Програма «Прозорі міста» презентувала результати дослідження Європейського індексу міст за 2025 рік. Луцьк став першим у блоках «Доброчесність та протидія корупції» (67 балів) і «Підзвітність» (68 балів).
misto.media пише про показники Луцька, Києва та інших обласних центрів.
Transparency International Ukraine – це частина міжнародного антикорупційного руху, яка з 2012 року допомагає долати корупцію в країні.
У 2017 році організація створила програму «Прозорі міста», щоб налагодити діалог між жителями та владою задля кращого управління й відбудови міст. Спочатку експерти щороку складали «Рейтинг прозорості 100 міст». А восени 2025 року запустили нове дослідження – «Європейський індекс міст», яке оцінює готовність українських громад до інтеграції в ЄС у сферах відкритості та підзвітності.
Пілотну вибірку сформували 11 міст: десять обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та Київ.
Протягом року (жовтень 2025 – липень 2026) аналітики дослідили шість напрямів діяльності місцевого самоврядування:
– Відкритість міських рад.
– Електронні сервіси.
– Відкриті дані.
– Публічні фінанси.
– Доброчесність та протидію корупції.
– Підзвітність.
Усі шість пунктів оцінювали за 40 критеріями на основі європейських стандартів із максимальною оцінкою у 100 балів.
Головний принцип перевірки – зручність та відкритість для людей, коли вся необхідна інформація з певної теми зібрана в одному зрозумілому розділі на сайті міськради.
Результати. Євроіндекс Луцька та інших міст у 2025 році
30 вересня 2026 року «Прозорі міста» TI Ukraine поділилися результатами дослідження міст й опублікували їх євроіндекс – підсумок загальної оцінки за 100-бальною шкалою.
Київ отримав найвищий загальний бал – 55,3 зі 100 можливих. На другому місці – Луцьк – 53,4. Потім – Львів – 53,3 бала. Найнижчі результати у Полтави та Чернігова: 30,4 та 29,9 балів.
Столиця у 2025-му була найкращою у напрямках «Електронні сервіси» (70 балів) та «Відкриті дані» (44,3 бала). Луцьк став першим у блоках «Доброчесність та протидія корупції» (67 балів) і «Підзвітність» (68 балів). Дніпро став лідером у блоках «Відкритість» (66 балів) та «Публічні фінанси» (60 балів).
Читати ще: Педагогам Луцької громади підвищили зарплати. Скільки вони отримуватимуть
«Луцьк та Київ продемонстрували європейський підхід в орієнтації на користувача – аналітики знайшли 93% та 80% розшукуваних «єдиних точок входу» в тематичні розділи на офіційних сайтах міських рад відповідно», – йдеться у презентації дослідження.
Водночас там зазначають: навіть найвищі бали (55,3 і 53,4) є невисокими показниками на стобальній шкалі й свідчать про те, що рівень готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування є невисоким.
Загальна картина
З-поміж 240 перевірених критеріїв усі 11 міст повністю виконали лише 15, що становить лише 6% від загальної кількості. Серед спільних успіхів – публікація рішень влади, онлайн-трансляції засідань, вчасне декларування посадовців та електронні сервіси, як-от відстеження транспорту, запис до дитсадків і петиції. Також усі міста активно використовують системи Prozorro для аукціонів оренди та аналітики закупівель.
Жодне з 11 міст не змогло виконати 13 критеріїв дослідження, що становить 5% від їх загальної кількості.
Найбільше проблем виявилося із прозорістю допомоги й бюджету:
– відсутня статистика виплат за пошкоджене майно;
– неясні правила розподілу гуманітарної допомоги;
– немає звітів пропозицій містян до бюджету 2026 року;
– відсутні заздалегідь оприлюднені звіти мерів за 2025 рік за 7 днів до відкритих зустрічей з громадами.
Також ніде не знайшли переліків депутатів, повʼязаних із корупційними порушеннями, переліку соціальних послуг, які можна отримати онлайн, та інструкцій для приєднання громадян до дистанційних засідань ради.
Очільники лише 4 з 11 міст – Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави – провели звітування міського голови про власну роботу у 2025 році на відкритій зустрічі з громадою.
У 2025 році лише три міста мали стратегію розвитку територіальної громади – Київ, Кропивницький та Луцьк. Жодне з них не прозвітувало про результати її втілення станом на липень 2026 року.
Однією з найпроблемніших ланок в усіх субіндексах виявився зворотний зв’язок міської ради з громадою. «Управлінський цикл «план → виконання → звіт → зворотний зв’язок → коригування» часто переривався вже на третьому етапі», – пишуть в дослідженні.
Що далі?
Дані для Євроіндексу збирали з вересня 2025-го по липень 2026 року. Кожні два місяці експерти публікували оцінки з окремої теми, давали містам покрокові інструкції зі змін та допомагали їм консультаціями.
Понад половина міст активно включилася в роботу над помилками та продовжила співпрацю з експертами. Київ, Полтава та Хмельницький провели зустрічі для обговорення своїх покращень, а Запоріжжя, Луцьк і Дніпро повідомили про впровадження змін за наданими порадами.
Найбільшим успіхом стала публікація даних про компенсації за пошкоджене чи знищене майно. Якщо у вересні 2025 року цієї інформації не було в жодного міста, то вже за рік сім міськрад виправили це й розмістили потрібні дані у розділах «єВідновлення».
Найчастіше міста додавали на сайти посилання на портал Open Budget – це зробили сім міськрад. Натомість звіти про консультації з бізнесом та бюджетні слухання досі оприлюднюють неохоче, а Київ, Луцьк, Харків, Хмельницький і Чернігів взагалі не показали відчутного прогресу, йдеться у дослідженні.
Євроіндекс дійсно підштовхнув міста до змін: вони активно створювали зручні розділи на сайтах, додавали документи та покращували рівень виконання за всіма перевіреними напрямами. Найкращі результати показали ті громади, які постійно консультувалися з експертами.
Втім, навести лад із документами виявилося простіше, ніж змінити самі процедури чи запустити нові сервіси, тому ця трансформація лише починається, пишуть TI Ukraine. Вони й надалі будуть вести моніторинг, консультувати та публічно порівнювати результати.
