За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військовослужбовець 164-го батальйону ТрО Андрій. Суспільне Чернігів
Фото Андрія під час служби. особистий архів Андрія
За дві ротації на Схід "Дрюлік" мав кілька контузій. Першого серйозного поранення зазнав торік в районі Серебрянського лісу на Луганщині. 12 квітня 2024 року, Андрій тримав позицію "Вишня" на Авдіївському напрямку.
"Росіянин звалився нізвідки прямо в окоп і в нас з ним відбулася перестрілка. Він відійшов і чую клацання гранати. Від гранати уламок попав в РПГ (ручний протитанковий гранатомет, – ред.). РПГ було заряджене і прямо переді мною воно зірвалося. І в мене все обгоріле було".
Ручний протитанковий гранатомет. особистий архів Андрія
Після вибуху чоловік тимчасово втратив зір. Вижив завдяки побратиму Олександру з позивним "Студент".
"«Студент» стояв за мною і його тільки контузило. На позиції нас було дві людини. Він залишився зрячим. Він не розгубився, не загубився. Красунчик. Аби не він. Я відходжу, він виходить і починається у нього з ним перестрілка. Він гранатами там його трохи закидав. Трьохсотий він точно був".
Військовослужбовець 164-го батальйону ТрО Андрій. Суспільне Чернігів
З поля бою Андрія спочатку евакуювали до Покровська, а потім до Дніпра.
"Дуже проблемне поранення і дуже багато уламкових. Намагаюся ходити в окулярах, тому що вночі погано сплю. Правим оком я не бачу зовсім. Воно в мене ще зашите. Там дуже багато швів. Не факт, що я на нього буду бачити. Пощастило, що так сталося, що живий залишився".
Нині захисник перебуває на реабілітації та готується до операції. Аби зберегти зір, йому мають замінити кришталик у правому оці.
"Дай Боже вилікуватись і повернутись назад. Я не знаю, якщо звільнять — хто знає, що робити. Суть в тому, що звільнення це буде найгірше, що можна придумати".
Андрій з побратимами. особистий архів Андрія
Понад усе чоловік бажає повернутися до служби. Побратимів з батальйону називає своєю родиною.
"Це хлопці, в яких ти впевнений, що тебе не кинуть. Ті, які виручають в найгіршій ситуації. І на бойових, і в цивільному житті. Важко без них".
