Колишня керівниця “Чернігівгазу” вийшла на свободу: який розмір застави та до чого тут екснардепка з “ОПЗЖ” Льовочкіна

За інформацією: Суспільне Чернігів.

ФОТО: колаж Суспільне Чернігів

Колишню керівницю "Чернігівгазу" Аллу Ярову випустили на свободу під заставу у 30 мільйонів гривень. Цю інформацію у відповідь на запит Суспільного підтвердило територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві. Коли зменшили розмір застави, хто її вніс та до чого тут екснардепка з "ОПЗЖ" Юлія Льовочкіна — читайте далі.

Суть справи

11 грудня 2023 року колишній керівниці "Чернігівгазу" Аллі Яровій обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у 110 мільйонів гривень за підозрою у привласненні, розтраті та відмиванні майна. Рішення ухвалив Шевченківський районний суд міста Києва. Засідання відбулось 6 грудня 2023 року. Тоді вона перебувала у Київському слідчому ізоляторі.

Пізніше, 18 січня 2024 року, Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення про зменшення застави зі 110 003 740 гривень до 30 001 424 гривень.

Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва щодо зменшення застави Аллі Яровій. ФОТО: скриншот з Єдиного державного реєстру судових рішень

Хто вніс заставу

У відповіді територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві йдеться, що заставу за Аллу Ярову внесло АТ "Банк "Кліринговий дім" 24 січня 2024 року.

Скриншот з відповіді на інформаційний запит. ФОТО: скриншот з відповіді територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві

За даними аналітичної системи YouControl, "Кліринговий дім" входить до "Групи родини Льовочкіних", а його кінцевим бенефіціаром є Юлія Льовочкіна.

Хто така Юлія Льовочкіна

Як йдеться на сайті Верховної Ради України, Юлія Льовочкіна була народним депутатом України IX скликання від партії "Опозиційна платформа – За життя".

Нардепка припинила свої повноваження 1 грудня 2022 року. Вона написала особисту письмову заяву про складення повноважень, — йдеться на сайті ВР.

15 вересня 2022 року Верховний суд України остаточно заборонив діяльність партії "Опозиційна платформа – За життя".

Передісторія

У серпні 2023 року, за матеріалами СБУ керівниці АТ "Чернігівгаз" повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України. Аллу Ярову звинувачують за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

На підставі доказової бази, зібраної СБУ, загалом оголосили про підозру 11 керівникам окремих облгазів і чотирьом функціонерам фінансово-промислової групи олігарха Дмитра Фірташа.

Цьому передувало розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки. 17 березня 2023 року правоохоронці повідомили про ліквідацію масштабної схеми привласнення промислових обсягів блакитного палива із газотранспортної системи НАК "Нафтогаз України".

За даними правоохоронців, схема полягала у тому, що "на папері" посадовці платили за газ приватним підконтрольним компаніям, але насправді не отримували його від них. За даними судово-економічної експертизи, лише протягом 2021 року така діяльність завдала державі збитків на понад 4,2 мільярда гривень. А загальна сума шкоди, за попередніми оцінками, протягом 2016-2022 років може становити понад 18 мільярдів гривень.

Новини України