Родинам бійців Слобожанської бригади передали ордени "За мужність".
У Східному теруправлінні Національної гвардії України вручили 22 ордени за мужність родинам загиблих військовослужбовців.
Серед нагороджених — три загиблих бійця 5-ї Слобожанської бригади НГУ.
Орденами “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність, звитягу та самовіддані дії, проявлені під час захисту державного суверенітету від збройної агресії російської федерації указом Президента України нагороджені:
1. Ганджималієв Михайло Ганджималієвич, 26.11.77 р.н. Азербайджанець, стрілець 5-ї Слобожанської бригади НГУ, за освітою радіомеханік, але до призову за мобілізацією працював будівельником. 31 березня 2023 року в районі с. Кремінна під час мінометного обстрілу отримав поранення не сумісні з життям. 4 квітня 2023 року бійця поховали на Алеї Слави 18 кладовища. У гвардійця залишилась дружина Наталія.
2. Гусєв Олексій Олегович, позивний “Музикант”, 05.09.1992 р.н. Призваний за мобілізацією 13 грудня 2022 року, служив кухарем одного з батальйонів 5-ї Слобожанської бригади. 17. березня 2023 року у районі с. Кремінна з результаті обстрілу з системи дистанційного розмінування УР-77 отримав поранення не сумісні з життям. З родини залишились батько Гусєв Олег Пантелеймонович та мати Гусєва Тетяна Олегівна. Не одружений.
3. Котелевський Сергій Миколайович, 23.06.1977 р.н. Сержант, призваний за мобілізацією 4 серпня 2022 року, освіта середня спеціальна, до призову працював на ділянці Нової пошти. 16 березня 2023 року помер в госпіталі м. Дніпро, де лікувався після поранення. Залишилась мати Котелевська Ганна Петрівна, брат Олександр.
Мати загиблого Сергія Ганна Котелевська отримала нагороду за сина. Фото: 5-та Слобожанська бригада НГУ
Мати загиблого Сергія розповідає, що у перші дні повномасштабного вторгнення родина виїхала з Харкова до рідного Краснокутська. “Одного дня Сергій прийшов додому й сказав — требав комусь йти захищати, і пішов, — згадує мати загиблого. — Спочатку служив під Харковом, потім попав під Кремінну. Останні місяці телефонував раз на тиждень. Казав, мама, буде все нормально. Хотя з тієї сторони, казав, їх сила-силенна, стіна. Не панікував, нічого не казав, заспокоював”.
Мати загиблого та його брат Олександр. Фото: 5-та Слобожанська бригада НГУ
Одного дня мати почала особливо нервувати: “Така паніка почалась, що немає дзвінка, не можу добитися, де він, хоча раз на тиждень дзвонив. Тривога, паніка, потім подзвонили з Дніпра, госпіталя, сказали, що лежить там”, — розповіла Ганна Петрівна. Не приходячи до тями, за два дні Сергій пішов з життя.
Як писав UA-NEWS.in.ua, на Харківщині посмертно нагородили 24 захисників. Родинам загиблих передали ордени “За мужність” та медалі “За військову службу Україні”.
