За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображене одне з підприємств Чернігова, окреслені межі міста, український та китайський прапори. Суспільне Чернігів
У Чернігові вперше від початку повномасштабної війни заговорили про зовнішні інвестиції. Ініціатором виступила китайська компанія «Сіхе Україна». Вона займається деревообробкою та працює у місті з 2019 року. Ці інвестиції полягають у створенні індустріального парку на 25 гектарах території колишнього підприємства «Хімволокно». Інвестувати ж у цю ідею, за інформацією голови фракції «Рідний дім» у міськраді Олександра Ломака, має Китай, США, Німеччина та Бельгія на загальну суму до 200 мільйонів доларів. А очікуваний річний обсяг виробництва продукції має перевищити 400 мільйонів доларів США.
Для прикордонного регіону, де щодня російські військові влучають як в об’єкти інфраструктури, так і в цивільні будівлі, така ініціатива є рідкістю. Адже, за даними Міністерства економіки та довкілля, загалом в області наразі працює лише один індустріальний парк — «Менський».
Навколо нових, ймовірних, інвестицій у Чернігові вже виникли дискусії. Чому? По-перше, про можливі інвестиції більшість депутатів міськради дізналися за день до сесії, де це питання мали б обговорювати. По-друге, деякі голови депутатських фракцій розповіли Суспільному, що була негласна домовленість не виносити це питання у публічний простір, а Олександр Ломако її нібито порушив. По-третє, питання про створення індустріального парку так і не внесли до порядку денного, а дозвіл на розроблення проєкту землеустрою надав того ж дня керівник МВА Дмитро Брижинський.
У цьому матеріалі ми розкажемо про загальну ідею створення індустріального парку в Чернігові, а також проговоримо цілу низку питань. Зокрема, чому громадянин Китаю прагне вкладати гроші в прикордонний із Росією регіон? Які пільги для подібних парків наразі діють в Україні та чому думка депутатів міської ради розділилася: одні в цих інвестиціях вбачають плюси, інші — налаштовані скептично. Як вплине на перспективу залучення іноземних інвестицій те, що суд арештував активи підприємства, на території якого планується будівництво індустріального парку, та передав їх АРМА. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочена назва згідно з офіційним сайтом — Агентство з розшуку та менеджменту активів, або АРМА) — центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію держполітики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні, чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Розповімо, скільки часу минає від ідеї до створення індустріального парку на прикладі «Менського» та яка країна наразі надає найбільше прямих інвестицій Чернігівщині. Про все це — далі у матеріалі Оксани Рекун.
Суперпільги для індустріальних парків
В Україні зареєстровані 106 індустріальних парків. Такі дані оприлюднило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України станом на 1 жовтня 2025 року. Чернігівщина — одна з небагатьох областей, де їх найменше — один. Індустріальний парк «Менський» зареєстрували 24 січня 2023 року. Його спеціалізація — харчова промисловість, оброблення деревини та виготовлення виробів із деревини.
Раніше, у 2012-му, камвольно-суконна компанія «Чексіл» створила в Чернігові перший в області індустріальний парк. Проте у 2023 році суд арештував нерухоме майно цього підприємства через співпрацю з Росією та Білоруссю. Зараз же створення нового індустріального парку передбачається на території колишнього «Чернігівського Хімволокна», активи якого теж арештовані АРМА. Ці два підприємства розташовані поруч на території однієї промзони, а китайська компанія «Сіхе Україна» займає територію «Чексіла».
Тепер же, якщо на території цієї промзони створять новий індустріальний парк, інвестори мають звернутися до АРМА, щоб воно продало ці заарештовані активи інвесторам, які б почали задовольняти інтереси держави та отримувати кошти, розповів Суспільному президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов.
Костянтин Іванов. Особистий архів Костянтина Іванова
Загалом, за його словами, тема індустріальних парків — досить дискусійна через дисбаланс, який створила війна та сама держава. На початку вторгнення Міністерство економіки та уряд думали про те, в чому полягає промислова й експортна стратегія України.
«І, власне, дійшли до того, що визначили її досить вузько — це переробка. Але ми самі створюємо преференції на користь одного підприємства за рахунок іншого. Але і без цього, якщо ми подивимося на модель нашого індустріального парку, то резиденти отримують від держави суперпільги і мають право продавати свою продукцію на внутрішньому ринку».
Серед таких суперпільг Костянтин Іванов назвав:
- податок на прибуток 10 років — 0%;
- ПДВ на імпорт обладнання — 0%. Воно має бути виключно нове й не старіше за три роки;
- мито на обладнання — 0%;
- плата за землю — 0%;
- податок на нерухоме майно — 0%;
- платиться податок лише за нарахування й відрахування від фонду матеріального заохочення, тобто зарплата.
«У нас же в Україні для індустріальних парків характерна модель — ексцентрик. Тобто така деталька, яка по осі має нерівномірно розподілену масу. І вона крутиться з певною амплітудою, а не просто навколо своєї осі. Якщо ми подивимося на мапу, де у нас створені індустріальні парки, то у Львівській області їх аж 19. Чого не скажеш про Чернігівську. Львів’яни не винуваті, вони молодці, ми всі в одній війні, всі українці. Винуваті нормотворці, які зробили дисбалансну модель, яка дозволяє всім користуватися пільгами».
Президент торгово-промислової палати каже: Чернігівська область, як й інші регіони поблизу фронту та кордону з РФ, не перебуває в рівних умовах щодо ведення бізнесу, порівняно із заходом та центром України.
Кількість індустріальних парків у різних областях України. Суспільне Чернігів
«Робімо якісь коригування і впроваджуймо регулювання для того, щоб цей дисбаланс зменшувати. Щоб цей режим, який створює на 10 років тотальні податкові пільги, вони залишились до реалізації виключно в областях фронтиру. Ми звертались до урядуМає на увазі до Міністерства економіки. для того, щоб той рівень військового ризику, який тут є максимальним, компенсувати тими режимами, які є в межах діяльності резидентів індустріального парку, використати як компенсатор для формування більш-менш прийнятного бізнес-клімату. А ті індустріальні парки, які з’явилися в інших областях, особливо які прикордонні з Європою, їх тимчасово цих пільг позбавити. Нехай працюють на загальних засадах, так як працюємо тут ми».
Як розповів Костянтин Іванов, відповідь від уряду була сформована так, що треба створювати робочі групи та аналізувати всі питання. Доки практичних кроків, за його словами, ніхто ще не починав.
«25 гектарів для індустріального парку мало»
Ініціатор створення індустріального парку в Чернігові — ТОВ «Деревообробний комбінат “СІХЕ УКРАЇНА”». За даними аналітичної системи YouControl, його засновниками є ТОВ «Шанхай сіхе», зареєстроване в Китаї, і громадянин США Чен Джозеф. Кінцевим бенефіціаром є громадянин Китаю Чжан Гумо. Відомо, що підприємство займається виготовленням паркету й працює в Чернігові з 2019 року.
До повномасштабної війни представники Чернігівської ОДА відвідували це деревообробне підприємство, яке повністю засновано на іноземних інвестиціях. Також у січні 2026 року очільник ОВА В’ячеслав Чаус провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунем.
Як йдеться у повідомленні ОВА, на тій зустрічі обговорювали, зокрема, економічні питання.
«Китай залишається торговельним партнером для підприємств Чернігівщини. Йдеться як про експорт, так і про імпорт товарів. Є підприємства, які працюють в області із залученням китайського капіталу. Мова переважно про сільськогосподарський і деревообробний бізнес».
Якщо подивитися на сторінку «Сіхе Україна» у Facebook, то вони достатньо активно розповідають про свою діяльність та запрошують на роботу. Заробітну плату пропонують від 25 000 гривень.
Костянтин Іванов же до створення індустріального парку в Чернігові на зазначеній площі в 25 гектарів ставиться неоднозначно. Він пояснює це тим, що краще б було задіяти всю територію підприємства.
«Ця ідея належить Чернігівській ОВА і підприємству, яке залишилось на тій території, яке колись було “Чексілом”. Проєкт розглядали ще попередні власники. Це родина ПоповихРодина Попових з Чернігова багато років керувала та володіла ПрАТ «Камвольно-суконна компанія “Чексіл”» — одним із найбільших підприємств легкої промисловості України та виробників вовняних тканин. Головою правління і президентом компанії довгий час був Віктор Попов, який присвятив комбінату близько 50 років, а його син Дмитро був на посаді фінансового директора. Наприкінці 2015 року родина продала свій контрольний пакет акцій підприємства.. Як на мене, громада мала б тоді завести всю територію «Чексіла», виділяти на сесії всю земельну ділянку, реєструвати в Міністерстві економіки. Процедура передбачає не тільки реєстрацію на цій земельній ділянці індустріального парку управляючої компанії, а й певної юридичної та обов’язкової процедури кожного резидента».
Водночас у Чернігівській ОВА Суспільному розповіли, що всі технічні моменти, як-от розмір ділянки та самої інвестиції, — це все предмет переговорів виключно між інвесторами та власниками земельної ділянки.
«Завжди є цілий розділ ризиків проєкту»
Підприємство-ініціатор створення індустріального парку працює, формує валютну виручку та створило з нуля певну кількість робочих місць у Чернігові, каже Іванов.
«Що ми отримаємо після інвестицій? 100% — зайнятість. Тобто ключовим моментом є кількість робочих місць, яка створюється, та середній рівень заробітної плати, який платиться на цьому підприємстві».
Також він додає, що загалом «Сіхе Україна» за роки роботи в Чернігові зарекомендувала себе добре.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Я був на цьому підприємстві з робочим візитом. Це було в травні цього року. Там достатньо багато створено робочих місць. Вони працюють, переробляють деревину, виробляють паркетну дошку. Вони її експортують в Європу. Це гарно, тому що це чернігівська юридична особа. Як за будь-який експорт, особливо під час війни, ми маємо дуже і дуже дякувати за це».
Щодо створення індустріального парку в умовах воєнних ризиків, то Іванов говорить таке:
«Я можу вам навести приклад, коли керівнику одного з наших потужних підприємств ставив риторичне запитання: “Ти інвестуєш — то, отже, віриш у перемогу?” А його відповідь була така: “Це тому що я так хочу”. В теорії ризиків, і в теорії капіталу та інвестицій, з одного боку, є кошти і є справа, яку ти знаєш і бачиш, що цей капітал, коли буде реалізований виробництвом, він дасть прибуток. З іншого боку, там завжди є цілий розділ ризиків у проєкті».
Нагадаємо, що «Сіхе Україна» — не єдиний китайський бізнес на території Чернігівської області. Наприклад, «Китайсько-українська аграрна компанія “Фанда”» розміщена у Корюківці. Її РФ вперше атакувала у листопаді 2025 року. Ця компанія займається розведенням великої рогатої худоби молочних порід, вирощуванням зернових, бобових, олійних, овочевих і фруктових культур. А представники Китаю почали інвестувати в неї ще з 2013 року. Наразі ж, за словами голови Корюківської громади Ратана Ахмедова, підприємство періодично атакують російські безпілотники.
Ситуація з інвестиціями складна, але самих інвестицій стає більше
Наразі ситуація із залученням інвестицій в область залишається складною, відповіли у коментарі Суспільному в Чернігівській ОВА. Там пояснили це тим, що Чернігівщина продовжує перебувати в зоні підвищених економічних та безпекових ризиків. Це безпосередньо впливає на інвестиційну активність і ухвалення рішення про інвестиції від потенційних інвесторів.
Водночас, за їхньою інформацією, наразі попри складну ситуацію спостерігається збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій у регіон.
«Наприклад, станом на 31 березня 2026 року інвестиції становили 833,4 мільйона доларів США, а на 31 грудня 2021 року — 598,5 мільйона доларів США. Найбільше інвестицій припадає на підприємства сільського, лісового та рибного господарства — 449,3 мільйона. Це — 53,9% загального обсягу прямих інвестицій, коли на кінець 2021 року було 33,8%. У промисловість спрямували 365,2 мільйона — 43,8%, зокрема й у переробну промисловість — 331,1 мільйона».
Інвестиції надійшли до області з 34 країн світу, йдеться у відповіді на запит Суспільного. Найбільше прямих інвестицій на Чернігівщину надійшло з Кіпру — 50,8%. З Великої Британії та Північної Ірландії — 38,2%, Франції — 3,9%, США — 3,3%, та Естонії — 0,8%. Крім того, 57,4% інвестицій надійшло з країн ЄС.
Якщо брати до уваги всю Україну, то, за даними Інвестиційного довідника України 2026, підготовленого KSE Institute у співпраці з Мінекономіки за підтримки уряду Великої Британії, сукупний приплив прямих іноземних інвестицій у 2022–2025 роках становив близько 11 мільярдів доларів. Це вказує на те, що іноземні інвестиції в Україну продовжують надходити, але їхній обсяг поки залишається суттєво нижчим за потреби.
«Були побажання не афішувати»
У коментарі Суспільному голова фракції «Європейська солідарність» у міськраді Марина Семененко розповідала, що між депутатами була домовленість не афішувати питання щодо створення індустріального парку.
Марина Семененко. Суспільне Чернігів
«Тому що незрозуміло, чи буде він, чи не буде. Може, інвестори відмовляться. Може, взагалі ситуація зміниться. Це не такий швидкий процес. А він взяв і написав про 400 мільйонів якихось неймовірних євро, які ми теоретично, гіпотетично можемо отримати. Я думаю, що його публікація була пов’язана з політичною активністю і це було зайве».
Мова про голову фракції «Рідний дім» Олександра Ломака, який напередодні сесії Чернігівської міськради, котра відбулася 4 серпня, на своїй Facebook-сторінці повідомив, що на сесію внесуть проєкт рішення щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 25 гектарів для створення індустріального парку. Зі слів Ломака, 3 липня власник заводу презентував цей проєкт у міськраді.
Олександр Ломако. Суспільне Чернігів
«Вони з юристами зібрали людей у міській раді. Це керівники фракцій були, керівництво міської ради. Це не нове питання. Воно вже понад два місяці обговорюється. Воно як додаткове питання порядку денного. Я знаю, що юристи військової адміністрації, міської ради вирішували, чиї це повноваження. Моя позиція дуже проста. Якщо це повноваження Брижинського — нехай він підписує. І процес має починатися. І у мене запитання: чому цього не зробили досі, за місяць? Якщо це повноваження міської ради, ми обов’язково маємо його підтримати», — розповідав Суспільному Олександр Ломако.
За його словами, проєктом передбачається формування повного виробничого ланцюга від глибокої переробки сировини до готових будівельних матеріалів і меблів, а також розвиток суміжних галузей: скло, фурнітура, пакування та зелена енергетика. Планується залучення міжнародних інвестицій із Китаю, США, Німеччини та Бельгії обсягом до 200 мільйонів доларів. Очікуваний річний обсяг виробництва продукції має перевищити 400 мільйонів доларів США.
«У нас є в регіоні значна кількість сировини, дерево. Воно зараз на пилорамах розпилюється, в якомусь стані вивозиться в інші регіони чи за кордон. Якщо воно буде лишатися тут і буде глибока обробка цього дерева в паркет, як зараз, або в меблі, в інші вироби з дерева, тим більше додаткових грошей буде залишатися в регіоні. І шість–десять тисяч робочих місць, я розумію, що це повернення чернігівців, я розумію, що це і можливе залучення ВПО. Вони будуть думати про навчання цих людей, це технічна освіта, про проживання, про соціальну інфраструктуру. Це суцільні переваги для міста», — зазначав депутат.
Стосовно того, що це інвестиції з Китаю, Ломако сказав: для нього важливо, що це українське підприємство, яке зареєстроване в Чернігові, працює тут, платить податки в місцевий бюджет і заробітні плати.
«Минулого року вони сплатили податки на прибуток 344 мільйони гривень за минулий рік. І, зрозуміло, з розширенням виробництва це буде і ПДФО, і інших податків буде більше. Те, що власник цього підприємства громадянин Китаю, вибачте, Китай сьогодні торговий партнер №1 України».
Голова фракції «Слуга народу» Максим Черненок Суспільному розповів, що домовленостей між учасниками робочої зустрічі не було, але були побажання поки не афішувати цю інформацію, доки не буде конкретних домовленостей та розрахунків.
Максим Черненок. Суспільне Чернігів
«Тому що, знаєте, бізнес любить тишу. Будь-який проєкт потрібно висвітлювати, коли вже є конкретика. На цій зустрічі нам презентували проєкт. Тобто там сфокусована увага на земельній ділянці, яка конкретна сфера діяльності, кількість робочих місць».
Точної кількості можливих працевлаштувань в індустріальному парку не обговорювали, каже Черненок, але йшлося про тисячі ймовірних робочих місць.
«Дуже складно знайти у Чернігові підприємство, де є така кількість і зараз. Про кадрові проблеми ми вже говоримо давно. Тим паче зараз, та ще й чоловіків. Тому це явно велика кількість робочих місць і це позитивна історія».
Також Марина Семененко вважає, що індустріальний парк у Чернігові має бути не один, їх має бути багато.
«Це прекрасна перспектива для міста, адже будуть створені нові робочі місця. Тому будь-яка ініціатива має сприйматись позитивно, тим паче, що компанія, яка претендує на це, має українську реєстрацію та податковий номер і успішно працює в Чернігові сім років».
«Економіка Чернігова наразі втрачає»
Питання щодо індустріального парку мали б розглянути депутати на сесії міськради, яка була 4 серпня, проте його зняли з розгляду. Того ж дня міська військова адміністрація зробила перший крок, щоб він все-таки був. Дмитро Брижинський у відповідь на прохання комунального підприємства «Чернігівбудінвест» надав дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно в 25 гектарів на вулиці Івана Мазепи для «розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівельних споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об’єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком». Саме цю ділянку планують виділити під індустріальний парк.
Дмитро Брижинський. Суспільне Чернігів
«Наразі військова адміністрація має право надати в оренду землю не більше ніж на рік. Для того щоб існував індустріальний парк, якщо я не помиляюся, земля повинна передаватись в оренду на 30 років і більше. Це виходить за межі повноважень МВА. Тому створення індустріальних парків — це повноваження міської ради. Депутати повинні чітко визначити межі, де може бути створений індустріальний парк», — розповів у коментарі Суспільному Дмитро Брижинський.
Начальник МВА позитивно ставиться до самої ініціативи створення індустріального парку. На його думку, «Сіхе Україна» — це перша компанія, яка виявила бажання проінвестувати у Чернігів під час повномасштабної війни.
«Економіка Чернігова втрачає, і загалом прикордоння, люди виїжджають. Чернігівський регіон завжди був депресивний, тому це позитивна історія. Яка компанія там буде — це вже зовсім інше питання».
Брижинський також розповів, що ініціатором створення індустріальних парків, відповідно до законодавства, може виступати або власник землі — міська рада, або користувач землі, в якого вона є у розпорядженні. Також це рішення ухвалюється на рівні уряду.
«Зараз наше повноваження — надати цей дозвіл (на розроблення проєкту землеустрою, — ред.). Це просто будуть визначені межі земельної ділянки, вона буде занесена в кадастр і буде перебувати у власності міста доти, поки міська рада не передасть всю землю в оренду для створення індустріального парку».
Лист до Дмитра Брижинського від виконкому Чернігівської міськради за підписом Віктора Геращенка Суспільне Чернігів
Лист до Дмитра Брижинського від виконкому Чернігівської міськради за підписом Віктора Геращенка Суспільне Чернігів
Зі слів Черненка, наразі земля, на якій планується індустріальний парк, — це землі запасу міста.
«Поки Брижинський надав дозвіл КП “Чернігівбудінвест”, яке має формувати земельну ділянку. Там мають бути певні геодезичні роботи проведені, нанесені мережі, визначені конкретно межі. На сьогодні йдеться про орієнтовну площу земельної ділянки. По факту це все буде зрозуміло тільки з готового проєкту».
«У публічному просторі використовують образи за національною ознакою»
Після того як Олександр Ломако опублікував інформацію про ймовірні китайські інвестиції, у соцмережах почали поширювати повідомлення про те, що Китай — стратегічний партнер Росії. На фоні цих дописів «Деревообробний комбінат SIHE WOOD Чернігів» оприлюднив свою офіційну відповідь:
«Ми категорично відкидаємо звинувачення у будь-яких “загарбницьких намірах”, “контролі над ресурсами” чи інших подібних твердженнях, які мають ознаки дезінформації. Особливо прикро, що у публічному просторі використовуються політичні ярлики, образи за національною ознакою та маніпулятивні твердження, які можуть розпалювати ворожнечу та шкодити репутації підприємства і його українських працівників. На нашому підприємстві працюють громадяни України, для яких це стабільне місце роботи, офіційна заробітна плата та соціальні гарантії. Саме розвиток виробництва, створення доданої вартості в Україні та підтримка місцевої економіки є пріоритетом діяльності компанії», — йдеться у відповіді.
