За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися 2 вересня на Чернігівщині: Микола Дубовик, Іван Некряч та Андрій Красюк. Козелецька селищна рада / Носівська міська рада / Фото надав Сергій Лаєвський
На Чернігівщині 2 вересня в останню путь провели трьох військових: Миколу Дубовика, Івана Некряча та Андрія Красюка. Двох бійців тривалий час вважали зниклими безвісти.
Про це повідомили у Козелецькій та Носівській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Микола Дубовик народився 10 грудня 1976 року в селі Омелянів (нині Козелецької громади, — ред.).
Микола Дубовик. Козелецька селищна рада
Навчався в місцевій школі. Після її закінчення вступив до Київського технікуму електронних приладів, де здобув спеціальність «Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях».
Працював водієм у ФОП «Грузоперевезення».
26 листопада 2024 року чоловіка мобілізували.
26 квітня 2025 року Микола Михайлович загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Ступочки Донецької області. З того часу чоловіка вважали зниклим безвісти.
Лише 26 серпня 2026 року родині повідомили, що за результатами ДНК-експертизи підтвердили загибель бійця.
Поховали воїна на кладовищі в рідному селі.
У нього залишилися донька, дружина, батько, сестра та брати.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Іван Некряч народився 9 жовтня 1979 року в селі Синявка.
Іван Некряч. Носівська міська рада
Працював трактористом у рідному селі, а коли роботи стало менше, чоловік переїхав до села Володькова Дівиця.
Працював у столиці, спочатку на Дарницькому вагоноремонтному заводі, згодом — на автомобільній заправці.
«У Києві Іван зустрів свою цивільну дружину. Згодом вони разом стали жити у Володьковій Дівиці. Особливе місце у його серці займала донька дружини, яку чоловік виховував як рідну. Для неї він став близькою людиною, підтримкою та батьком. Щоб бути поруч із родиною, змінив і місце роботи — почав працювати на місцевому аграрному підприємстві», — пишуть у громаді.
У травні 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил. Він проходив службу на посаді стрільця-санітара механізованого відділення взводу. Після мобілізації вирушив на військове навчання до Великої Британії, а згодом його підрозділ направили на виконання бойових завдань.
За результатами ДНК-експертизи, проведеної після репатріації тіл загиблих захисників, родині підтвердили, що Іван Некряч загинув 13 липня 2024 року під час штурмових дій поблизу села Новоолександрівка Донецької області.
Поховали бійця у селі Володькова Дівиця на місцевому кладовищі. 2 вересня у Носівській громаді оголосили Днем жалоби.
У чоловіка залишилися дружина, донька та батько.
Андрій Красюк народився 4 серпня 1978 року в Чернігові.
Андрій Красюк. Фото надав Сергій Лаєвський
Після школи чоловік здобув професію кухаря. Відслуживши строкову службу, працював на підприємстві «Чернігівське Хімволокно», згодом працював охоронцем.
У 2010 році одружився.
«Він умів дружити, підтримати. Його любов до риболовлі та футболу була невід’ємною частиною його життя, а відкритість і доброта назавжди залишилися в пам’яті тих, хто його знав», — згадують рідні бійця.
У червні 2025 року Андрій Красюк долучився до лав оборонців. Після навчання служив оператором безпілотних літальних апаратів.
21 серпня 2026 року загинув під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.
Поховали бійця у Чернігові на кладовищі «Яцево».
