За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися 26 жовтня на Чернігівщині. Фото надав Сергій Лаєвський / Седнівська громада / Лосинівська територіальна громада / Холминська ОТГ
На Чернігівщині 26 жовтня попрощалися з чотирма військовими: Романом Горовим, Олексієм Вощевським, Миколою Сергієнком та Ігорем Гречкою.
Про це повідомили у Холминській, Лосинівській та Седнівській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Роман Горовий народився 22 квітня 1982 року в селі Жукля на Корюківщині.
Роман Горовий. Холминська ОТГ
Навчався у Жуклянській загальноосвітній школі, закінчив 9 класів. Після школи вступив до Сосницького професійно-технічного училища, де здобув професію тракториста-машиніста.
Трудовий шлях розпочав у місцевому колгоспі «Перемога». У листопаді 2000 року чоловіка призвали на строкову військову службу.
Після служби Роман Горовий працював звалювальником лісу в Жуклянському лісництві.
У лютому 2003 року одружився. У подружжя народилося троє дітей.
З 2019 року чоловік працював у компанії SLAV Forest.
9 липня 2022 року Романа мобілізували до лав Збройних сил.
Загинув 15 липня 2026 року на Сумському напрямку.
Поховали військового у рідному селі.
У нього залишилися діти, дружина та мама.
Олексій Вощевський народився 19 січня 1989 року в селі Данина на Ніжинщині.
Олексій Вощевський. Лосинівська територіальна громада
Із золотою медаллю закінчив Данинську загальноосвітню школу. Навчався у Київському політехнічному інституті на радіотехнічному факультеті.
Працював адміністратором у торговельному центрі «Ашан».
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«З дитячих років захоплювався футболом. Грав за футбольну команду села Данина “Сокіл”, був її бомбардиром. У 2013 році його визнали найкращим бомбардиром футбольного сезону за версією Ніжинської федерації футболу», — пишуть у громаді.
29 травня 2026 року чоловіка призвали до лав Збройних сил. Служив стрільцем-помічником гранатометника штурмового підрозділу.
Загинув 17 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання на Краматорському напрямку Донецької області.
Поховали воїна на кладовищі в рідному селі.
26 жовтня у Лосинівській громаді оголосили Днем жалоби.
Микола Сергієнко народився 24 лютого 1978 року в селі Нове Чернігівської області.
Микола Сергієнко. Седнівська громада
Згодом разом з батьками переїхав до селища Седнів.
«З дитинства любив природу й тварин, захоплювався читанням і перечитав майже всю сільську бібліотеку. Та життя рано змусило його подорослішати: коли Миколі виповнилося 14 років, помер батько. Значна частина роботи по господарству лягла на його плечі», — згадують рідні чоловіка.
Перша професія Миколи Сергієнка — тракторист-механізатор.
А вже після закінчення Седнівської школи чоловік здобув спеціальність плиточника-штукатура у технікумі.
У 1996 році проходив строкову військову службу.
Після служби чоловік одружився, у подружжя народився син. Родина переїхала до Чернігова, де Микола працював в охоронній компанії. Після розлучення він перебрався до Києва, де працював в охороні, на будівництві, а згодом — на терміналі «Нової пошти».
24 лютого 2022 року, після нічної зміни на роботі, чоловік пішов до військкомату та долучився до територіальної оборони, отримав зброю та разом із побратимами почав патрулювати Київ.
У березні 2022 року приєднався до 241-ї окремої бригади територіальної оборони 243-го батальйону.
Під час повномасштабної війни виконував обов’язки кулеметника, а згодом став сертифікованим фахівцем протиповітряної оборони — мисливцем за «шахедами». Брав участь у бойових завданнях на Донецькому та Харківському напрямках.
Загинув воїн 1 червня 2025 року під час виконання бойового завдання від удару FPV-дрона в районі села Малинівка Покровського району Донецької області.
Поховали військового на центральному кладовищі в Седневі.
У нього залишилися дружина, син, друзі.
Ігор Гречка народився 16 липня 1968 року в Чернігові.
Ігор Гречка. Фото надав Сергій Лаєвський
Після закінчення 10 класу вступив до Чернігівського радіомеханічного технікуму.
Здобувши освіту, служив в армії.
Після служби повернувся до Чернігова, одружився. У подружжя народилася донька.
Працював на радіозаводі водієм.
У травні 2026 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Служив стрільцем.
15 жовтня 2026 року боєць загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новодмитрівка на Сумщині.
Поховали військового у Чернігові на кладовищі «Яцево».
У нього залишилися дружина, донька, мати та сестра.
