За інформацією: Суспільне Чернігів.
Оксана Гончаренко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Лише один лист у 2022 році
Батько чернігівки Валерії загинув захищаючи Україну. Дівчина з полону чекає свого чоловіка. Каже, інформації про нього дуже мало:
"Лише дзвінок Червоного Хреста, який повідомив, що відвідував мого чоловіка, і все, більше нічого. Від чоловіка, ні дзвінків, нічого. Лише лист – це було ще у 2022 році. На момент крайнього обміну хлопці повідомили, що у Володимирській області. Це максимум, що ми знаємо. Володимирська, Тульська, в різних місцях. Де насправді всі – це велике питання. Ми хочемо рідних живими повернути додому", – говорить Валерія, дружина військовополоненого.
Валерія. ФОТО: Суспільне Чернігів
"До кого звертаємось – усі кажуть: чекайте, чекайте"
До Чернігова приїхали й рідні військовополонених нацгвардійців зі Славутича. Євген Кигим, приїхав на мітинг, щоб прискорити повернення його брата.
"Вже два роки в нас немає від нього ніяких інформацій, його здоров’я, його самопочуття, ніякої інформації від нього ми не маємо. До кого звертаємось– усі кажуть: чекайте, чекайте. І ми вже другий рік чекаємо. Інформацію всю отримуємо від звільнених хлопців. Вони кажуть: живий, здоровий, і все",– говорить Євген Кигим.
Євген Кигим. ФОТО: Суспільне Чернігів
