За інформацією: Суспільне Вінниця.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Хода розпочалася об 11:00 на площі Калічанській — одразу після щотижневої акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Учасники з розгорнутим синьо-жовтим стягом вирушили вулицею Соборною до площі Тараса Шевченка, де розташовані меморіальний комплекс та Стіна пам’яті загиблих захисників України.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Засновниця та організаторка акції, мама полеглого Героя України Назарія Гринцевича Маріанна Колос розповіла, що таку ходу у Вінниці організовують другий рік поспіль.
«Уже другий рік поспіль Вінниця шановує напередодні Дня прапора саме наш прапор, саме наш стяг. За цей стяг зараз, у цю мить, віддають життя найкращі наші воїни, найкращі наші герої. Український прапор — це символ боротьби і незламності за нашу Україну», — сказала Маріанна Колос.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
За її словами, ідея розгорнути містом великий прапор виникла торік. Головною метою називає об’єднання людей, яких торкнулася війна.
«В тому році виникла така ідея пройтися нашою Вінницею і розгорнути 100-метровий прапор. Моя мета — об’єднувати українців, неважливо якого статусу ми, але в кожного свій біль. Сьогодні 90% долучених до прапора — це рідні полонених, рідні безвісти зниклих, рідні героїв, які чекають. І рідні, на жаль, загиблих героїв», — розповіла Маріанна Колос.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Організаторка каже, що після завершення війни хотіла б провести у Вінниці ще масштабнішу ходу.
«Колись, після мирного, коли настане перемога, я вірю, що ми розгорнемо ще більший прапор — від Тяжилова і аж до кінця Вишеньки. І люди будуть йти, співати пісень і насамперед гордитися нашим стягом, нашою Україною», — сказала вона.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Цьогоріч, за словами Маріанни Колос, до ходи долучилися понад дві сотні людей. Акцію планують проводити й надалі.
«Сьогодні було більше 200 людей, які були об’єднані всім єдиним державним нашим прапором. Тому ця акція буде відбуватися і наступного року. І так до кінця. Я дякую усім, хто приєднався. Я дякую, хто пішов, вшанував, хто стояв поруч, хто співав сьогодні наші українські пісні. І вклоняюся кожному. І слава Україні. І щоб у вас не було, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну», — сказала Маріанна Колос.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Допомагала організаторам Мар’яна Савич. Вона розповіла, що 100-метровий стяг придбали власним коштом. За її словами, такі заходи мають допомагати людям залишатися разом попри війну.
«Для того, щоб об’єднати, щоб попри війну, попри всю небезпеку, попри все те, що робить з нами ворог, люди продовжували об’єднуватися, люди продовжували жити, люди продовжували вірити в непереможність української нації, тому що ми сильні тільки тоді, коли ми єдині», — сказала вона.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Окреме значення, за її словами, має саме проведення ходи напередодні Дня Державного Прапора.
«Це таке свято, яке ми маємо вшанувати. За цей прапор віддали життя дуже багато наших воїнів і тому ми маємо вшанувати його, бо це наш скарб, можна так сказати», — розповіла вона.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Серед учасників була Владислава Пересунько. Вона чекає на коханого Ростислава Дідика, який зник безвісти 13 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
«До цього часу про нього нічого не відомо, тому я долучаюсь до акцій кожної суботи на підтримку безвісти зниклих, полонених та сьогодні долучилася до акції — ходи з прапором», — сказала Владислава Пересунько. — Ростислав проходив військову службу і, коли почалося вторгнення, він долучився до лав Національної гвардії. Ми з ним познайомилися під час війни у 2022 році, але з перших днів він вже був на захисті. Він проходив навчання в Івано-Франківську, їздили також вони за кордон», — розповіла вона.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор вулицями Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Востаннє пара спілкувалася 12 жовтня 2023 року — напередодні бойового виходу.
«12 жовтня ми з ним востаннє говорили, він казав, що виходить на бойовий вихід, а 13 жовтня він зник. Я про це дізналась 14 жовтня. Їх зникло 16 людей, трьох виявили і вже повернули для поховання, ще 13 так і вважаються зниклими, — сказала Владислава Пересунько. — Всі молоді. Моєму хлопцю на момент того, як він пропав, було 23 роки. Вже два роки і десять місяців, як я його чекаю, шукаю і сподіваюся, що він живий і повернеться живим».
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор набережною у Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Наталія Шинаєва прийшла на ходу разом із дев’ятирічним сином Матвієм. Її чоловік Дмитро Шинаєв на псевдо «Мок» загинув захищаючи Україну.
«Сьогодні я прийшла з сином, з Матвійчиком. У нас загинув тато — Шинаєв Дмитро. Вшановуємо пам’ять кожного героя, бережемо тих, хто в полоні, боремося за їхню свободу. Тому що, насправді, дітям потрібні живі батьки», — сказала Наталія Шинаєва.
Дмитро «Мок» був кадровим військовим та служив із 2012 року. У 2014–2015 роках брав участь в АТО, а після початку повномасштабного вторгнення з перших днів став на захист країни.
«Ходив на зачистки, тому що він підпорядковувався Могилів-Подільському прикордонному загону. Далі їх відправили на Київ і 4 травня 2022 року він сказав мені, що їде. Сказав мені, що не хоче, щоб ми знали, що таке війна, тому він змушений йти. Пішовши туди, продовжував воювати протягом чотирьох років. 11 лютого він загинув. Пройшов страшні бої. Служив у розвідці, аеророзвідці, був снайпером. Вони закінчували снайперські курси, був розмінувальником, замінувальником», — сказала вона.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор набережною у Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
За її словами, Дмитро неодноразово був поранений, однак продовжував службу. Загинув у званні майора, посмертно йому присвоїли звання підполковника.
«Був неодноразово поранений, мав багато осколків у своєму тілі, продовжував далі воювати. Додому хотів, додому збирався, але, на жаль, не прийшов. Дуже сумуємо за нашим батьком, чоловіком, сином», — сказала Наталія Шинаєва.
Як розповіла жінка, Дмитро намагався підтримувати зв’язок із сином навіть під час служби.
«Сину дев’ять років. Він дуже сильно любив дитину. Просто був 24 на 7, навіть коли вони сиділи в бліндажах. Він був з дитиною в телефоні, коли мав змогу», — розповіла Наталія.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор набережною у Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Родина й надалі долучається до акцій на підтримку полонених і зниклих безвісти.
«Ми долучаємось в силу змоги до будь-яких акцій, які відбуваються в місті Вінниця, тому що потрібно підтримувати всі акції, які проходять, і акції зниклих безвісти, полонених. Потрібно підтримувати ці заходи для того, щоб берегти пам’ять, допомагати, щоб скоріше визволили батьків, тому що вони потрібні нам живі. Це дуже боляче, коли ти хорониш», — сказала вона.
Катерина Семерікова — дружина військовослужбовця 23 бригади Сергія Семерікова, щоб доєднатися до акції, приїхала з Калинівки. Її чоловік 15 місяців вважається зниклим безвісти.
«Він був цивільним, долучився у 2023 році до лав Збройних сил України, довгий час був на Донецькому напрямку. Визволяв Кліщіївку, за це був нагороджений медаллю «За звільнення Кліщіївки», — розповіла Катерина Семерікова.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор набережною у Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
Сергій зник безвісти 5 травня 2025 року. Відтоді, за словами дружини, жодної інформації про нього родина не отримувала.
«5 травня 2025 року зник безвісти. З того часу жодної звістки не було, — сказала Катерина. — Ми виходимо в себе в районному центрі, в Калинівці, приїжджаємо по можливості у Вінницю. Так само організовуємо і автопробіги. По можливості їздимо різними містами», — розповіла вона.
Учасники ходи несуть 100-метровий синьо-жовтий прапор набережною у Вінниці, 22 серпня 2026 року. Суспільне Вінниця
За словами Катерини Семерікової, такі зустрічі важливі і як спосіб нагадувати суспільству про зниклих безвісти, і як підтримка для їхніх родин.
«У нас люди, яких не торкнулася війна, вони не знають, що це таке, на жаль. Те, що об’єднує, — об’єднує. Знаходитися з людьми, як ти, набагато легше», — сказала Катерина Семерікова.
Від площі Тараса Шевченка учасники продовжили ходу центральною частиною Вінниці. Завершилася вона на набережній, де учасники разом зачитали «Молитву українського націоналіста».
