За інформацією: Суспільне Вінниця.
Працівниця за комп’ютером. Суспільне Вінниця
На Вінниччині найбільше ризиків неофіційного працевлаштування фіксують у сферах торгівлі, послуг, будівництва та агропромисловому комплексі. Робота без трудового договору позбавляє працівників соціальних гарантій, а для роботодавців може обернутися штрафами — 86 470 гривень за кожного неоформленого працівника.
Про це в ефірі Українського радіо Вінниця розповів начальник управління інспекційної діяльності у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці Володимир Боковець.
За його словами, з 1 травня на Вінниччині триває інформаційна кампанія "Трудовий договір — твій пасок безпеки". Її мета — запобігти нелегальній праці, пояснити роботодавцям відповідальність за неофіційне працевлаштування, а працівникам — ризики роботи без трудового договору.
Як пояснив Володимир Боковець, трудовий договір є юридичним документом, який гарантує працівнику право на належні умови праці та соціальний захист. Йдеться, зокрема, про лікарняні, відпустки, компенсації у разі травмування на виробництві, а також виплати родині у випадку смерті працівника.
"Основна мета цієї кампанії — попередити ситуацію з неоформленою працею, з нелегальною працею на підприємствах. Що таке трудовий договір? Це юридичний документ, який дає і захищає право працівника на належні умови праці. Тобто на ті соціальні гарантії, які працівник може отримати в разі настання будь-якої ситуації. Це може бути хвороба, лікарняні, відпустки. У разі нещасних випадків працівник має певну соціальну гарантію — відшкодування шкоди на лікування, на реабілітацію. На превеликий жаль, ми маємо і випадки смерті на виробництвах. І саме сім'я має право на відшкодування відповідної шкоди".
За словами Володимира Боковця, під час кампанії Держпраця співпрацює з податковою службою та Пенсійним фондом. Саме ці органи мають інформацію про офіційно працевлаштованих працівників. Після інформаційних заходів, каже посадовець, фіксують зростання кількості людей, яких роботодавці оформлюють на роботу офіційно.
"Ми дуже активно працюємо із податковою адміністрацією, із Пенсійним фондом — саме з тими органами, які отримують відповідну інформацію щодо прийняття на роботу працівників. З початком проведення цієї кампанії ми бачимо ріст працівників, які приймаються на роботу. Тобто бачимо підвищення кількості працівників, які укладають офіційні трудові договори. Роботодавець, який отримав від нас цю інформацію, розуміє наслідки відповідальності й приймає рішення щодо офіційного оформлення трудових відносин".
Найбільші ризики незадекларованої праці, за словами Володимира Боковця, фіксують у сфері торгівлі, послуг, будівництва та агропромисловому комплексі. Особливо це стосується сезонних робіт — зокрема збору полуниці, ягід та інших сільськогосподарських культур.
"Кожного року ми визначали найбільш ризиковані галузі економіки. У нашій області найбільша кількість таких випадків спостерігається у сфері послуг, сфері торгівлі, серед фізичних осіб-підприємців. Також спостерігаємо таку ситуацію на об'єктах будівництва. У нас були непоодинокі факти, коли ми заходили на будівельний майданчик і виявляли не один десяток працівників без оформлення трудових відносин. У період збирання врожаю на сільськогосподарських підприємствах масово залучають працівників на збір полуниці, ягідних культур та інші роботи. Тобто найбільш ризиковані галузі — це торгівля, надання послуг, АПК і будівництво".
Через війну та мобілізацію підприємства області відчувають дефіцит кадрів, передусім виробничих професій. За словами Володимира Боковця, частина кваліфікованих спеціалістів виїхала за кордон, частина — служить у Збройних силах України. Через це роботодавці частіше працевлаштовують людей пенсійного віку та мають уважніше ставитися до недискримінації під час прийому на роботу.
"На сьогодні, з початком війни, ми відчуваємо дефіцит кадрів. Спілкуючись із суб'єктами господарювання, з роботодавцями, вони саме на це звертають увагу. Достатньо багато кваліфікованих спеціалістів виїхали за межі нашої держави, багато працівників призвані до Збройних сил України. Тому ми відчуваємо дефіцит кадрів на підприємствах області й загалом у державі. Сьогодні на роботу приймають і багато людей пенсійного віку. Є також напрям безбар'єрності, який говорить про недопущення обмежень під час прийняття працівників на роботу".
За неофіційне працевлаштування роботодавці можуть нести адміністративну та фінансову відповідальність. За словами Володимира Боковця, у разі встановлення факту неоформленої праці санкція становить 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника (86 470 гривень).
"У разі проведення позапланового заходу державного нагляду і контролю та встановлення факту неоформленої праці суб'єкт господарювання, роботодавець, несе відповідальність — як адміністративну, так і фінансову. Це на сьогодні 10 мінімальних заробітних плат за кожного такого працівника. Я думаю, що це достатньо велика сума, яка для окремих суб'єктів господарювання є непідйомною. Тому роботодавцям необхідно задуматися, що краще: приймати людину на роботу без оформлення трудових відносин чи оформити з нею трудові відносини".
Окремо посадовець наголосив на ризиках у випадку травмування або смерті працівника, який працював без офіційного оформлення. Якщо буде доведено, що людина виконувала роботу в інтересах роботодавця, той може нести не лише фінансову, а й кримінальну відповідальність.
"У разі травмування працівника або смерті працівника, якщо буде доведено, що він працював в інтересах суб'єкта господарювання, виконував роботу в його інтересах, але без оформлення трудових відносин, настає фінансова санкція і відповідальність, зокрема кримінальна. Тому цю позицію роботодавцям треба чітко розуміти".
Причинами, через які працівники погоджуються на неофіційну роботу, Володимир Боковець називає незнання законодавства та нерозуміння наслідків. Також, за його словами, частина людей може уникати офіційного працевлаштування через питання військового обліку чи субсидій.
"Що спонукає працівника погодитися на неофіційне працевлаштування? Важко сказати, але, в першу чергу, це нерозуміння тих наслідків, які можуть бути, незнання норм законодавства. Друга історія — військовий призов. Зрозуміло, що працівник повинен перебувати в законному полі. Якщо говорити про людей пенсійного віку, то, можливо, це питання отримання певних субсидій. Офіційний додатковий дохід відразу говорить про матеріальні статки людини, і вона може не мати можливості оформити субсидію. Але, в першу чергу, це все-таки незнання норм законодавства".
Щодо підлітків та студентів, які під час літніх канікул шукають сезонні підробітки, за словами Володимира Боковця, праця неповнолітніх має бути офіційною та безпечною. З 14 років дитина може працювати лише за згодою одного з батьків. Роботодавець не має права залучати неповнолітніх до небезпечних і шкідливих робіт, нічних змін або понаднормової праці.
"Праця неповнолітніх — це одне з першочергових питань держави та органів влади на місцях. Ми повинні захистити нашу молодь від будь-якої ситуації, яка може виникнути в процесі залучення їх до виконання робіт. З початком літнього періоду багато молодих людей будуть залучатися до певних разових робіт. Хочу нагадати і застерегти як молодих людей, так і роботодавців щодо правильності прийняття на роботу. З 14 років молода людина може працювати, але це обов'язково має бути погодження одного з батьків. Без погодження батьків роботодавець не має права прийняти таку людину на роботу. Він також не має права приймати її на небезпечні та шкідливі роботи, на роботу в нічний час або понаднормово".
Для неповнолітніх передбачений скорочений робочий час, медичні огляди, повноцінна оплата праці та право на відпустку. За словами Володимира Боковця, навіть якщо йдеться про сезонне працевлаштування, неповнолітній має бути оформлений як повноцінний працівник.
"Для молодих людей передбачений скорочений час роботи — 24-36 годин. При цьому вони мають гарантії на повноцінну відпустку і повноцінну оплату праці за цей скорочений робочий час. Обов'язково мають бути дотримані норми щодо прийняття на роботу працівників з організацією медичних оглядів. Якщо за станом здоров'я в людини є протипоказання, у будь-якому випадку такого працівника, молоду людину, до роботи допускати не можна. Навіть якщо ми говоримо про сезонне працевлаштування, людина приймається на роботу на повноцінних засадах. З нею укладається трудовий договір, обов'язково подається інформація до податкової адміністрації, за неї сплачується єдиний соціальний внесок. Вона є повноцінним працівником і має всі гарантії — на відпустку, лікарняні та інші відшкодування, передбачені законодавством".
Під час ефіру говорили і про Національний тиждень безбар'єрності. Володимир Боковець зазначив, що безбар'єрність у сфері праці — це не лише пандуси чи доступні входи до приміщень. Це також умови праці, можливість підвищення кваліфікації, безпечне середовище та дружня атмосфера в колективі.
"Основна наша робота сьогодні — це інформаційна кампанія. Тиждень безбар'єрності — це також інформаційна, роз'яснювальна робота. Ми зустрічаємося з роботодавцями, з працівниками, розказуємо їм про саме розуміння поняття безбар'єрності. Ми не повинні зупинятися тільки на одному визначенні, що безбар'єрність — це пандуси, переходи чи місця, створені для осіб з інвалідністю. Безбар'єрність — це умови праці на робочому місці, можливість працівника підвищувати свою кваліфікацію, можливість бути захищеним на підприємстві, мати гарантії, які забезпечують належні умови праці. Це і нормальне спілкування від роботодавця та працівників, дружня атмосфера в колективі, яка дає можливість людині належно і безпечно виконувати роботу".
У травні на Вінниччині також тривав конкурс "Мистецтво безпеки праці". За словами Володимира Боковця, цьогоріч Держпраця розширила конкурс до чотирьох номінацій. Вони стосуються малюнків, тематичних матеріалів із безпеки праці, психосоціальної підтримки, цифрових рішень для автоматизації виробничих процесів та відзначення кращих фахівців з охорони праці.
"На сьогодні Держпраця розширила цей конкурс. Є чотири номінації. Перша номінація пов'язана з малюнками, підготовкою матеріалів на тему безпеки праці, напрямком психосоціальної підтримки. На сьогодні це дуже суттєво. Також є питання запровадження нових цифрових рішень щодо автоматизації виробничих процесів, які надалі захищатимуть працівників від можливого травмування. Ще одна номінація — кращий спеціаліст з охорони праці суб'єкта господарювання. У конкурсі можуть взяти участь усі працівники незалежно від віку і статі, вони можуть подати свої матеріали".
