За інформацією: Суспільне Вінниця.
Учасники 40 пленеру у Буші. Суспільне Вінниця
У селі Буша Ямпільської громади на Вінниччині 8 серпня завершився 40 пленер скульпторів «Подільський оберіг». Він тривав із 4 до 8 серпня. Цьогоріч дев’ять його учасників працювали з місцевим пісковиком на тему «Боротьба і перемога». За чотири дні вони створили дев’ять скульптур.
Про це Суспільному розповів організатор заходу та учасник Олександр Пірняк.
Плакат про ювілейний пленер. Суспільне Вінниця
За його словами, до пленеру долучилися чотири майстри, які брали участь у першому такому заході у Буші 1986 року: Андрій Бугай, Юрій Кафарський, Сергій Донченко та й сам фундатор Олександр Пірняк.
Він розповів, що «Подільський оберіг» започаткували 40 років тому. Перший пленер відбувся на Замковій горі у Буші з 1 до 20 серпня 1986 року. Тоді участь у ньому взяли 24 скульптори. Темою стали історичні події 1654 року — оборона Буші. Відтоді, за словами Пірняка, робота скульпторів просто неба стала традицією.
Долина скульптур у Буші. Суспільне Вінниця
«24 учасники тоді потрудилися з великим ентузіазмом. Вперше була така тема роботи скульпторів під відкритим небом, а далі це стає традицією, і вона триває практично до сьогодні. Востаннє пленер відбувся у 2021 році», — сказав Олександр Пірняк.
Цьогоріч чоловік вирішив зібрати у Буші майстрів, які брали участь у першому пленері. До них приєдналися й молодші скульптори.
«Минуло 40 років, коли ми працювали вперше. У мене з’явилася думка зібрати хоча б кілька учасників, які брали участь у першому пленері, і тему для цього пленеру ми вибрали “Боротьба і перемога”. Тобто людина народжується, і в неї вже починається боротьба — за краще, із самим собою, боротьба за незалежність. Тобто це один зміст, але різні теми можуть відкриватися під словом «боротьба».
За словами організатора, цього року до пленеру долучилися молоді майстри, які хотіли спробувати працювати з каменем.
Виставка на пленері. Суспільне Вінниця
Створені під час пленеру роботи планують використати для майбутнього музею історії Буші. Окрему його частину хочуть присвятити історії «Подільського оберегу».
«Роботи невеличкі, але взагалі розміщення — люди, скульптура буде така. Ми плануємо зробити музей історії села Буші — обширний музей: історія, археологія, середньовіччя, нових часів, незалежності, а також одна із кімнат — музей “Подільського оберегу”, бо це явище, яке з’явилося у 1986 році, було знаковим явищем і дало поштовх розвинути каменярське мистецтво не тільки в нашому регіоні, а й по всій Україні».
За 40 років у різних куточках України відбулося понад сотню подібних пленерів.
«Камінь може зберігати пам’ять, він може зберігати історію, він може впливати на майбутнє, на наше виховання. Одні пророчі слова із книги відгуків першого «Подільського оберегу: «Подільський оберіг — це не тільки зроблені скульптури, це система людських відносин, наші душі, які втілюються в камені», — сказав Олександр Пірняк.
Виставка матеріалів про пленери у Буші. Суспільне Вінниця
Цьогоріч єдиною жінкою серед учасників пленеру стала Рада Цілісна. Вона рік тому переїхала у Бушу з Києва. Родом жінка із Могилева-Подільського.
«Дід та баба жили у Ярузі, і я колись сюди приходила. А тепер я повернулася назад сюди, в рідні краї. В кінці життя мій дід жив тут, в Буші, тут він і помер. Життя знову повернуло в рідні місця».
Рада Цілісна розповіла, що для неї цей пленер став першим досвідом роботи з каменем.
«Із каменем працюю вперше, це моя перша робота. Цікаві стани, ще не очікувала, що під час такого монотонного тюкання воно вводить у стан медитативний, і дуже багато осяянь приходить під час роботи. Це незвично для мене. Особливо вночі, коли я цілий день потрудилася, в мене розпаковується багато цікавих знань. Ну, це неймовірний досвід», — сказала жінка.
Роботи скульпторів. Суспільне Вінниця
У своїй роботі скульпторка використала символи, пов’язані з життям, гармонією та взаємодією чоловічого і жіночого начал.
«У багатьох країнах світу і в нас, у Карпатах, символи. На моїй роботі — квітка життя, чотири сторони світу, чотири стихії. Коли людина живе в гармонії та балансі почуттів і знає, що її думка, а потім почуття і дії створюють реальність, вона стає співтворцем дійсності. І два трикутники переплітаються — чоловічий та жіночий початок, який у поєднанні народжує життя».
Люди на ювілейному пленері скульпторів. Суспільне Вінниця
Серед учасників ювілейного пленеру був живописець і скульптор Віктор Крижанівський з села Клембівка. З каменем він працює з 1990 років.
«Вперше, коли побачив роботи з Буші, у мене прокинулася думка для того, аби спробувати себе в пластиці. До того я лише малював, був живописцем. І буквально пройшли роки, я попросився до Буші, аби попрацювати. Я тоді почав спочатку із рельєфа — зробив півника. І бачу, що виходить. Я вже вмів займатися чеканкою, і я зробив півника», — сказав Віктор Крижанівський.
Пізніше, розповів скульптор, він навчався у майстрів із академічною освітою та місцевих каменотесів.
«І коли вже були симпозіуми, я намагався бути, вчився у досвідчених хлопців із академічною освітою і в каменотесів із нашого району — від діда-прадіда. Мені це сподобалося. Потім я потрапив у Букатинку — це Олексій Альошкін — і там пройшов школу технічну».
Робота з каменю. Суспільне Вінниця
Для ювілейного пленеру Крижанівський обрав тему перемоги.
«Тема “Боротьба і перемога”. Я вибрав тему перемоги — після перемоги людина, сільське господарство відновлюється після війни, і людям треба жити. У нас тут такі землі, і ми живемо із землі. У мене вийшов сонях та жінка. Сонях — це олія, життя, свого роду таке».
Над скульптурою майстер працював кілька днів.
Робота з каменю. Суспільне Вінниця
Організатор пленеру Олександр Пірняк цього року у своїй роботі використав символи перемоги та сонця.
«У мене прийшла на думку проста ідея: піднята рука — це символ перемоги. Коло — це уособлення сонця. Перемога, сонце — це життя, для всіх воно важливе. І підставка, яка тримає цю руку — ми боремося все життя. І дай, Боже, щоб ми перемогли у страшній війні!».
Робота з каменю. Суспільне Вінниця
Ще одну роботу створив Андрій Бугай. Він вирізьбив орла.
«Змайстрував орла як символ сили, символ переможця і переможниці. Бажаю нашому народові бути завжди як орли!», сказав скульптор.
Скульптор Сергій Донченко створив роботу «Зародження життя». Її частиною став напівперформанс.
«Земля створює життя, зароджується символ інь і янь, кажуть, японське. Це наш символ був поширений і в інші культури. Зародження життя. Ззаду ангел, який тримає свічку пам’яті. Ангел символізує те, що ми — зароджуємо життя. Життя, які забрані, вбиті на війні, дітей, і пам’ятати, що ми, дорослі, не вберегли їм зароджене життя і забране життя».
Риба з каменю. Суспільне Вінниця
Для Едуарда Костюка цьогорічний пленер також став першим досвідом роботи з каменем. До цього він працював як живописець.
«Перша моя скульптурна робота. Я спершу привіз свої роботи — картини, присвячені каменю, і мені запропонував потесати. І зародилася в мене така думка… Зробив я таку рибу. Пов’язати із перемогою, Буша на Мурафі. Мурафа не раз рятувала людей у голодні часи цією рибкою. А це риба — це символ християнства. І Бог нам допоможе перемогти», — розповів Едуард Костюк.
Створені роботи планують зберегти у майбутньому музеї історії села та присвятити окрему експозицію історії самого пленеру, сказав Олександр Пірняк.
В останній день ювілейного «Подільського оберегу» на місці, де кілька днів працювали скульптори, киянин Олександр освідчився своїй коханій Юлі. Пара приїхала зі столиці до Буші на відпочинок.
Олександр освідчився Юлії. Суспільне Вінниця
Відтепер це місце, де народжувалися кам’яні скульптури, майстри вирішили називати «Долиною кохання», сказав Олександр Пірняк.
