровими технологіями і прагнуть створювати безпечне та комфортне середовище для людей.
Випуск магістрів у 2025 році
Головна перевага ЛНТУ – це 50-річна фундаментальна наукова школа, поєднана із сучасними сертифікованими лабораторіями, новітнім геодезичним обладнанням та вивченням 3D-моделювання й BIM-технологій.
Наші студенти отримують потужну практичну підготовку: факультет тісно співпрацює з провідними будівельними й девелоперськими компаніями регіону та України, де здобувачі вищої освіти проходять виробничі практики з можливістю реального працевлаштування вже з третього-четвертого курсів.
Які можливості мають ваші студенти, крім безпосереднього навчання в аудиторіях?
ЛНТУ активно бере участь у міжнародних проєктах та програмах академічної мобільності, що дає змогу найкращим студентам проходити стажування, літні школи та семестрове навчання в закладах-партнерах країн ЄС. Наприклад, молодь може брати участь у програмах безплатного семестрового навчання в Люблінській політехніці та Зеленогурському університеті (Польща), університеті Томаша Баті (Чехія), а в політехнічному інституті Браганси (Португалія) доступна програма подвійного диплома.
Студенти нашого університету – переможці конкурсних відборів на отримання стипендій для навчання в іноземних закладах вищої освіти. Минулого навчального року це були Центральна школа Університету науки та технологій Лілля (Франція), Лодзька та Білостоцька політехніки (Польща), Королівський технологічний інститут у Швеції.
Візит до університету-партнера в Любліні
Поширеною серед студентів є практика участі в короткострокових молодіжних обмінах за програмою Erasmus+, освітніх поїздках Study Tour to Poland та інших програмах міжнародної кредитної мобільності, що дають можливість отримувати нові знання, удосконалювати мовні компетентності.
Наші студенти є постійними переможцями й призерами всеукраїнських і міжнародних конкурсів наукових робіт та архітектурно-інженерних хакатонів. Один із прикладів – це міжнародний конкурс із відновлення українських міст. Наш студент разом зі студентами канадських університетів розробив концепцію відновлення портового району Маріуполя. Проєкт посів друге місце та отримав спеціальну відзнаку за доступність та інклюзивність. Це приклад роботи над реальними завданнями майбутньої відбудови України.
Також наші студенти долучаються до міських ініціатив, як-от, наприклад, розробка комплексної схеми дорожнього руху, обстеження бомбосховищ, розроблення Стратегії розвитку Луцької громади, напрацювання Стратегії розвитку дитячої залізниці, облаштування скверу Генерала Владислава Андерса.
Презентація Стратегії розвитку дитячої залізниці
Підсумовуючи нашу розмову, як вважаєте, що змінилося найбільше за ці 50 років, відколи було відкрито будівельну спеціальність у виші, а що, можливо, залишилося незмінним?
За 50 років змінилося дуже багато – від технічного оснащення та програмного забезпечення до самого підходу в проєктуванні будівель. Незмінним залишається одне – висока якість базової фундаментальної підготовки, відданість своїй справі та інженерна етика, яку ми передаємо з покоління в покоління. Нашим головним приводом для гордості є тисячі випускників, які сьогодні очолюють найбільші будівельні компанії, є провідними архітекторами, головними інженерами проєктів, керівниками державних структур, девелоперами та успішними науковцями і в Україні, і за кордоном. Фактично більшість сучасної інфраструктури Волині та західного регіону побудували випускники ЛНТУ.
Яскраві приклади успіху – і наші теперішні студенти. Їхні реальні курсові та дипломні проєкти не залишаються на папері, а стають основою для реальної реконструкції об’єктів міської інфраструктури, розробки концепцій безбар’єрних просторів для громад та соціальних ініціатив.
Поділитеся планами?
Ми плануємо надалі розширювати та оновлювати лабораторну базу науково-дослідної будівельної лабораторії – для випробування матеріалів та конструкцій, з оснащенням за останніми світовими стандартами. Розширюватимемо прикладні дослідження у сферах реконструкції та підсилення будівель, дорожньої інфраструктури, енергоефективності й безбар’єрності.
Посилюватимемо співпрацю з підприємствами, щоб результати досліджень використовувати в реальних проєктах. Активніше залучатимемо студентів до лабораторних досліджень, інженерних розробок і наукових проєктів. Будемо посилювати підготовку інженерів-будівельників за напрямком проєктування та експлуатації інженерних мереж. Працюватимемо над впровадженням проєктування в Revit уже як обов’язкової складової для проєктування будівель і споруд.
Також у пріоритеті – поглиблення міжнародної співпраці, запуск спільних освітніх програм подвійного диплома з провідними європейськими університетами та залучення міжнародних грантів для розвитку інфраструктури факультету.
***
Враженнями про навчання з Волинськими Новинами поділилися студенти спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія».
Студентка першого курсу Ніна Синицька:
«Коли я вступала на спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія», то навіть не уявляла, наскільки тут буде цікаво. Після першого року навчання можу впевнено сказати, що зовсім не пошкодувала про свій вибір. Викладачі пояснюють матеріал доступно, тому навіть складні теми з часом стають зрозумілими.
Найбільше подобається, що ми не лише вчимо теорію, а й одразу застосовуємо її на практиці. Уже на першому курсі ми проходили геодезичну практику, працювали з приладами та виконували реальні вимірювання. Також ми почали ознайомлюватися з професійними програмами, які точно знадобляться в майбутній роботі. Дуже класно, що навчання доповнюють екскурсії, адже так краще розумієш, як усе працює.
Крім навчання, в університеті постійно проходять цікаві заходи, тому студентське життя тут справді активне. Я рада, що обрала саме цю спеціальність, і з цікавістю чекаю, що принесе другий курс».
Студент другого курсу Максим Сотнійчук:
«Навчання на спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія» зацікавлює можливістю моделювати будинки, розраховувати конструкції, робити креслення та втілювати власну фантазію у візуалізацію. Найцікавішим етапом для мене стала розробка курсового проєкту приватного будинку, де ми пройшли увесь шлях – від ідеї та планування до готового креслення. Ми активно опановуємо AutoCAD для 2D-графіки, ArchiCAD для моделювання, ознайомлюємося з ПК ЛІРА-САПР для розрахунку конструкцій.
Практика починається з першого курсу: під час геодезичної ми працювали в командах із теодолітами та робили виміри на місцевості. На другому курсі відвідували будівельні майданчики, зокрема ЖК Sky Walker і підприємство Modern-Expo.
Дуже ціную викладачів, які мотивують, діляться досвідом із реального об’єктного життя та дають практичні поради. А наша група стала єдиною командою – спільні виїзди, завдання та постійна взаємодопомога нас дуже здружили.
Окремо варто відзначити насичене позанавчальне життя. Студентська рада регулярно організовує загальноуніверситетські заходи, а в спорткомплексі діє багато безплатних секцій і гуртків для студентів. Також у нас є відкритий діалог із адміністрацією: ректор систематично проводить зустрічі «Кава з ректором», де кожен може особисто поставити запитання чи запропонувати ідеї щодо покращення університету».
Студентка третього курсу Дарина Лахай:
«Насамперед я хотіла би сказати, що навчанням більш ніж задоволена. Прийшовши на перший курс, я не могла уявити, що мене чекає, адже вибрала цей напрямок для себе в останній момент подання заяв… Тепер розумію, що не прогадала. З кожним роком методика викладання змінюється. І хоч я не можу порівняти свій досвід із тими, хто тут навчався 10, а то й 20 років тому, впевнена, що ми йдемо лише вперед. Із першого курсу нам викладали матеріал так, що не виникало жодних проблем із його засвоєнням.
Хочу відзначити, що всі викладачі мають різний підхід до проведення занять, але кожен доносить матеріал доступно. Нам як студентам-будівельникам спершу складно було осягнути те, скільки всього містить у собі ця спеціальність, але завдяки нашим викладачам і величезній кількості екскурсій, на які вони з нами ходили, нам це врешті вдалося.
Мене дуже тішить те, що за три роки я змогла опанувати таку кількість програм і дисциплін; так, можливо, не всі ідеально, але це точно вже принесло мені реальну користь. Я пишаюся тим, що можу використовувати свої знання на практиці».
Студент третього курсу Владислав Формазюк:
«Навчання за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» ‒ це для мене про поєднання потужної класичної бази і живих практичних навичок. Протягом цих трьох курсів я з великим інтересом опановував дисципліни інженера-будівельника, ознайомився зі специфікою професії та здобув цілісне розуміння того, чим є сучасне будівництво.
Під час навчання постійно відбуваються тематичні екскурсії на проєктні та будівельні підприємства. З теплом згадую заняття з багатьох предметів: я прагнув дізнаватися нове, а викладачі завжди охоче в цьому сприяли. Вчитися в ЛНТУ справді комфортно, адже тут усі відкриті до діалогу та взаєморозуміння. Великою перевагою є можливість самостійно обирати освітню траєкторію. Це дозволяє максимально ефективно й персоналізовано будувати своє навчання, чим я й скористався сповна.
Протягом цих трьох років я брав участь у школах урбаністики, курсах і волонтерських проєктах, завдяки чому багато подорожував Україною. Захищав наукові роботи, виступав на конференціях і дебатах, де здобував призові місця, а головне ‒ цінний досвід публічних виступів та особисту стійкість. За навчальні й наукові досягнення та активну позицію став стипендіатом Верховної Ради України.
Весняний семестр цього року я провів в університеті-партнері ЛНТУ ‒ Центральній вищій інженерній школі Лілля у Франції за програмою Erasmus+, чому безмежно радий. Цей міжнародний досвід дав потужний поштовх до подальшого зростання.
Наш факультет дав мені не лише знання, а й справжніх друзів серед одногрупників. Ми чудово спілкуємося, підтримуємо одне одного й щиро вдячні долі за те, що вона об’єднала нас у стінах університету».
Студент четвертого курсу Максим Сілін:
«Найперше, що хотілося би відзначити, – це компетентність викладачів і їх залученість у навчальний процес. Кожен із моїх викладачів був зацікавлений у переданні знань студентам, що дуже цінно. Також мені дуже сподобалися практика і виїзди на об’єкти, оскільки таким чином ми змогли доторкнутися до роботи.
Під час написання дипломної роботи моя кураторка була активно залучена у процес та дуже допомагала мені. А після випуску деякі викладачі пропонували роботу за спеціальністю, цікавляться моїми справами, досягненнями і готові підтримати».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото з архіву факультету архітектури, будівництва та енергетики ЛНТУ
