За інформацією: Суспільне.
Розробник проєкту Михайло Габрель та ужгородка Надія Вереш. Суспільне Ужгород/Яна Созанська
Проєктант Михайло Габрель пояснює, що майбутня забудова буде мати обмеження по висоті через близькість із аеропортом, а саме місце робіт потребує попередніх археологічних досліджень:
«Це буде житловий будинок із вбудованими паркінгами та приміщеннями для торгівлі на перших поверхах. Його висотність буде такою ж, як і в навколишньому кварталі — будувати вище не можемо через обмеження аеропорту. Також, згідно з історико-архітектурним планом, це зона археології, тому потенційний інвестор перед початком робіт повинен забезпечити проведення археологічних досліджень».
Після того, як проєкт обговорили на громадських слуханнях, протягом 20 днів його розглядатимуть на містобудівній раді, каже головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський.
«Перше зауваження — це відкоординувати питання щодо поверховості, про яке зазначила мешканка даного кварталу: чи об’єкт не буде зависоким і чи не спричинятиме певних обмежень. Спочатку це питання мають проаналізувати та надати відповідь. Друге питання — це площа забудови та охоронна зона електрозабезпечення, у яку потрапляє частина земельної ділянки. Усі ці моменти маємо врахувати», — зазначив він.
Скріншот з записки до детального плану території обмеженої вулицями Загорською, Вишневою, Щедрою, Антона Кущинського, Національної гвардії та Закарпатською. Ужгородська міська рада
За словами адвокатки Наталії Майстренко, порушено один із ключових принципів містобудівного законодавства — баланс державних, громадських та приватних інтересів. Інтереси територіальної громади ігноруються. Крім того, при збільшенні щільності забудови в проєкті не розв’язані питання інфраструктури.
«Питання інженерних комунікацій та транспортних розв’язок не вирішено взагалі. При збільшенні щільності людей не передбачено ні розширення потужностей колекторів, ні нових ліній водопостачання та водовідведення», — доповнила Наталія Майстренко.
