За інформацією: Суспільне Полтава.
У селищі Градизьк, що на Полтавщині Кременчуцьке водосховище розмиває берег. Зокрема, зникають людські городи, а вода підходить до житлових будинків. За останній місяць зникло майже 30 метрів земельної ділянки.
Про це Суспільному розповів голова громади Мирослав Носа.
Свідчення місцевих жителів про проблему
За словами місцевого Григорія Пономаренка, раніше відстань від його подвір’я до води становила близько 150 метрів, а берег захищали кілька рядів дерев.
У селищі Градизьк, що на Полтавщині Кременчуцьке водосховище розмиває берег. Суспільне Полтава
"Було шість рядів верб. Дорога коло них була. Оце його немає вже нічого. Це позалишалися остатки. І отут були клинки, але їх минулого року (змило – ред.) Тополі були, минулого року їх позмивало. Вони вже отакі в об’ємі були. Вода брала, брала і думали, що хоч трохи придержать, але вона не придержала зовсім", — прокоментував житель Градизької ТГ Григорій Пономаренко.
Житель Градизької ТГ Григорій Пономаренко. Суспільне Полтава
Нині у цьому місці Кременчуцьке водосховище розмиває берег. А лінія розмиву вже впритул з городами.
"Ото якраз за чотири дні воно і тут вимило, і отам. Поки штормів немає, поки що тихо. Кожен день відвалюється, воно ж чистий ґрунт і тому й падає швидко. Там немає ніякої затримки. А ось літо підходить, обов’язково будуть шторми і великі шторми. Тому, воно забере оце ось все. Як шторм сюди летять хвилі, бризки", — розповів Григорій Пономаренко.
Вода щодня забирає по кілька метрів суходолу
Голова Градизької громади Мирослав Носа каже, вода щодня забирає по кілька метрів суходолу. Нині від водосховища до найближчого житлового будинку залишається зо три десятки метрів.
Вода щодня забирає по кілька метрів суходолу. Суспільне Полтава
"Ми поставили таку мірку в суботу, і буквально за суботу метр землі зник. Якщо зникло безповоротно 30 метрів людської земельної ділянки приватизованої, то я вважаю, ситуація критична. І кожен день ділянка зменшується", — сказав голова Градизької громади Мирослав Носа.
Нині від водосховища до найближчого житлового будинку залишається зо три десятки метрів. Суспільне Полтава
Чому руйнується берег та позиція комісії офісу водних ресурсів
За словами керівника громади, відбувається це, зокрема, через високий рівень води у водосховищі.
"Так як це затока водосховища, у нас пряма хвиля завжди заходить в затоку і за рахунок всіх штормів, за рахунок взагалі вітру, рівень води ніби надувається, піднімається хвилею і берег руйнується дуже інтенсивно. Є міжвідомча комісія, яка приймає рішення по рівню водосховищ всього каскаду по Дніпру. Якщо буде політична воля, вони будуть рівень води тримати трошки нижчий. Вони тримають рівень води, бо кажуть, що це важливо для нереста. Але ж нерест уже закінчився, вже потрібно рівень води скидати. Якщо така вода ще потримається місяць-півтора, то, в принципі, можна буде виходити з хати і мити ноги", — розповів Мирослав Носа.
Відбувається це, зокрема, через високий рівень води у водосховищі. Суспільне Полтава
На місці руйнування берега працювала комісія регіонального офісу водних ресурсів. Як повідомила Суспільному заступниця начальника офісу Світлана Соколовська, на час обстеження, рівень води у Кременчуцькому водосховищі встановленим нормам відповідав. А берег руйнується через тривале вітрове та хвильове навантаження. Проводити ж будь-які роботи без офіційних проєктів закон забороняє.
У селищі Градизьк, що на Полтавщині Кременчуцьке водосховище розмиває берег. Суспільне Полтава
"Єдиний на сьогодні дієвий метод, щоб захистити ці ділянки — це провести берегоукріплення, попередньо виготовивши проєктну документацію. Враховуючи, що ділянка руйнування Кременчуцького водосховища відноситься до Градизької територіальної громади, замовником будівництва і проєктування може виступати оця громада", — прокоментувала заступниця начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Світлана Соколовська.
Що відомо про процес оформлення документів та тимчасові заходи
"Взагалі-то замовником усіх проєктів по берегоукріпленню є департамент водного господарства, але вони які пропонували варіанти. Ви зробіть проєкт, а ми будемо подавати на фінансування. Але, поки йде оця вся бюрократична тяганина, берег руйнується. Ніяких заходів по укріпленню отаких, як я не знаю, аварійно-відновлюваних неможливо зробити", — повідомив голова Градизької громади Мирослав Носа.
Голова Градизької громади Мирослав Носа. Суспільне Полтава
Поки проєкту немає, поблизу людських городів працівники комунального підприємства, аби призупинити руйнування, укріплюють берег господарським методом. Сюди, зокрема, планують привезти бутове каміння додав Мирослав Носа.
"Я думаю, що якби це було десь в районі, не знаю, 500-700 тисяч, чисто привезти каміння, навіть отак от висипати його по існуючій лінії, цього було б достатньо", — сказав Мирослав Носа.
Працівники комунального підприємства, аби призупинити руйнування, укріплюють берег господарським методом. Суспільне Полтава
Світлана Соколовська розповіла Суспільному, якщо ситуація аварійна, у громаді можуть ініціювати роботи за прискореною процедурою.
"Можна, як надзвичайна ситуація, звернутися на комісію ТЕБ та НС, щоб там розглянули це питання і, можливо, б з резервного фонду виділили кошти на даний захід. На сьогодні такого заходу в державній програмі, по якій ми фінансуємо, наприклад, Мозоліївку, територію на горі Пивиха, по захисту гори Пивиха, то немає в нас. А для того, щоб включити туди, знову ж таки має бути проєктна документація. Тобто, підстава, включаємо у програму, подаємо запити, тоді вже просимо гроші, як із держави, з області, з всіх джерел", — розповіла заступниця начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Світлана Соколовська.
Які подальші кроки
Нині вода нищить не лише людські городи та присадибні ділянки. Зараз руйнується понад тридцять кілометрів берегової лінії. Там розташовані, зокрема, державні ліси підприємства "Ліси України", каже Мирослав Носа.
Нині від громади направили звернення до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Суспільне Полтава
"З 2014 року по 2025 зробили два кілометри берегоукріплення, всього-навсього. Є ті ділянки окремі дуже з інтенсивним руйнуванням, як, наприклад, отут. Он зелені дерева вже лежать, купи грунту і так далі. Тобто на цю ділянку взагалі за 30 років навіть проєкт не зробили. Якщо б оцей процес був системним, кожен рік щось робили, то ми б цього не бачили", — прокоментував Мирослав Носа.
Як розповів Суспільному Мирослав Носа, нині від громади направили звернення до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, а також очікують від Регіонального офісу водних ресурсів пропозицій щодо вартості проєктних робіт.
