За інформацією: Суспільне Чернігів.
Андрій Нестеренко під час служби та під час змагань в Іспанії. З особистого архіву Андрія Нестеренка
Андрію Нестеренку 41 рік. Він ветеран з Чернігова та колишній боєць роти поліції особливого призначення. 28 лютого 2022 року чоловік отримав поранення у Киїнці, коли росіяни обстріляли село з реактивної системи залпового вогню "Смерч". Тоді під вогонь потрапили поліцейські.
Троє побратимів Андрія загинули, в момент обстрілу вони були в 10-15 метрах від чоловіка. Андрій залишився живим. Уламком йому пробило печінку, пошкодило кишківник. Також уламки застрягли у попереку та стегні.
Відновлювати фізичну форму він почав одразу після операцій у лікарні у тоді ще блокадному Чернігові. А вже на цьогорічних міжнародних змаганнях ветеранів Strong Spirit's Games у Мадриді він виборов п'ять медалей: два "золота" і три "бронзи". Сам Андрій розповів, що ці нагороди присвячує кожному загиблому товаришу, якого він знав.
Про себе, поранення та війну, ротації у Маріуполь, операції та реабілітацію, підготовку, біль та змагання в Іспанії, він розповів в інтерв'ю Ксенії Рекун.
24 лютого 2022-го
У лютому 2022 року поліцейські в Чернігові працювали у посиленому режимі, згадує Андрій.
"Ми здогадувалися, але напряму нам ніхто не казав. Тільки те, що ми першими, раптом щось станеться, на кордон поїдемо. З 22 на 23 лютого ми були біля Чернігова, охороняли від диверсійно-розвідувальних груп один населений пункт. Ввечері 23-го я хотів їхати в спортзал на тренування, але нас зібрали всіх по тривозі. Взяв речі й ніч був вже на роботі, де і зустрів 24 лютого. Потім почули перші вибухи, і вже все було зрозуміло".
Тоді поліцейських роти особливого призначення розділили на групи. Андрій розповів, що він поїхав у Новоселівку підвозити блоки для загороджувальних споруд.
"Нічого ж не було тоді. Згодом військові приїхали й ми вже разом все робили. Перші дні повномасштабки ми чергували по місту. Займалися охороною публічної безпеки та порядку".
28 лютого 2022 року, пригадує поліцейський, їм надійшла команда прибути у Киїнку.
"Там очікували прорив російських військ. Нам треба було не дати їм зайти в село, щоб не відбулося вуличних боїв. І під час того як ми заїхали, займали позиції у різних частинах села, якраз в цей час і відбувся обстріл. Ту групу де я був, обстріляли з реактивної системи залпового вогню «Смерч». Це ракета, де всередині багато касет, а в касеті ще уламки розміром з жолудь".
