Пішов у розвідку під час оборони Чернігова та зник: Сергія Ткаченка поховали через понад 4 роки після загибелі

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Портрет Сергія Ткаченка під час прощання з ним 21 листопада 2026 року. Суспільне Чернігів

У Чернігові 21 листопада попрощалися із Сергієм Ткаченком, якого понад чотири роки вважали зниклим безвісти. 7 березня 2022 року, на початку російського повномасштабного вторгнення, чоловік вирушив на завдання поблизу Чернігова та не повернувся. У квітні 2026 року в лісі поблизу села Малинівка знайшли рештки тіл двох чоловіків. Одним із них виявився Сергій Ткаченко.

Про це Суспільному розповів його друг Євгеній Руденок.

За словами чоловіка, про результати ДНК-експертизи він дізнався на початку листопада від дружини Сергія:

«Була експертиза. Дружина Сергія, Катя, написала, що ДНК підтвердилася, і очікуємо на поховання».

Євгеній Руденок. Суспільне Чернігів

Сергій захоплювався спортом, історією Чернігова, брав участь у громадських проєктах та був серед уболівальників футбольного клубу «Десна».

Також очолював чернігівський осередок «Національного корпусу».

Сергій Ткаченко відстоює інтереси громадськості в колі однодумців. Фейсбук-сторінка Сергія Ткаченка

Євгеній Руденок розповів, що дружив із Сергієм багато років. У чоловіка залишилися дружина та двоє синів.

«Він для мене був як рідний. Прикладом сімейним. У нього двоє маленьких дітей, яких він дуже любив, і дружина. Постійно, в принципі все своє життя, він віддав родині».

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

Із початком російського повномасштабного вторгнення Сергій добровільно долучився до оборони Чернігова. За словами друга, він шкодував, що раніше не брав участі в АТО.

«Він шкодував, що він не поїхав. Бо у нього двоє хлопчиків, він хотів би бути прикладом — батьком, який захищає родину».

Сергій Ткаченко та Євгеній Руденок. Фейсбук-сторінка Сергія Ткаченка

Перші два дні повномасштабного вторгнення друзі перебували в одному добровольчому формуванні. Згодом Сергій перейшов до іншої групи.

«Останні дні перед зникненням ми домовились, що він до нас повернеться. Будемо разом працювати. Але 7 березня він зник. У районі Півців, за ЗАЗом, Полуботки. Як ми для себе зрозуміли, що вони пішли в розвідку — дивитися ворожі позиції. Під виглядом цивільних. І все — він зник».

Після відступу російських військ із Чернігівщини Євгеній разом із побратимами шукав Сергія поблизу Полуботків та Халявина. Місцеві жителі розповідали про чоловіка, схожого на Сергія, якого нібито утримували в підвалі. Втім, підтвердити цю інформацію не вдалося.

«Я до останнього сподівався. Ми намагались шукати інформацію через наші спецслужби. Кожні обміни, звісно, сподівання, що Сергій є. Він дуже часто снився мені з претензією, чому ми не шукаємо його».

Житель Малинівки на Чернігівщині Денис Панков показує місце, де у квітня 2026 року знайшов рештки тіл двох чоловіків, одним із яких, як виявилось, був Сергій Ткаченко. Суспільне Чернігів

Обставини загибелі Сергія Ткаченка наразі точно невідомі. За словами Євгенія Руденка, на початку повномасштабного вторгнення добровольці не були офіційно оформлені. Тому нині друзі прагнуть домогтися визнання Сергія військовослужбовцем.

«І зараз є питання щодо статусу Сергія, тому що він загинув під час виконання бойового завдання, і завдання непростого. Мало хто підпишеться на це. Ми сподіваємося, що у нас вийде все-таки досягти того, щоб він отримав статус саме військовослужбовця».

Сергія Ткаченка поховали у Чернігові на кладовищі в мікрорайоні Коти.

Могильний хрест з датами народження та загибелі Сергія Ткаченка. Фото надав Сергій Лаєвський

Новини України