За інформацією: Суспільне Рівне.
У фонди історико-культурного заповідника, що на Рівненщині, передали документ, створений у 1917 році. У ньому інформували жителів міста Острог про зречення російського імператора Миколи ІІ від престолу та відмови князя Михайла Олександровича прийняти владу.
Більше про документ Суспільному розповів керівник Державного історико-культурного заповідника м. Острог Андрій Брижук.
Документ, якому понад сто років, доповнив колекцію музею. Зі слів керівника закладу, він перебував у приватній колекції в Харкові.
«Його спеціально для нашого заповідника викупив меценат, який побажав не називати свого імені. До Острога пам’ятку передали через знаного краєзнавця Миколу Бендюка. Для нас особливо приємно, що завдяки приватній ініціативі документ фактично повернувся до міста, де був надрукований понад сто років тому», — пояснив керівник музею.
Історичне значення пам’ятки
Андрій Брижук повідомив, що документ є безпосереднім свідченням революційних подій 1917 року. Оголошення повідомляло жителям Острога про зречення Миколи ІІ та відмову наступника прийняти престол.
Як йдеться у Facebook музею, Микола ІІ увійшов в історію з промовистим прізвиськом «Кривавий». Його правління позначилося політичними репресіями та кривавим придушенням протестів, а також послідовною русифікаторською політикою щодо української культури. У перше десятиліття його царювання продовжували діяти жорсткі обмеження Емського указу, які суттєво звужували можливості українського друкованого слова. На початку ХХ століття цензурна практика доходила до обмеження самого вживання слів «Україна» та «український», а 1914 року царська влада заборонила публічне відзначення 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Фактично ми бачимо, як інформація про падіння російського самодержавства доходила до невеликого волинського міста. Ці події відкрили новий політичний етап і створили передумови для початку Української революції 1917–1921 років та українських визвольних змагань», — пояснив Андрій Брижук.
Значення документа для Острога
Як повідомив керівник музею, документ був надрукованим у березні 1917 року в місцевій друкарні Шейнербергів і призначався саме для жителів Острога.
«Такі пам’ятки особливо важливі для комплектування наших фондів, адже дозволяють розповідати загальноукраїнську історію через конкретні події та людей нашого міста. Цікаво, що сьогодні у приміщенні колишньої друкарні Шейнербергів розташоване фондосховище заповідника. Тобто документ зберігатиметься фактично там, де його було надруковано», — зазначив Андрій Брижук.
Як експонуватимуть пам’ятку
Окремої виставки, де планували б експонування документа, немає. Спочатку пам’ятка має пройти всі необхідні процедури музейного обліку та опрацювання, розповів керівник музею:
«У перспективі вона цілком може стати експонатом виставки, присвяченої історії острозького друкарства і друкарні Шейнербергів, або проєкту про Острог у період Української революції 1917–1921 років. Для цих тем це дуже промовистий першоджерельний матеріал», — зазначив Андрій Брижук.
Про Миколу ІІ
Як писало раніше Суспільне, Микола ІІ — це останній російський імператор, він належав до династії Романових. Був одружений з онукою королеви Великої Британії Вікторії, принцесою Алісою Гессенською, яка прийняла ім’я Олександри Федорівни. Його із сім’єю заарештував Тимчасовий уряд і в ніч з 16 на 17 червня 1918 року в Єкатеринбурзі розстріляли чекісти, а останки спалили. У 2000 році Миколу ІІ канонізувала Російська православна церква.
Портрет російського імператора Миколи ІІ у Києво-Печерській лаврі. Олександр Ткаченко
Зв’язок УПЦ МП з РПЦ виявила Держслужба з етнополітики та свободи совісті. Вона проаналізувала нову редакцію статуту про управління УПЦ МП і не виявила розриву церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою.
Зараз в Україні віряни УПЦ МП моляться на ікону Миколи ІІ — зокрема у Хрестовоздвиженській церкві Луцька. Ікона зображає імператора в шапці Мономаха, в оточенні сім’ї. Відповідні фото публікувала Волинська єпархія.
Микола II не раз приїжджав в Україну: на «поле Полтавської битви», в Овруч, у Чернігів. У Києві був кілька разів, зокрема під час освячення Володимирського собору в 1986 році. А в 1911-му відвідав відкриття пам’ятника імператору Олександру II. У межах цієї поїздки побував і в Києво-Печерській лаврі.
