За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображений вид на Чернігів та окреслені межі міста. Суспільне Чернігів
Пропозиції, які вносять наразі організації та жителі Чернігова, щоб оновити генеральний план міста, не розраховані на довгострокову перспективу, у ньому окреслені старі межі міста та є порушення висотності щодо будівництва в історичній частині міста. Також промислові території, які втратили свою актуальність, планують зробити житловими кварталами. Таку оцінку в інтерв’ю Суспільному надав народний архітектор України, головний архітектор Чернігівської області у 1986-2011 роках Володимир Павленко. На його думку, місту потрібно звернути увагу на старий генплан 1984 року, де передбачали розростання міста на лівому березі Десни.
Детальніше про недоліки в пропозиціях до генплану — читайте далі.
В історичній частині міста не можна перевищувати висотність
На 47-й сесії міськради депутати підтримали рішення про погодження технічного завдання, яке стосується генплану вже наявного генплану 2003 року. У цьому проєкті рішення є і додаток з пропозиціями від людей та підприємств. Загалом їх понад 120.
Одна з таких пропозицій, каже Павленко, від ТОВ "Житлобудсервіс". Вони пропонують збудувати житлові будинки висотою до 25 метрів по вулиці Коцюбинського, 7, 9, 11 та Хлібопекарській, 32.
"Це десь дев'ятиповерхові будинки, а вулиця Коцюбинського – історична частина міста і там не бажано було б такі висотки робити. Але пропозиції є пропозиції. Я думаю, це питання «Діпромісто»,Державне підприємстсво «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя. які будуть розробляти генеральний план, розглянуть серйозно".
Володимир Павленко, народний архітектор України, головний архітектор Чернігівської області у 1986-2011 роках. Суспільне Чернігів/архів
Також архітектор звернув свою увагу й на пропозиції будувати житлові будинки на закинутих промислових територіях. Це, наприклад, ТОВ "Ал.Інвест", ТОВ "Спорт Лайф", ПАТ "Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла»" та інші. На його думку, це спричинить хаос. Як відповідь на питання "чому?" він розповідає:
"Тому що є така функція — сельбищна територіяЦе частина населеного пункту (міста, селища), призначена для комфортного проживання людей, їхнього відпочинку та повсякденного соціально-побутового обслуговування. – це житло і громадські будинки. А є промислова – там розміщуються різні промислові підприємства. І для того, щоб хаосу не робити, треба поєднати житлову забудову з громадською. У принципі, зараз є такі сучасні варіанти, як технопарки, де йде, так скажімо, переорієнтація промислового підприємства з одного напрямку на інший. І тому так, треба і формувати, щоб ці питання не порушували функціонального зонування міста".
Ще одна пропозиція до змін у генплані від ТОВ UTB Development (за даними аналітичної системи YouControl, бенефіціаром компанії є колишній міський голова Владислав Атрошенко) — звести 45-метрову багатоповерхівку в історичній частині міста між Валом та Єлецьким монастирем. Це приблизно 14-15 поверхів. Ідеться про ділянку по вулиці Єлецькій, 7, де нині завершують зведення 20-метрового будинку. Цю висотність вже намагалися оскаржувати в судах. Законність його будівництва підтвердив Верховний суд.
"Я проїжджаю по вулиці Єлецькій, і ті 20 метрів уже порушують візуальне сприйняття колокольні Єлецького монастиря. Ця вулиця виходить прямо на дзвіницю Єлецького монастиря, і одразу праворуч вилазить така тумба, квадратна будівля, яка пригнічує вигляд на дзвіницю Єлецького монастиря. А 45 метрів ні в якому разі не допустимо, тому що вони будуть спотворювати історичний силует, і під егіду ЮНЕСКО історичний ареал Чернігова вже не потрапить".
Нагадаємо, первісний ландшафт Чернігова — територія Валу з найдавнішою будівлею міста — Спасо-Преображенським собором XI століття, Єлецька гора з курганом "Чорна могила", Болдина гора з курганним могильником X століття та комплексом Троїцько-Іллінського монастиря. Саме цей культурний ландшафт нині планують включити до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Чому це не ще не вдалося та чи дотичні до цього питання чернігівські забудовники, ми розповідали в цьому матеріалі.
"Ми зараз критикуємо Київ за історичний силует, який не зберегли, а там «повилазили» височезні монстри. Я б не хотів, щоб нас критикували, наш Чернігів, за спотворення історичного силуету".
Павленко розповів, що до Троїці, Єлицького монастиря, Катерининської церкви примикає фонова забудова 1950-х років, проте вона не порушує фрагмент історичного ареалу міста.
"Тому, при розробці генерального плану, ті, що пропонують 45 метрів, вони мають право на свою думку, звичайно, і орієнтуватись якось на те, щоб їхня будова вилізла десь у силуеті Чернігова, але це буде катастрофа для історичної забудови. Тому в цих питаннях все ж таки, я думаю, основне слово повинно бути за містобудівними фахівцями".
Директор компанії UTB Development Андрій Кудлай раніше Суспільному так коментував свою пропозицію:
"… Ми бачимо якусь архітектурну домінанту в цьому місці. Тобто це має бути такий цікавий домінантний об'єкт, який буде видно із оглядових майданчиків і при в'їзді в Чернігів. Це має бути така прикраса історичної цієї частини міста…".
Рекреаційна забудова Ялівщини
Ще одна із пропозицій до генплану міста стосується Ялівщини. Там за адресою Ялівщина, 6 хочуть створити зону рекреаційно-оздоровчих та туристичних установ з можливістю будівництва готелів, житлових будинків, пристосованих для прийому туристів. Пропозицію подала Ірина Кравченко. Вона — теща депутата міськради від "Слуги народу" Максима Черненка. Він коментував цю пропозицію так:
"Це мати моєї дружини. Вона цей об'єкт придбала приблизно 20 років тому. Тож постає питання — як використовувати. Вона, зрозуміло, радиться зі мною, тому що ми близькі люди. Я негативно ставлюся до будь-якої житлової забудови в цьому районі. Саме житлової забудови. Але рекреаційна забудова має бути, тим більше, що ця земельна ділянка не входить у межі регіонального ландшафтного парку".
Архітектор Павленко розповідає, що в Ялівщині у 1950-х роках була промислова територія — "ВАТ «Чернігівводбуд»". Він також пояснив, за якої умови там може функціонувати готельно-туристичний комплекс.
"Промислові будівлі там були невисокими, але ще в ті роки ця ділянка була частково вирублена та незалісена. То на цій території, в принципі, може бути якийсь цікавий готельно-туристичний комплекс, але розпластаний в силуеті між деревами".
Транспорт та озеленення
Транспортна система необхідна для того, щоб зв'язувати всі промислові райони, каже Володимир Павленко. І саме тому її треба постійно налагоджувати.
"Це питання обговорюється, розвивається, розширюється. Дуже активно вказується питання про створення гарної мережі велодоріжок, які будуть супроводжуватися по основних магістралях вулиці. Ну і, звичайно, озеленення дуже активно у цих пропозиціях висвітлюється".
На думку архітектора, озеленення треба далі проводити так, щоб дерева були на магістральних вулицях.
"Суть яка. У нас є Десна, і за течією рухається свіже повітря, далі воно через зелені насадження вздовж вуличної мережі проникає вглиб міста та озонується, тому цю систему, яку ми організували ще раніше, потрібно продовжувати й таким чином розвивати місто".
Генплан 1984 року
У Чернігові у 1985-1986 роках хотіли побудувати завод механіко-обробних агрегатів, розказує Володимир Павленко. На ньому, зі слів архітектора, мало б працювати близько 30 тисяч працівників.
"На цьому заводі передбачалося виготовлення на весь Радянський Союз турбін та теплових станцій. Але населення у місті додалося б до 90 тисяч. У зв’язку із цим раніше розглядався варіант виходу забудови на лівий берег Десни. На жаль, у новому генплані, який зараз розробляється, від цієї ідеї повністю відмовилися. Тоді передбачалося розбудувати площу близько 720 гектарів".
Як розповідає Павленко, із цих 720 гектарів 500 — намивна територія, тобто ділянка, яка не затоплюється.
"Наприклад, раз на 100 років — найбільший рівень підняття води. У нас такий паводок був у 1970-му: вода тоді доходила до Червоного мосту й піднімалася більш ніж на 10 метрів. Тобто хотіли намити територію та збудувати там 1,5-2 мільйони квадратних метрів житла".
Ці плани не втілили у життя з двох причин.
"Одна із перших – тому що Київ п'є воду із Десни, і нам сказали, що водозабірні споруди будуть забруднюватися. Згодом усе ніби вирішили, але сталася інша проблема — розпався Радянський Союз і вихід Чернігова на лівий берег так і застряг. Єдине, що тоді встигли зробити – спроєктували пішохідний міст"Був збудований у 1987 році Центральним науково-дослідницьким і проектним інститутом будівельних металоконструкцій імені Н. П. Мельникова..
Але чому ж хотіли будувати завод механіко-обробних агрегатів у Чернігові? Зі слів Павленка, ці плани були тому, що в Чернігові була складна демографічна ситуація.
"Переважно жіночий труд був на підприємствах: КСК, Хімволокно, швейна фабрика тощо. Тож за демографічними показниками жінки значно переважали чоловіків. Тому завод мав би урівноважити цю демографію. Якщо б цей завод будували, а його вартість дуже велика, то були б кошти і на соціальну та громадську забудови".
Також Павленко згадав і мікрорайон Лісковиця, у якому у 1985-1987 роках мали б збудувати сучасні блоковані житлові будинки. Ця територія теж мала б вийти на лівий берег.
"Ми тоді намили близько 120 гектарів території, але Лісковиця теж «відпала», бо було багато скарг та багато садових товариств. Загалом у проєкті передбачалося 600 гектарів території. Це був би цілий житловий район на п'ятирічку для забудови. На сьогодні, Лісковиця так і не стала гарною, вписаною в історичну забудову територією".
Генплани розробляються на перспективу
Народний архітектор України розповідає, що генеральні плани розробляються завжди на перспективу, а у випадку Чернігова треба думати на 10 років уперед і враховувати післявоєнну розбудову також.
"Я б узяв план 1984 року на цю перспективу. Ми зараз не знаємо, які будуть кошти в бюджеті, коли у нас закінчиться війна та як Європа і міжнародний фонд будуть нам допомагати. Але, якщо гроші будуть виділяти на відновлення, то це, на мою думку, серйозне обґрунтування виходу на лівий берег".
Генплан Чернігова 1984 року з виходом забудови на лівий берег Десни (“Діпромісто”, автори: І.Х.Кискін, В.В.Павленко, О.Г.Меженний). З осоюбистого архіву Володимира Павленка
"Практично усі історичні міста, і навіть сучасні, розміщуються по обох сторонах річки. І це називається розділене планування. Тоді річка стане громадським, культурним центром. Набережна буде з обох сторін. По ній будуть бульвари, зелені зони, відпочинок. Там гуляли б люди, і річка стане композиційним центром.".
Павленко пригадує, як у 1987 році, коли вже знали, що забудови на лівому березі не буде, заборонили вихід і на Лісковицю. Тож почали забудовувати Масани біля сміттєзвалища.
"До речі, і зараз у генеральному плану описується те, що щось треба із цим сміттєзвалищем робити. Це питання давно хвилює, але ніхто ще нічого з ним не робив. І тому в оновленому генплані воно має бути вирішене".
Ще одна з пропозицій Павленка, яку не вдалося втілити у реальність у 2008-2010 роках, — це забудова в зоні човникової станції.
"Але там також є намив, можна було б давати розвиток цій територій у перші післявоєнні періоди. Житло не буде дуже активно розвиватися, то, можливо, це на перші роки і за допомогою, скажімо так, ущільнення десь у районах, можна розмістити громадську забудову. До цього треба підходити дуже обережно, оскільки житлові групи вже сформувалися, люди там створили озеленені зони. Тому, якщо зараз просто влазити в громадські забудови, буде багато скарг".
Потрібно враховувати регіональні особливості Чернігова
Наразі, на думку архітектора, в обговоренні оновленого генплану відсутній чіткий і перспективний територіальний розвиток міста.
"Я думаю, що «Діпромісто» це не пропустить — вони обов'язково це питання будуть вирішувати, хоча в пропозиціях цього я не побачив. Це по-перше. По-друге — це та промисловість, яка втратила свою актуальність. Міністерство відмовилося від цих територій, і треба дивитися, як їх сучасно можна використати. Я говорив про технопарки, але це загальне уявлення. У цих пропозиціях, які я подивився, таких серйозних планів немає, крім того, що на всіх цих територіях розміщується житлова територія, а її не можна сувати всюди, де була промислова. Бо буде частина житлової, а навколо — знову промислова. Це порушення функціонального зонування, тому в новому генеральному плані цього порушення не мають допустити".
Головне, на що варто звернути увагу, — це визначити межі історичної забудови, каже Павленко. І навколо цього треба зробити охоронні зони та зони регулювання забудови й ландшафту.
"Історичний ареал у Чернігові бере початок з давньоруського періоду — XI століття. Саме тоді почали формуватися містобудівні традиції, і нам треба це зберегти, впроваджувати вже у сучасну забудову. Потім — другий період, козацький (початок XVIII століття). Слід зберегти характерні особливості й цієї доби. Наше місто також вирізняють і за дерев'яним мереживом XIX століття, яке характерне одними пропорціями та різьбленням".
Ці всі характерні особливості Чернігова, пропонує Павленко, треба враховувати при формуванні нового, сучасного міста. Це, каже він, в архітектурі називається регіональними особливостями того чи іншого регіону.
