Безпілотники з котушками вже залітають у середмістя.
Зброя, від якої потерпає прикордоння, дісталася Харкова. Дрони на оптоволокні залітають у середмістя Харкова та полюють на автомобілі — так само, як це нещодавно було на прифронтових дорогах. Детектори і РЕБ їх не помічають, тому протидіяти таким дронам дуже важко.
Днями на П’ятихатках російський дрон атакував цивільну автівку. Пасажир загинув, водійка постраждала. За попередніми даними, цей дрон прилетів до Харкова на оптоволокні — а, значить, його не бачили РЕБи. Тепер пішоходи та водії на околицях міста мають пересуватися обережніше.
Дрони літають все далі
Перший російський безпілотник на оптоволокні долетів до околиць міста у лютому 2026 року. Тоді він нікому не нашкодив, бо врізався в дерево у Київському районі міста. FPV-дрони в Харкові бачили й до цього, але оптичний безпілотник — дещо інший. Оператор керує ним не через радіохвилі а через тонкий оптоволоконний кабель. Така зброя стійка до РЕБів, вона не помітна для пристроїв, що виявляють дрони, наприклад, “Чуйки” — це значить, що людина перед нею більш беззахисна.
Уперше в Харківській області FPV-дрони на оптоволокні масово почали з’являтися в Куп’янську, коли в місто ще вдруге не вдерлися російські військові. Навесні та влітку 2025 року російські дронарі перетворили життя місцевих цивільних на пекло — по деяких районах стало неможливо пересуватися, бо кожен пішохід або велосипедист ставав мішенню. Тоді цю практику ударів по цивільних прозвали “сафарі на людей”. Зараз дрони — постійна загроза для прикордонних громад: від Золочева до Козачої Лопані та до Руської Лозової їхати автівкою вкрай небезпечно.
Дрони на оптоволокні здатні летіти до 50 км. Фото з відкритих джерел
Харків довгий час був за межами зони польоту таких дронів, але зараз і харків’яни можуть зіткнутися з ними.
“Зараз здебільшого використовують оптоволокно на 30 кілометрів, в рідкісних випадках — 45-50 кілометрів, але це — в дуже-дуже рідкісних випадках, дуже складно їм залітати на таку відстань. Але 30 кілометрів — це стабільно. Звісно, вони намагатимуться масштабувати цю технологію”, — пояснив UA-NEWS.in.ua директор зі стратегічних комунікацій Центру дослідження безпілотних систем, співзасновник виробництва дронів “Генерал Черешня” Рудольф Акопян.
За його словами, і Сили оборони, і російська армія зараз працюють над однаковим завданням: зробити можливість польоту FPV-дронів якомога дальшою. Українській армії це необхідно, аби розірвати логістичні шляхи противника, росіянам — ще і для того, аби сіяти страх серед цивільних, тероризуючи міста. У прифронтовому Запоріжжі, де живе Рудольф Акопян, ситуація з атаками FPV-дронів гірша, ніж в Харкові: росіяни атакують вулиці по кілька разів на день.
Сітки, рушниці чи перехоплювачі: що робити з FPV?
З FPV-дронами можна боротися так само, як і з іншими безпілотниками — збивати з кулеметів чи безпілотниками. Ці технології добре працюють зі звичайними, не оптоволоконними FPV. Часто вони залітають ближче до міста на більшому дроні-носії, яким зазвичай виступає “Молнія”, а вже потім розсіюються з неї. Ефективніше знищити таку “Молнію”-носія, ніж полювати за кожним дроном окремо.
“Треба збільшувати розрахунки перехоплювачів. У Харові, наскільки я знаю, не так багато по “Молніях”, цих розрахунків. У вас по “шахедах” хороша робота іде, а по “Молніях” в нас більше. У Запоріжжі збивають від 300 до 500 “Молній” на добу”, — пояснив Рудольф Акопян.
Що стосується дронів на оптоволокні, потрібен інший підхід. Оскільки їх важко виявити заздалегідь, а можна лише почути чи побачити на власні очі, то збивають їх зазвичай з кулемета, стрілецької зброї чи звичайної помпової рушниці. Влучити в оптоволоконний дрон легше, ніж в звичайний.
“Із мінусів оптоволокна те, що він не такий швидкий, не такий маневрений. Коли він летить, то може покрутитися, може знизитися, тому по ньому легше попасти з помпової рушниці, ніж по цифровому чи аналоговому”, — розповів прикордонник на псевдо “Ведучий” підрозділу розвідки “Аскольд” бригади “Сталевий Кордон”.
Військові іноді просто перерізають оптоволокно — гвинтами дрона-перехоплювача чи просто звичайними ножицями після того, як дрон пролетить над позицією. Цивільним це робити досить небезпечно: при падінні у середмісті FPV може вибухнути та зашкодити перехожим.
Сітки не гарантують порятунок від дронів на 100%. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
Тому в умовах міста найкращий спосіб захиститися від дронів — швидко сховатися.
“Почули гул чи побачили дрон — негайно шукайте укриття! Якщо немає сховища поряд — сховайтеся в підвалі, погребі, на першому поверсі або хоча б за двома стінами. Якщо дрон близько — біжіть зигзагом, різко змінюючи напрямок — це ускладнює прицілювання оператору”, — радять у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Автомобіль вважається першочерговою ціллю, тому у випадку атаки дрона військові радять чимшвидше покинути машину. Якщо поруч немає укриттів чи будинків, краще ховатися в лісі, бо серед густих дерев ціль не так помітна. На жаль, це допомагає не завжди: днями на трасі Максимівка — Золочів ворожий дрон погнався за автомобілем, водій та пасажирка помітили його, зупинили авто та побігли в лісосмугу, але дрон наздогнав і вбив жінку.
Антидронові сітки — ще один спосіб захистити дороги від дронів. Їх з 2025 року масово встановили в Херсоні та на основних під’їздах до фронту на Харківщині. Першим великим містом в Харківській області, де взимку 2026 року сітки з’явилися на вулицях та зупинках, став Ізюм. У Харкові сітки закривають лише частину Окружної дороги. У мерії та обласній адміністрації вважають недоцільним розтягувати їх в інших районах. Експерт з дронів Рудольф Акопян також каже, що сітки — не панацея.
“Сітки — це неоднозначне питання. Їх неможливо натягнути над усім містом, хіба що щось стратегічне, заправку якусь, наприклад, можна закрити”, — вважає виробник дронів.
Також, на його думку, сітками можна закрити транспортні зупинки — аби люди у небезпечних районах могли почуватися у відносній безпеці хоча б під час очікування транспорту.
Автор: Олена Павленко
